05 серпня 2025 року Справа № 280/2746/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
10.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_4 (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті старшому лейтенанту ОСОБА_1 , як заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 у період з 17.08.2022 року по 12.05.2023 року місячного грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії і надбавки за таємність від посадового окладу, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу за 24 тарифним розрядом та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти і розміри надбавки згідно з додатками 1, 14, 16 до Постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 у військовому званні старший лейтенант у період проходження ним військової служби із 17.08.2022 року по 12 травня 2023 року за 24 тарифним посадовим окладом щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, із врахуванням премій та надбавки за особливості проходження служби, розрахованим шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті лейтенанту ОСОБА_1 , як начальнику бронетанкової служби військової частини НОМЕР_2 у період з 05.08.2021 року по 18.06.2022 року, та під час проходження ним військової служби на цій посаді з 19.06.2022 року по 16.08.2022 року у військовому званні старший лейтенант місячного грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії і надбавки за таємність від посадового окладу, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу за 17 тарифним розрядом та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти і розміри надбавки згідно з додатками 1, 14, 16 до Постанови КМ України від 30 серпня 2017 року № 704;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , який перебував на посаді начальника бронетанкової служби військової частини НОМЕР_2 із 17 тарифним посадовим окладом у військовому званні лейтенант у період з 05.08.2021 року по 18.06.2022 року, та у військовому званні старший лейтенант на цій посаді у період з 19.06.2022 року по 16.08.2022 року щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, із врахуванням премій та надбавки за особливості проходження служби, розрахованим шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними і скасувати абзаци третій, четвертий та п'ятий пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.02.2025 року № 74 в частині обчислення загальної, календарної та пільгової вислуги років військової служби майору ОСОБА_1 , як заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійнити перерахунок майору ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 , загальної, календарної та пільгової вислуги років та внести відповідні зміни у наказ від 10.02.2025 року № 74 (по стройовій частині) з урахуванням висновків суду;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період стаціонарного лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, а саме за періоди з 13.03.2022 року по 14.03.2022 року, з 14.03.2022 року по 04.04.2022 року, з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року, з 14.05.2024 року по 25.05.2024 року, з 21.08.2024 року по 06.09.2024 року, з 30.09.2024 року по 23.10.2024 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити майору ОСОБА_1 , як заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 , додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період стаціонарного лікування за період стаціонарного лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, а саме за періоди з 13.03.2022 року по 14.03.2022 року, з 14.03.2022 року по 04.04.2022 року, з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року, з 14.05.2024 року по 25.05.2024 року, з 21.08.2024 року по 06.09.2024 року, з 30.09.2024 року по 23.10.2024 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати заступнику командира з озброєння - начальнику технічноїчастини військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 50 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) у період із 01.04.2024 року по 10.03.2025 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити майору ОСОБА_1 , як заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 , додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 50 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) у період із 01.04.2024 року по 10.03.2025 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 внести зміни у наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.02.2025 року № 74 та грошовий атестат ОСОБА_1 від 10.03.20205 року № 45/фс з урахуванням висновків суду.
Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати понесені ним на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Отже, на думку позивача, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність, у зв'язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення скасованих судом змін, згідно з якою розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Таким чином, у зв'язку із щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає, що з 05.08.2021 по 12.05.2023 має право на перерахунок його грошового забезпечення, а також виплату розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Крім того, зазначає, що відповідачем протиправно не виплачену позивачу: додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період стаціонарного лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, а саме за періоди з 13.03.2022 року по 14.03.2022 року, з 14.03.2022 року по 04.04.2022 року, з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року, з 14.05.2024 року по 25.05.2024 року, з 21.08.2024 року по 06.09.2024 року, з 30.09.2024 року по 23.10.2024 року; додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 50 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) у період із 01.04.2024 року по 10.03.2025 року. Зазначає також, що відповідачем невірно визначено та записано у Витязі з наказу період загальної, календарної та пільгової вислуги років позивача. З урахуванням вищезазначеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Також зазначає, що посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , командиру військової частини НОМЕР_2 було подано рапорт, щодо виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні ОСОБА_1 за спірний період, а саме з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року. Даний рапорту було зареєстровану у військовій частині НОМЕР_2 за №3324 від 25.04.2025, як наслідок, ОСОБА_1 буде включений до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату додаткової винагороди пораненим на період дії воєнного стану", щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн пропорційно дням перебування на лікуванні. Звертає увагу суду, що періоди з 13.03.2022 по 14.03.2022, з 14.03.2022 по 04.04.2022, були виплачені позивачу із розрахунку 100 000 грн в повному розмірі із врахуванням перебування на лікуванні. Щодо інших періодів зазначає, що позивач перебував на лікуванні з приводу захворювань, а не поранення (контузії, травми, каліцтва), відповідно підстав для виплати додаткової винагороди за вказаний період у відповідача не було. Щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 50000 грн зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 до Переліку органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) (підпункти "а" - "в" пункту 1), затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України не входить, та позивач відповідно не був залучений до виконання таких завдань за весь період його перебування на посадах у військовій частині НОМЕР_2 . В задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці розгляд справи здійснюється першого робочого дня.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач відповідно до наказу Міністра оборони України від 19.06.2021 року № 224, після закінчення вищого військового навчального закладу, був направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 на посаду начальника бронетанкової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2021 року № 223, позивача в званні лейтенанта зараховано у списки цієї військової частини та поставлено на всі види забезпечення.
Наказом Командуючого військ оперативного командування (КВОК) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 19.06.2024 року № 260 позивачу присвоєно чергове військове звання - майор.
17.08.2022 року наказом КВОК «Південь» № 332 позивача призначено на посаду заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 .
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.03.2025 року № 74 позивача наказано вважати таким, що 10.03.2025 року посаду здав та вибув до нового місця служби - військової частини НОМЕР_4 , з 10.03.2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого з 11.03.2025 року.
У вказаному Витязі з наказу, серед іншого зазначено:
«Загальна вислуга років становить 09 років 00 місяців 13 днів. В пільговому обчисленні вислуга років становить - 00 років 07місяців 02 дні».
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність щодо невірного розрахунку грошового забезпечення за період з 05.08.2021 по 12.02.2025, щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період стаціонарного лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, а саме за періоди з 13.03.2022 року по 14.03.2022 року, з 14.03.2022 року по 04.04.2022 року, з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року, з 14.05.2024 року по 25.05.2024 року, з 21.08.2024 року по 06.09.2024 року, з 30.09.2024 року по 23.10.2024 року; додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 50 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) у період із 01.04.2024 року по 10.03.2025 року; невірного визначення у Витязі з наказу період загальної, календарної та пільгової вислуги років позивача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), у первісній редакції було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності Постановою №704, пункт 4 цієї постанови був викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, а саме:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Однак, 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п. 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пунктом 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п. 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 Постанови № 704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п. 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 (справа № 240/4946/18).
Таким чином, згідно з Постановою № 704, в редакції після скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Водночас, суд відхиляє доводи відповідача, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, що проходять військову (спеціальну) службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом станом на 1 січня 2018 року, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України N 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Таким чином, у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Отже, з огляду на відсутність правових підстав для застосування такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень постанови Кабінету Міністрів України № 704, які діяли до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, суд доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку позивачеві складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача за період з 05.08.2021 по 18.06.2022, з 19.06.2022 по 16.08.2022, з 17.08.2022 по 12.05.2023 повинно було визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, а не на 01.01.2018, тому у цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача, які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), позивача за період з 05.08.2021 по 18.06.2022, з 19.06.2022 по 16.08.2022, з 17.08.2022 по 12.05.2023 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, є протиправними.
При цьому, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, також мали обчислюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного (2021, 2022,2023) року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування абзаци третій, четвертий та п'ятий пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.02.2025 року № 74 в частині обчислення загальної, календарної та пільгової вислуги років військової служби майору ОСОБА_1 , як заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок майору ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 , загальної, календарної та пільгової вислуги років та внести відповідні зміни у наказ від 10.02.2025 року № 74 (по стройовій частині) з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до обрахування вислуги років, військова частина НОМЕР_2 керується наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 (зі змінами) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей".
Відповідно до розділу І пункту 1.1. Цим Положенням визначається порядок:
обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (зі змінами);
оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника відповідно до Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (зі змінами) та постанови правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402;
виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (зі змінами);
оформлення документів для виплати компенсаційних сум відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які стали особами з інвалідністю, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, які загинули під час виконання обов'язків військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках»;
організації роботи стосовно визначення розміру грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби);
Організація роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, які проходили службу і звільнилися з інших військових формувань та правоохоронних органів, і членів їх сімей здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, нормативно-правових актів, які регулюють діяльність цих формувань та органів.
