05 серпня 2025 року Справа № 280/4327/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АРНІ 2024» (вул. Сортувальна, 5, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 45582229)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “АРНІ 2024» (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00022470902 від 17.02.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00022550902 від 17.02.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00022540902 від 17.02.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
В обґрунтування позову посилається на те, що при проведенні фактичної перевірки, ТОВ «АРНІ 2024» було отримано тільки копію наказу про проведення перевірки № 2266-п від 11.12.2024 та вимога про надання копій документів. Направлення на проведення перевірки посадовим особам ТОВ «АРНІ 2024» надано не було, що є порушенням порядку проведення перевірки. Стверджує, що вказане підтверджується відсутністю підписів посадових осіб ТОВ «АРНІ 2024» на вказаних документах. Окрім того, з підстав, які зазначені в наказі про проведення перевірки № 2266-п від 11.12.2024 не видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки. Приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, ГУ ДПС в Запорізькій області обмежилося лише посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Вказане, не відповідає приписам закону, який чітко обумовлює, що проведення фактичної перевірки відбувається саме в результаті отримання інформації, яка свідчить порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Щодо суті порушення зазначає, що перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «АРНІ 2024» було закуплено дизельного палива та бензину у трьох основних контрагентів в загальному обсязі 1 445 608 літрів. У товарно - транспортних накладних на отримання нафтопродуктів, які були надані та перевірені відповідачем, зазначено місце розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, що підтверджує відвантаження придбаного палива саме на вказану адресу, де укладений договір із Зберігачем. За перевіряємий період було реалізовано палива в загальному обсязі 1 397 580,47 літрів. Так само слід зазначити, що товарно - транспортними накладними, підтверджується реалізація палива саме з адреси складу зберігання - м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3. Тобто в перевіряємому періоді жодного придбання або реалізації палива за адресою м.Запоріжжя, вул. Сортувальна, 5 не відбувалося. При цьому, усі первинні документи щодо придбання та реалізації пального були надані та перевірені податковим органом, що також підтверджується Актом перевірки (стор.2). Таким чином, перевіркою не встановлено факт придбання або реалізації палива за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 5. Стверджує, що приміщення та територія за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5 не підпадає під ознаки акцизного складу, оскільки, реалізація та зберігання пального на користь інших осіб спростовуються первинними документами; ТОВ «АРНІ 2024» отримано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 08280414202400080 терміном дії з 05.09.2024 року по 05.09.2029 року із загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри) 54000, що, за відповідним математичним обрахунком, складає 54 куб. м., тобто не перевищує 200 куб.м. Відтак, стверджує, що, оскільки у ТОВ «АРНІ 2024» відсутній акцизний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5, відповідно, Товариство не повинно було здійснювати обладнання та реєстрацію рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Щодо податкового повідомлення - рішення № 00022540902 від 17.02.2025 то позивач вважає, що воно підлягає скасуванню внаслідок порушення порядку проведення перевірки, що призводить до її незаконності та відсутності правових наслідків за її проведенням. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління ДПС у Запорізькій області позовні вимоги не визнало. У відзиві від 13.06.2025 вх.№ 29783 посилається на те, що ТОВ "АРНІ 2024" з 15.08.2024 є платником акцизного податку, проводить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального на акцизному складі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5 та є розпорядником акцизного складу відповідно норм п.п.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПКУ. Відтак вважає, що ТОВ "АРНІ 2024" повинно було зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5. Однак, позивач не зареєстрував акцизний склад, чим порушив вимоги пп.14.1.6, пп.14.1.224 п.14.1 ст.14, п.п. 230.1.2 п.230.1. ст.230 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (зі змінами) в частині зберігання пального в перевіряємому періоді на акцизному складі не зареєстрованому в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Згідно наявних даних, ТОВ " АРНІ 2024" не надано довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (Довідка № 1) та не зареєстровані рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Враховуючи вищевикладене, ТОВ " АРНІ 2024" порушено вимоги пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами) в частині не обладнання та не реєстрації рівнемірів-лічильників в кількості 6 одиниць та витратомірів - лічильників в кількості 5 одиниць в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Також зазначає, що ТОВ "АРНІ 2024" у перевіряємому періоді не поставило на облік у відповідних контролюючих органах, та не повідомило про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним та не основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, а саме: за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Сортувальна, буд. 5 станом на 20.12.2024 року не поставлено на облік транспортний засіб, ГАЗ 52, тип ТЗ - Спеціалізований вантажний паливозаправник-С держ. № НОМЕР_1 , чим порушено вимоги п.63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами). Також, у перевіряємому періоді, ТОВ "АРНІ 2024", не своєчасно поставило на облік у відповідних контролюючих органах, за основним та не основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, транспортні засоби, а саме: - ГАЗ 5312, тип вантажна цистерна, держ. № АР6278АС, договір оренди від 01.12.2024; дата взяття на облік (20 ОПП) 17.12.2024; - ГАЗ 3307, тип вантажна цистерна, держ. № АР7691АВ, договір оренди від 01.12.2024; дата взяття на облік (20 ОПП) 17.12.2024, чим порушено вимоги п.63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами). На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику та повідомлення сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, відповідно до ст. 191, ст.20, п.п.75.1.3, п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5, п.80.2 ст.80, п.п. 69.22 , п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, пального, та на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11 грудня 2024 року № 2266-П, було проведено фактичну перевірку ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5, з питання здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів за період з 15.08.2024р. по 20.12.2024р., про що складено акт від 23.12.2024 № 19077/08/01/09/45582229 (далі за текстом - Акт перевірки).
Перевіркою ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5 порушено вимоги :
п.п. 14.1.6., п.п. 14.1.224 п.1.4.1. ст. 14, п.п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 Податкового кодексу України в частині зберігання пального в перевіряємому періоду на акцизному складі не зареєстрованому в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд.5;
п.п.230.1.2. п.230.1. ст. 230 Податкового кодексу України в частині не обладнання та не реєстрації рівнемірів - лічильників в кількості 6 одиниць та витратомірів - лічильників в кількості 5 одиниць в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі;
п. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України в частині не повідомлення та поставлення на облік та не своєчасного взяття на облік у відповідних контролюючих органах всіх об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, а саме: 3 одиниці транспортних засобів.
ТОВ «АРНІ 2024» були подані заперечення вих. №1 від 28.01.2025. У відповіді на заперечення вих. № 5669/08-01-09-02-06 від 11.02.2025 висновки акту перевірки були залишені без змін.
ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення:
форми «ПС» №00022470902 від 17.02.2025, яким було визначено суму штрафних санкцій за не реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розмірі 1 000 000,00 грн.;
форми «ПС» №00022550902 від 17.02.2025, яким було визначено суму штрафних санкцій за не обладнання та не реєстрацію в системі витратомірів та рівнемірів лічильників у розмірі 220 000,00 грн., з розрахунку 11 * 20 000, 00грн.;
форми «ПС» №00022540902 від 17.02.2025, яким було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасне подання повідомлень за формою 20-ОПП у розмірі 3060,00 грн.
26.02.2025 Товариством подано до Державної податкової служби України скаргу вих. №2 на вказані податкові повідомлення - рішення. Рішенням № 11589/6/99- 00-06-03-01-06 від 24.04.2025 скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення були залишені без змін.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.02.2025 року №00022470902, №00022550902 та №00022540902 позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.
За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав передбачених пунктом 80.2 статті 80 ПК України.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Наведене свідчить, що фактична перевірка може проводитися за умови дотримання наступних умов: повинна бути наявною одна з визначених підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки; підставою для проведення перевірки повинно бути рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом (процесуальна підстава); копія вказаного рішення має вручатися платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (процедурна підстава).
Відповідно до статті 80 ПК України, нормативне регулювання передбачає окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов'язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України.
