про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
та строку для подання звіту
05 серпня 2025 року №320/6444/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду зверталася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту також відповідач у, ГУ ПФУ у Київській області, ідентифікаційний код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області №932190110418 від 07.06.2022 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорія 4, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - 01.06.2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позов задоволений частково.
Визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №932190110418 від 07.06.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи.
Суд вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2022 про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала.
На виконання рішення суду, судом було виготовлено та надано позивачу виконавчий лист від 30.07.2024.
05.11.2024 судом отримано заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка передана судді 18.07.2025.
Заявлене клопотання мотивовано тим, що не зважаючи на відкрите виконавче провадження, боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області станом на дату подання відповідної заяви позивачем добровільно не виконано рішення суду.
Позивач зазначає, що відповідач підійшов формально до виконання рішення суду, повторно розглянув заяву про призначення пенсії, проте не врахував висновки суду та повторно відмовив у призначенні пенсії з тих самих підстав, які були визнані судом протиправними.
Таким чином, заявник із посиланням на нормативно-правове обґрунтування поданого клопотання, з метою забезпечення належного виконання судового рішення від 16 жовтня 2023 року просить встановити судовий контроль за його виконанням шляхом зобов'язання боржника надати звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши подану заяву про встановлення судового контролю, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 382-1 КАС України).
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/6444/22 позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2022 про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає та постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, з урахуванням висновків суду.
При цьому, у рішенні суд установив такі обставини і дійшов таких висновків.
Відмова мотивована тим, що станом на 01.01.1993 позивачка проживала у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 менше 4-х років.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до посвідчення громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), виданого 01.07.1994, позивачка має право на пільги у компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
Суд зазначав, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю (відповідає висновку Верховного Суду який викладено у постановах від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17).
Оскільки належність позивачки до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідачем не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано в установленому Законом порядку, позивачка має право на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Суд також звертав увагу відповідача на наявність у позивачки довідок про реєстрацію її місця проживання у м. Славутич з 14.07.1989 по час розгляду справи та щодо реєстрації та фактичного проживання у с. Гуньківка з 26.04.1986 по 31.07.1986 і по січень 1987, з 11.06.1988 по 14.07.1989.
Тому, неврахування відповідних обставин і було причиною визнання протиправним рішення відповідача у відмові у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Водночас, з тексту попереднього спірного рішення відповідача неможливо було встановити, чи досліджено відповідачем питання наявності у позивачки страхового стажу понад 15 років, визначеного як одна з необхідних умов, встановлених статтею 55 Закону №796-XII для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Таким чином, встановлені судом обставини справи давали підстави для висновку, що позивачка станом на дату подання нею зави про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII мала статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) та мала право на пільги у компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у переведенні її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.
З урахуванням означеного, в той час, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.06.2022 №932190110418 про відмову позивачці в частині переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.
Водночас, позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорія 4, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії 01.06.2022 не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність, оскільки відповідачем під час розгляду заяви позивачки не було досліджено питання наявності у неї страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-XII зі зниженням пенсійного віку.
Тобто, наявність факту проживання або відпрацювання у відповідних зонах не менше чотирьох років станом на 1 січня 1993 р. вже був встановлений судом у рішенні суду від 16 жовтня 2023 року.
В той же час, за результатами повторного розгляду заяви позивачки згідно з рішенням суду відповідач не врахував висновки суду, які були зроблені під час розгляду справи стосовно рішень відповідача, які уже визнавалися судом протиправними.
Враховуючи висновки суду у рішенні у справі № 320/6444/22 та докази, які були надані на його виконання, суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області наведені вище у рішенні суду висновки враховані не були.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/6444/22.
При цьому, відповідач має надати звіт про виконання судового рішення у справі протягом 30-ти днів з дня отримання цієї ухвали.
Отже, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 90, 14, 243, 248, 256, 370, 371, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення від 16 жовтня 2023 року в межах адміністративної справи № 320/6444/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в адміністративній справі №320/6444/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) подати у 30-тиденний строк з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в адміністративній справі №320/6444/22.
Зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) надати до суду разом зі звітом інформацію щодо анкетних даних керівника відповідача (інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, зареєстроване місце проживання, РНОКПП тощо).
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, що за наслідком розгляду звіту або в разі неподання такого звіту, суддя може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень та відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (60560-121120 грн).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Панченко Н.Д.