Призначення і виплата пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей здійснюються органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону.
Військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх з військової служби.
Відповідно до розділу ІІ Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії:
2.1. Особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
військова служба;
служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення);
служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);
час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу в навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України, з 01 січня 1961 року до 11 жовтня 1991 року - у системі Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту СРСР;
час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України;
час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за Законом, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованими та згодом реабілітованими;
час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу РСР у період Другої світової війни та які після звільнення з цих місць були відразу призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства;
час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;
час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу;
військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД) та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах СНД.
Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць СНД, на території яких військовослужбовці проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
час роботи у державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально- виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;
При обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
За наявності двох і більше підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах одного й того самого періоду служби вислуга обчислюється за тією підставою, що дає найбільші пільги.
До вислуги років для призначення пенсій не зараховуються періоди:
перебування у військових частинах як вихованці та юнги, а також навчання у військових ліцеях, суворовському та нахімовському училищах;
перебування громадян у запасі та у військовому резерві Збройних Сил України, у тому числі перебування їх на зборах (командирських заняттях) у військових частинах;
відбування покарання, такого як арешт (крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України), строк самовільного залишення військової частини або місця служби на строк понад 10 діб незалежно від причини залишення, а також відбування військовослужбовцем покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
Вислуга років для призначення пенсій військовослужбовцям обчислюється з дня зарахування їх на військову службу по день звільнення з військової служби. Водночас днем зарахування на військову службу є:
день відправлення до військової частини з обласного збірного пункту -для громадян, призваних на строкову військову службу;
день відправлення до військової частини з районного (міського) ТЦКСП - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
день вибуття у відпустку, зазначений ТЦКСП у відпускному квитку, - для офіцерів запасу, призначених на військову службу безпосередньо після закінчення цивільного вищого (або колишнього середнього спеціального) навчального закладу з одночасним наданням відпустки. За відсутності даних про день прибуття у ТЦКСП для відправлення у військову частину або вибуття до місця служби чи у відпустку днем зарахування на військову службу вважається дата зарахування військовослужбовця до списків особового складу наказом командира військової частини;
день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військової служби, та військовозобов'язаних.
Днем закінчення військової служби є:
день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Початок, закінчення, призупинення і продовження військової служби установлюються відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
При призначенні пенсій військовослужбовцям ураховуються тільки повні роки вислуги років або загального страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги чи страхового стажу в бік збільшення.
Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком та іншими документами з особової справи військовослужбовця.
Перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) персоналу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього розділу, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними підрозділами персоналу.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.03.2025 року № 74 загальна вислуга років позивача у Збройних Силах України станом на 10.03.2025 становить -09 років 07 місяців 15 днів; в календарному обчисленні вислуга років становить -09 років 00 місяців 13 днів; в пільговому обчисленні вислуга років становить 00 років 07 місяців 02 дні.
Разом з тим, згідно довідки № 1837/60/39/372 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях:
з 08.11.2021 по 24.02.2022 року, що становить 109 календарних днів, або для зарахування на підставі постанови КМ України № 393 у пільговому обчисленні до вислуги років із розрахунку 1 день участі в бойових діях прирівнюється до 3 календарних - становить 218 днів для зарахування до загальної вислуги років (або 7 місяців та 6 днів за календарним обчисленням кількості днів у місяці: 30+31+31+28+31+30+31+ 6)
Очевидним є математична невідповідність вказаного у наказі № 74 кількість пільгових днів із реальним їх обчисленням.
