про закриття провадження у справі
06 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/15256/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) від 14.05.2025 року у виконавчому провадженні (ВП) № 78076124.
В обґрунтування позову зазначає, що в силу того, що не володіє і не користується земельними ділянками площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, він не має об'єктивної можливості виконати рішення господарського суду від 04.07.2024 року у справі №906/796/23, яким його зобов'язано повернути позивачу такі ділянки.
Наголошує на тому, що Житомирська обласна військова адміністрація не приймала рішення про передачу, жодного правовстановлюючого документа (щодо користування даними земельними ділянками) між Житомирською ОВА і ТОВ "Перлина Заріччя" не укладено, відтак, і обов'язок повертати таке майно у ТОВ "Перлина Заріччя" відсутній.
Також позивач зазначає, що виконати рішення господарського суду не може і сам стягувач, про що свідчить його лист №142/1-5/2-Б-43/Ю.
За таких обставин, на думку позивача, державний виконавець, якому було відомо про істотні перешкоди у виконанні судового рішення, виніс неправомірну оскаржувану постанову.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що діяв в порядку, визначеному нормами Закону України "Про виконавче провадження", прийнявши 27.11.2024 року постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення мінімальних витрат ВП та постанову про стягнення виконавчого збору. В подальшому боржнику неодноразово направлялись вимоги на адресу ТОВ "Перлина Заріччя" від 12.12.2024, 11.02.2025, 02.04.2025 року. Крім того, направлялась вимога від 03.04.2025 року про виклик до державного виконавця, однак вказана вимога повернута з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання. В зв'язку з цим відповідач вважає, що вжиті ним заходи є обов'язком державного виконавця реагувати на невиконання боржником рішення суду у встановлений строк без поважних причин.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 06.08.2025 року об 11:00 год.
Представники сторін у судове засідання не прибули, хоча про дачу і час судового засідання були повідомлені належним чином.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Розгляд справи здійснюється з урахуванням перебування судді у відпустці з 30.06.2025 по 01.08.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 року у справі № 906/796/23 задоволено позов Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя". Зобов'язано усунути Житомирській обласній військовій адміністрації перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ "Перлина Заріччя" на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" повернути земельні ділянки площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею 1,1930 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0729, площею 3,0120 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0727, площею 3,3500 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0728 з цільовим призначенням 07.01 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, які сформовано шляхом поділу земельної ділянки площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду вказане рішення залишене без змін.
Як слідує з пояснень відповідача, 27.11.2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
14.05.2025 року головним державним виконавцем Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) було винесено постанову у ВП № 78076124, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, які належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя", у межах суми стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 5400 гривень.
Таким чином, фактично предметом оскарження позивачем є постанова державного виконавця про накладення арешту, а не про стягнення штрафу.
Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. При цьому, публічно-правовий спір, за визначенням наведеним у цій же нормі, це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 ї статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як встановлено частиною 1 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі № 814/1727/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. Спірні питання які виникають з певними учасниками виконавчого провадження, відносно рішень, дій чи бездіяльності держвиконавця, які ним вчиняються (не вчиняються) на виконання судового рішення, може бути оскаржено такими особами лише до того суду, який видав такий виконавчий документ. Така юрисдикційна визначеність суду стосовно розгляду спору пов'язаного з таким виконавчим провадженням, є безумовною та виключною підсудністю.
Відтак, за загальним правилом сторона виконавчого провадження може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист. Разом із цим інші учасники виконавчого провадження можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 808/8368/15.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що 14.05.2025 року головним державним виконавцем Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Янською Юлією винесено постанову про арешт коштів/електронних грошей у виконавчому провадженні, відкритому на підставі судового наказу № 906/796/23, виданого господарським судом Житомирської області.
Відповідно до частини 1 статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (статті 340 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких, зокрема, виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною 2 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку.
Виходячи з системного аналізу частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, які супроводжують процес виконання наступних рішень: 1) рішень інших органів (посадових осіб) (наприклад, виконавчих написів нотаріуса); 2) постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Тобто, безпосередньо до адміністративного суду, згідно частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" можуть бути оскаржені: постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій лише у тому разі, коли вони винесені у межах виконавчого провадження з приводу виконання рішень інших органів (посадових осіб), але не судових рішень; рішення, дії, бездіяльність державного виконавця щодо безпосереднього виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій як виконавчих документів, прийнятих у виконавчому провадженні щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Виходячи з наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позов про визнання протиправною та скасування постанови від 14.05.2025 року про накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші ТОВ "Перлина Заріччя" з метою стягнення штрафу не повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Частиною 2 статті 239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (Закон України № 3674-VI).
Згідно статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З аналізу наведеної норми вбачається, що особа, яка сплатила судовий збір, має право на його повернення у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), на підставі поданого клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Оскільки за подання позовної заяви до Житомирського окружного адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією, а в подальшому закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі № 240/15256/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), сплачений згідно квитанції від 29.05.2025 року.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції господарського суду Житомирської області.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко