ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"06" серпня 2025 р. Справа № 300/4993/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення в довідці від 16.06.2025 № 176 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 300/2010/25, розміру премії з 290% до 40% та зобов'язання, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 300/2010/25, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позивача довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 вказати розмір премії - 290% посадового окладу для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання до адміністративного суду даного позову; позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
25.07.2025 ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
04.08.2025 ОСОБА_1 подано суду заяву від 31.07.2025, згідно якої позивач просить суд відкрити провадження у справі, вказуючи, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки спір у цій справі стосується його соціальних прав, які пов'язані з пенсійним забезпеченням.
З цього приводу суд зазначає, що норма пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед них немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідний висновок сформований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, яка вирішила виключну правову проблему в неоднозначності застосування судами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20 та ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 990/76/23, від 03.03.2021 у справі № 9901/8/21, від 02.02.2021 у справі № 9901/83/20 від 13.04.2020 та від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20.
Від цього висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду не відступала у зв'язку з чим є безпідставними покликання позивача на висновки, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема від 12.12.2023 у справі № 600/1927/23-а, від 18.01.2023 у справі № 560/2611/22.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Більше того, суд зазначає, що згідно ухвали від 03.07.2024 у справі № 567/79/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відступив від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, залишеного без відступу від нього її постановою від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, у інших постановах Верховного Суду, який обмежує застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону про судовий збір виключно статтями 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни та, відповідно до частини 4 статті 403 та частини 1 статті 404 ЦПК України, передав справу № 567/79/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В свою чергу, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справу № 567/79/23 - повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини 6 статті 404 ЦПК України.
У вказаній ухвалі в справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості та не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
У цій справі позивач не оскаржує установлення доплати як учаснику бойових дій та/або виплату до 5 травня/до Дня Незалежності України щодо реалізації статусу з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII чи виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 за № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Судом встановлено, що пред'явлений позивачем позов не стосується питань його соціального захисту як учасника бойових дій, з порушенням яких Закон № 3674-VI власне й пов'язує звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що підстави та предмет позову у цій справі не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій та жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій, суд вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, і останній має бути сплачений на загальних підставах.
Також суд звертає увагу, що конструкція пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Даний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 120/3185/22-а, від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21, від 08.03.2023 у справі № 701/589/22 та ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 420/13586/22, від 27.12.2023 у справі № 320/2429/23, від 26.10.2023 у справі № 160/3517/21.
Таким чином, суд зазначає, що без подання документа про сплату судового збору, ОСОБА_1 повторно порушує питання про звільнення його від сплати судового збору з раніше вказаних ним у позові підстав, а саме згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", посилання на наявність яких визнані судом необґрунтованими в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 про залишення позовної заяви без руху.
На наявність інших підстав для звільнення його від сплати судового збору, крім наведених раніше, ОСОБА_1 не вказав.
Станом на день вирішення питання щодо виконання ухвали суду від 18.07.2025 минув термін, встановлений судом на усунення недоліків позовної заяви, додаткових заяв чи клопотань позивач суду не подав. Відтак, суддя розцінює заяву ОСОБА_1 від 31.07.2025 як єдиний процесуальний документ по справі, на виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18.07.2025 позивачем не виконані, оскільки ОСОБА_1 не подано до суду документа про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Окрім наведеного, на думку суду, заява ОСОБА_1 від 31.07.2025 зводиться до оцінки судового рішення та висловлення незгоди із висновками Івано-Франківського окружного адміністративного суду, викладеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.07.2025 щодо визначення правових засад справляння судового збору.
На підставі наведеного, керуючись статтями 169, 241-243, 248Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.