Крім того, періоди участі позивача в бойових діях, у тому числі під час поранення, взагалі враховані не були. Це періоди:
з 24.02.2022 по 07.04.2022, що становить 44 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 88 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 23.04.2022 по 01.06.2022, що становить 40 пільгових днів участі в бойових діях, або 80 днів зарахування до загальної вислуги років;
з 03.06.2022 по 01.12.2022, що становить 152 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 304 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 05.01.2023 по 15.01.2023, що становить 11 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 22 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 25.01.2023 по 12.09.2023, що становить 201 пільговий календарний день участі в бойових діях, або 402 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 24.09.2023 по 20.02.2024, що становить 150 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 300 днів для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 08.03.2024 по 19.03.2024р., що становить 12 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 24 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 06.04.2024 по 14.05.2024, що становить 39 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 78 днів для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 26.05.2024 по 15.07.2024, що становить 51 пільгових календарних день участі в бойових діях, або 102 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 24.07.2024 по 21.08.2024, що становить 29 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 58 днів для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 07.09.2024 по 30.09.2024, що становить 24 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 48 днів для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 25.10.2024 по 07.12.2024, що становить 44 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 88 днів для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 21.12.2024 по 24.12.2024, що становить 4 пільгових календарних дні участі в бойових діях, або 8 днів для зарахування до загальної кількості вислуги років;
з 13.02.2025 по 15.02.2025, що становить 3 пільгових календарних днів участі в бойових діях, або 6 дні для зарахування до загальної кількості вислуги років;
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищевказані періоди участі позивача в бойових діях не відповідають вказаному Витязі з наказу періоду календарної та пільгової вислуги років військової служби позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно питання виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період стаціонарного лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, а саме за періоди з 13.03.2022 року по 14.03.2022 року, з 14.03.2022 року по 04.04.2022 року, з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року, з 14.05.2024 року по 25.05.2024 року, з 21.08.2024 року по 06.09.2024 року, з 30.09.2024 року по 23.10.2024 року, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з статтею 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова № 168.
Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.
В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
З урахуванням вищеозначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Порядку №260 та внесено до цього Порядку новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Так, згідно з пунктом 9 розділу XXXIV Порядку №260 (тут і далі в редакції Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн також включаються військовослужбовці у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
Судом встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення у період:
з 13.03.2022 року по 14.03.2022 року, з дня отримання позивачем поранення та невідкладної медичної допомоги, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 369;
з 14.03.2022 року по 04.04.2022 року - для оперативного лікування та видалення стронніх тіл (осколкових), що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №376;
з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року- для лікування оперованого від осколків лівого колінного суглобу та інших постравматичних наслідків поранення, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №906.
Разом з тим в період з 13.03.2022 по 14.03.2022, з 14.03.2022 по 04.04.2022, позивачу була виплачена додаткова винагороди за час перебування на лікуванні із розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування на лікуванні, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця №370 за 2022 рік.
Проте, доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за час перебування на лікуванні із розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування на лікуванні згідно із постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року матеріали справи не містять. Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо періоду лікування, що підтверджується виписним епікризом із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №3388 від 25.05.2024, виписками із медичної картки стаціонарного хворого терапевтичного відділення №2525 від 06.09.2024, №2939 від 23.10.2024, медичною характеристикою №2065 від 23.04.2025, судом встановлено наступне.
Позивач в період з 14.05.2024 по 25.05.2024 знаходився у в/ч НОМЕР_6 АДРЕСА_4 з діагнозом: вертеброгенна люмбалгія, виражений больовий та м'язово-тонічний синдроми. Пателофеморальний артроз. 16.07.24 був скерований на медичний огляд ВЛК у в/ч НОМЕР_6 АДРЕСА_4 , довідка ВЛК №2844 від 24.07.2024, на підставі статей 616, 23в, 64в графи III Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Не придатний до служби у високомобільних, десантних військах.
3 21.08.2024 по 06.09.2024 позивач знаходився на лікуванні КНП ОКГВВ КОР м. Кропивницький з приводу: ДДЗХ: остеохондроз поперекового відділу хребта II-III ст. Полідископатія LS-S1. Хронічна люмбалгія. Посттравматичний пателофеморальний артроз лівого колінного суглобу ІІ ст. Менісцит медіального меніску, НІД по гіпертонічному типу. Наслідки МВТ (13.03.2022) в ділянці лівого колінного суглобу. Больовий синдром. Ожиріння ІІ ст.
3 30.09.24 по 23.10.24 позивач знаходився на лікуванні КНП ОКГВВ КОР м.Кропивницький з приводу: ДДЗХ: остеохондроз поперекового відділу хребта II-III ст. Полідископатія L5- S1. Хронічна люмбалгія. МВТ (13.03.22) в ділянці лівого колінного суглобу. Хронічний посттравматичний гонартроз зліва ІІ ст. Менісцит медіального меніску. Больовий синдром. Ожиріння І ст.
Суд наголошує, що додаткова грошова винагорода під час лікування в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Разом з тим, позивач у цей період перебував на лікуванні з приводу захворювань, а не поранення (контузії, травми, каліцтва), адже не було встановлено основного діагнозу лікування, пов'язаного із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відповідно підстав для виплати додаткової винагороди за вказаний період у відповідача не було.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період стаціонарного лікування після поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, підлягають задоволенню за період з 19.03.2024 року по 05.04.2024 року.