Наведене вище відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 31.07.2024 у справі № 2040/7330/18.
У наказі №2266-п від 11.12.2024 як на підставу для проведення фактичної перевірки міститься посилання на підпункт 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України.
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, від 22 травня 2018 року та 04 жовтня 2022 року у справі № 810/1394/16, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 05 липня 2023 року у справі № 460/2663/22, від 26 липня 2023 року у справі № 280/4696/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі № 460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації, в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень, суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
В пункті 57 постанови від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд наголосив, що на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 виклав наступний узагальнюючий висновок: «У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав».
В наказі від 11.12.2024 зазначено, що підставою стала доповідна записка в.о. начальника управління контролю за підакцизними товарами Смаглюк І. від 09.12.2024 №1254/08-01-09-02-04.
Судом встановлено, що в доповідній записці зазначено про те, що від ДПС надійшов лист від 07.11.2024 №30922/7/99-00-09-03-01-07, в якому зазначено, що за результатами даних, наявних в інформаційних системах Державної податкової служби України встановлено суб'єкти господарювання у яких при наявності діючої ліценції на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) відсутні зареєстровані акцизні склади, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог чинного законодавства у сфері обігу та реалізації пального, запобігання незаконному обігу пального, організувати проведення фактичних перевірок за місцем провадження діяльності. В даному переліку зазначено суб'єкта господарювання: ТОВ "АРНІ 2024" (код ЄДРПОУ 45582229) за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Сортувальна, буд. 5.
Враховуючи правові висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23, наявність в наказі від 01 жовтня 2024 року № 9948-п посилань на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України поряд із відображенням реквізитів документа, який став приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію, є мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Відтак, доводи позивача в цій частині суд відхиляє.
Щодо суті встановлених порушень.
Акцизний склад - це а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до вказаного підпункту не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що приміщення, яке використовується в діяльності суб'єкта господарювання, може бути віднесено до акцизного складу лише в тому випадку, якщо останнє використовується за цільовим призначенням вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, а також за умови, що приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, перевищує 200 кубічних метрів.
ТОВ «АРНІ 2024» було зареєстровано платником акцизного податку у зв'язку з отриманням ліцензії на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202400860 терміном дії з 15.08.2024 року по 15.08.2029 року.
15 серпня 2024 року Позивачем було укладено договір № 12/08-24 зберігання нафтопродуктів з Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІ 2010» (Зберігач), код ЄДРПОУ 37359594. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, Підприємство передає на зберігання, а Зберігач приймає та зобов'язується зберігати та повернути в повному обсязі за першою вимогою Підприємства нафтопродукти, що є власністю Підприємства. Відповідно до п.1.2. Договору, Зберігач надає послуги, пов'язані з прийомом нафтопродуктів, забезпеченням збереження нафтопродуктів, переданих на зберігання, контролю за кількістю і якістю нафтопродуктів, відвантаженням нафтопродуктів на вимогу Підприємства. Вище перелічені послуги можуть надаватися як окремо кожна, так і разом. Відповідно до п. 1.5. Договору, зберігання нафтопродуктів за цим Договором здійснюється за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3 у резервуарах. Територія за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3 зареєстрована Зберігачем, як акцизний склад.
Перевіркою підтверджується, що в перевіряємому періоді ТОВ «АРНІ 2024» було закуплено дизельного палива та бензину у трьох основних контрагентів в загальному обсязі 1 445 608 літрів. У товарно - транспортних накладних, які були надані та перевірені Відповідачем на отримання нафтопродуктів зазначено місце розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, що підтверджує відвантаження придбаного палива саме на вказану адресу, де укладений договір із Зберігачем. За перевіряємий період було реалізовано палива в загальному обсязі 1 397 580,47 літрів.
Так само слід зазначити, що товарно - транспортними накладними, підтверджується реалізація палива саме з адреси складу зберігання - м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3. Тобто в перевіряємому періоді жодного придбання або реалізації палива за адресою м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 5 не відбувалося.