Стосовно питання виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 50 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) у період із 01.04.2024 року по 10.03.2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ розділу 3 - обов'язки посадових осіб, військовослужбовців рядового складу.
Відповідно до ст. 109 заступник командира батальйону з озброєння (технічної частини), далі - заступник командира батальйону з озброєння.
Заступник командира батальйону з озброєння в мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення батальйону, за технічний стан озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, їх правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію, за технічну підготовку особового складу батальйону, за бойову підготовку, виховання, військовудисципліну, морально-психологічний стан підпорядкованих йому підрозділів.
Заступник командира батальйону з озброєння підпорядковується командирові батальйону і є прямим начальником усього особового складу батальйону.
Відповідно до ст. 110 заступник командира батальйону з озброєння зобов'язаний:
брати участь у розробленні плану бойової підготовки батальйону і організовувати його виконання відповідно до своєї спеціальності;
керувати підготовкою та діяльністю підпорядкованого йому підрозділу;
знати ділові та морально-психологічні якості військовослужбовців безпосередньо підпорядкованого йому підрозділу, постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу з підготовки за спеціальністю;
керувати технічною підготовкою особового складу батальйону, проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону з водіння, вивчення озброєння, бойової та іншої техніки, з технічного забезпечення, а також проводити заходи щодо підготовки спеціалістів технічної служби;
організовувати правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки, а також навчально-тренувальних засобів батальйону, керувати роботами, пов'язаними з їх технічним обслуговуванням і ремонтом, вживати заходів для вдосконалення навчально-матеріальної бази технічної підготовки;
стежити за правильним застосуванням і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин у підрозділах;
знати будову, порядок експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки батальйону, наявність, технічний стан і місце перебування машин; не менше ніж один раз на три місяці перевіряти технічний стан озброєння, техніки і матеріальних засобів батальйону і проводити перевірку стрілецької зброї за номерами та стану боєприпасів у підрозділах;
проводити роботу, пов'язану із влаштуванням та обладнанням приміщень і території парку, закріплених за батальйоном, а також забезпечувати підтримання внутрішнього порядку в них;
керувати підготовкою озброєння, бойової та іншої техніки до застосування та експлуатації в польових умовах, вживати заходів щодо забезпечення їх обладнанням і засобами для підвищення прохідності;
вживати заходів, спрямованих на запобігання катастрофам, аваріям і поломкам озброєння та техніки, аналізувати їх причини, негайно доповідати про них і вжиті заходи командирові батальйону;
дотримуватися вимог безпеки під час експлуатації, ремонту й евакуації озброєння, бойової та іншої техніки, а також виконання заходів пожежної безпеки у парку;
вести облік і звітність.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (редакція від 29.03.2025), пункту 1: установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
пункту 1 абзацу 3: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Відповідно до роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/7643 від 14.11.2023, у якому зазначено, що:
1. Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, виплата додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі: а) органу військового управління; б) штабу угруповання військ (сил); в) штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно; г) командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу).
Суд зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 до даного переліку не входить, та позивач відповідно не був залучений до виконання таких завдань за весь період його перебування на посадах у військовій частині НОМЕР_2 , у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 внести зміни у наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.02.2025 року № 74 та грошовий атестат ОСОБА_1 від 10.03.20205 року № 45/фс з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 3 розділу І Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 7 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (Порядок №3-1) визначено, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються серед інших грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби.
Суд зазначає, що здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення суду ще не відбулось. Таким чином, право позивача на отримання нового грошового атестату, який має бути виготовлений після здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено.
Враховуючи викладене, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виготовити новий атестат є передчасною, а отже, не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України). Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.08.2021 по 18.06.2022, з 19.06.2022 по 16.08.2022, з 17.08.2022 по 12.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), у т.ч. грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період з 05.08.2021 по 31.12.2021 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, за період з 01.02.2022 по 31.12.2022 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 12.05.2023
Визнати протиправними і скасувати абзаци третій, четвертий та п'ятий пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.02.2025 року № 74 в частині обчислення загальної, календарної та пільгової вислуги років військової служби майору ОСОБА_1 , як заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійнити перерахунок майору ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 , загальної, календарної та пільгової вислуги років та внести відповідні зміни у наказ від 10.02.2025 року № 74 (по стройовій частині) з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди з 19.03.2024 по 05.04.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди з 19.03.2024 по 05.04.2024.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 05.08.2025.
Суддя О.В. Конишева