Суд вважає, що приміщення та територія за адресою: м. Запоріжжя, Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.05.2025 9 вул. Сортувальна, буд. 5 не підпадає під ознаки акцизного складу, оскільки: по-перше, реалізація та зберігання пального на користь інших осіб спростовуються вищенаведеними аргументами та первинними документами; по-друге, ТОВ «АРНІ 2024» отримано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 08280414202400080 терміном дії з 05.09.2024 року по 05.09.2029 року із загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри) 54000, що складає 54 куб. м., тобто не перевищує 200 куб.м.
Зокрема, ТОВ «АРНІ 2024» було укладено договір оренди № 15 від 18.07.2024 з ПП «СИМВОЛ» код ЄДРПОУ 30672117. Відповідно до вказаного договору за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд.5, було орендовано офісне приміщення площею 48 кв.м., ділянка для стоянки автотранспорта, блокпункти для зберігання пального в кількості 6 одиниць по 10 м3 кожний, тобто 60 м3.
Також, ТОВ «АРНІ 2024» має такі види економічної діяльності: 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 49.41. - Вантажний автомобільний транспорт, 46.46 - Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 47.30 - Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Позивач має в користуванні на праві оренди наступні транспортні засоби: - вантажна цистерна марки ГАЗ 5312, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 01.12.2024, укладеним з ПП «СОФІЯ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31426141 та актом приймання - передачі транспортного засобу від 02.12.2024; - вантажна цистерна марки ТЦ 36133, державний номер НОМЕР_3 , що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 01.12.2024, укладеним з ПП «СОФІЯ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31426141 та актом приймання - передачі транспортного засобу від 02.12.2024; - спеціалізований вантажний паливозаправник-С марки ГАЗ, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується договором оренди транспортного засобу від 29.08.2024, укладеним з фізичною особою ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Межовим А.В.; - спеціалізований вантажний паливозаправник-С, державний номер НОМЕР_5 , що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 20.08.2024, укладеним з фізичною особою ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Межовим А.В.; - вантажна автоцистерна марки АЦ 4.2. ГАЗ 5312, державний номер НОМЕР_7 , що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 20.08.2024, укладеним з фізичною особою ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Межовим А.В.; - вантажний паливозаправник марки МЗ 3607, модель на шасі ГАЗ 5201, державний номер НОМЕР_8 , що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 20.08.2024, укладеним з фізичною особою ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Межовим А.В.; - спеціалізована вантажна паливоцистерна марки MAN, державний номер НОМЕР_9 , що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 20.08.2024, укладеним з фізичною особою ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Межовим А.В.
Матеріалами перевірки підтверджено, що в перевіряємому періоді ТОВ «АРНІ 2024» отримало за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 5 пальне в загальному обсязі 24320,00л., що не перевищує 200 кубічних метрів. Вказане підтверджується накладними на переміщення № 2 від 02.12.2024, № 3 від 02.12.2024, № 4 від 06.12.2024, № 5 від 06.12.2024 та товарно - транспортними накладними № 01ВН від 02.12.2024, № 02ВН від 02.12.2024, № 04ВН від 06.12.2024, № 03ВН від 03.12.2024. Вказане паливо за твердженням позивача використовувалось виключно для заправки власних транспортних засобів, які знаходяться в користуванні на праві оренди. Так, згідно з Відомостями обліку видачі нафтопродуктів та реєстром подорожніх листів за період грудня 2024 року на 2239 літрів пального було заправлено транспортні засоби. Використано пального в розмірі 1846 літрів. Пальне було списане на господарську діяльність згідно з актом списання № 00000000005 від 30.12.2024. Переміщені для власної потреби ПММ були належним чином оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «АРНІ 2024» на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203 «Паливо» за грудень 2024 року, які надавалися до перевірки. Також Актом перевірки та базою даних Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено реєстрацію ТОВ «АРНІ 2024» акцизних накладних з кодом операції 1: - власне споживання пального. Враховуючи вищевикладене, територія за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд.5 використовується виключно для стоянки транспортних засобів та для зберігання пального з метою заправки власного автотранспорту. Матеріалами перевірки протилежного не встановлено. Відповідно до п. 5 Постанови 408, без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.
В той же час, перевіркою не встановлена реалізація пального безпосередньо з території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна 5. Перевіркою підтверджене тільки зберігання пального за вказаною адресою та використання для власних потреб, а саме заправки власного автотранспорту. Таким чином, матеріалами перевірки підтверджено, що розміщені на орендованій ТОВ «АРНІ 2024» території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5, ємності для зберігання пального не перевищують 200 куб. м, обсяг отриманого пального не перевищує 1000 куб. м, а також відсутня реалізація пального із вказаної адреси, що є додатковим доказом того, що вказана територія не є акцизним складом, а ТОВ «АРНІ 2024» в періоді, що перевірявся, не був розпорядником акцизного складу.
Отже, суд висновує, що застосування до позивача штрафу в розмірі 1 000 000, 00грн. за не реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.02.2025 № 0022470902 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Підпунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України встановлено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Оскільки у ТОВ «АРНІ 2024» відсутній акцизний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 5, відповідно, Товариство не повинно було здійснювати обладнання та реєстрацію рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
З урахуванням наведених судом висновків та, враховуючи положення законодавства, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17 лютого 2025 року № 00022550902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю “АРНІ 2024» застосовано штраф в сумі 220 000,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.02.2025 № 00022540902.
Згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПКУ, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Повідомлення за формою № 20-ОПП мають подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об'єкта оподаткування.
У формі № 20-ОПП зазначаються усі приміщення, якими користується підприємство та які має у своєму розпорядженні, усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки та інше майно.
Згідно з підпунктами 8.1-8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі Порядок №1588) платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Пунктом 8.5. Порядку № 1588 встановлено у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наданих до перевірки документів, ТОВ "АРНІ 2024" у перевіряємому періоді не поставило на облік у відповідних контролюючих органах, та не повідомило про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним та не основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, а саме: за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Сортувальна, буд. 5 станом на 20.12.2024 року не поставлено на облік транспортний засіб, ГАЗ 52, тип ТЗ - Спеціалізований вантажний паливозаправник-С держ. № НОМЕР_1 , чим порушено вимоги п.63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами).
Також, у перевіряємому періоді, ТОВ "АРНІ 2024", не своєчасно поставило на облік у відповідних контролюючих органах, за основним та не основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, транспортні засоби, а саме: - ГАЗ 5312, тип вантажна цистерна, держ. № АР6278АС, договір оренди від 01.12.2024; дата взяття на облік (20 ОПП) 17.12.2024; - ГАЗ 3307, тип вантажна цистерна, держ. № АР7691АВ, договір оренди від 01.12.2024; дата взяття на облік (20 ОПП) 17.12.2024, чим порушено вимоги п.63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами).
Відповідно до п. 117.1. ст.117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2025р. №00022540902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» у сумі 3060,00 грн. - в частині не повідомлення, не поставлення на облік та несвоєчасно поставлено на облік у відповідних контролюючих органах всі об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, а саме: 3 одиниці транспортних засобів, прийнято відповідачем законно та обґрунтовано, підстави для його скасування відсутні.
Також, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Згідно з ч.3ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 14638,56 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АРНІ 2024» (вул. Сортувальна, 5, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 45582229) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області форми «ПС» №00022470902 від 17.02.2025, яким було визначено ТОВ “АРНІ 2024» суму штрафних санкцій за не реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розмірі 1000000,00 грн. та форми «ПС» №00022550902 від 17.02.2025, яким було визначено ТОВ “АРНІ 2024» суму штрафних санкцій за не обладнання та не реєстрацію в системі витратомірів та рівнемірів лічильників у розмірі 220 000,00 грн.
В іншій частині позову, - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРНІ 2024» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 14 638 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 56 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 05.08.2025.
Суддя Л.Я. Максименко