06 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/23190/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" із позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000268/1 вiд 07.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000268/1 вiд 07.08.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правиламиспрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.12.2024 через ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101000/2024/000268/1 вiд 07.08.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" (ТОВ "САВ-ТРАНС") (покупець) 17.07.2024 укладено контракт №2024-002 (надалі за текстом - Контракт) з компанією "Басленд OU" (продавець), згідно якого покупець купує 5 одиниць автобусів Volvo і Scania на умовах та згідно цього договору (а.с. 26-28).
Відповідно до інвойсу (рахунок фактура) №2407002 від 17.07.2024 позивач придбав в Естонії транспортний засіб: автобус Scania, модель Irizar, номер кузова: НОМЕР_1 , 2014 року випуску (а.с.18-19).
В подальшому, 26.07.2024 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу, уповноваженою особою ТОВ "САВ-ТРАНС" до Житомирської митниці подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №24U101020026947U1, в якій зазначено митну вартість за ціною договору в сумі 39 000 євро та транспортні витрати в сумі 28000 грн.
Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:
- рахунок-факгуру (інвойс) № 2407002 BiД 17.07.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засібу EN 2407002 від 17.07.2024;
- сертифікат EUR.1 №? EE078563;
- довідка про транспортні витрати б/н від 26.07.2024;
- контракт № 2024-002 від 12.07.2024;
- фотографії транспортного засобу;
- сертифікат відповідності транспортного засобу UA.013.400321-24 від 24.07.2024.
30.07.2024 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення, в якому зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Також митним органом зазначено необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару (а.с.41-42).
07.08.2024 представником позивача на вимогу митного органу подано додатково наступні документи:
- платіжна інструкція в іноземній валюті №68 від 05.08.2024, згідно якої здійснено 100% оплату по даному транспортному засобу згідно інвойсу № 2407002 від 17.07.2024;
- експортна митна декларація країни відправника № 24EE1310E0085536ВO вiд 17.07.2024 разом з перекладом.
07.08.2024 митним органом направлено декларанту електронного листа, в якому зазначив, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Також вказано, що до митної декларації не долучено автотранспорту накладну, що позбавляє митницю можливості перевірити фактичну країну відправлення товару, а разом з цим - достовірність декларування витрат на транспортування товару до митного кордону України. Крім того, довідка про транспортні витрати від 26.07.2023, видана ТОВ «САВ-ТРАНС» для пред'явлення на митницю, не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до Митного кордону України, у зв'язку із тим, що не відображає відомостей, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.
Надалі, 07.08.2024 представником позивача до митного органу подано відповідь з роз'ясненнями, що всі необхідні для митного оформлення документи - подані.
За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 07.08.2024 № UA101000/2024/000268/1, яким за резервним методом, ґрунтуючись на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості схожого товару визначено, що митна вартість ввезеного позивачем автобуса становить 70 000 євро.
Також, у зв'язку з коригуванням митної вартості Житомирською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271 та роз'яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання належним чином оформленої митної декларації відповідно до вказаного рішення про коригування та сплати платежів в повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи зазначене рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що:
- відповідно до п. 1 Контракту № 2024-002 від Контракту № 2024-002 від 12.07.2024 покупець купує 5 одиниць автобусів Volvo. Разом з тим, до митного оформлення пред'явлено товар автобус марка-SCANIA, модель-IRIZAR. У додатково наданій копії митної декларації країни відправлення містить інформація про статистичну вартість товару, при цьому декларантом не надано відомості про те, що включає в себе така категорія з посиланням на норми законодавства країни експорту товару. При цьому, не зазначена валюта, в якій зазначена статистична вартість;
- до митної декларації не долучено автотранспорту накладну, що позбавляє митницю можливості перевірити фактичну країну відправлення товару, а а разом з цим -достовірність декларування витрат на транспортування товару до митного кордону України;
- як вбачається із Даних митної декларації № 24UA101020026947U1 транспортування оцінюваного товару здійснювалось імпортером самостійно. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу митному органу подається калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Такий документ митниці не поданий. Довідка про транспортні витрати, транспортні витрати, видана ТОВ «САВ-ТРАНС» для пред'явлення на митницю від 26.07.2023 не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України, у зв'язку із тим, що не відображає відомостей, передбачених вищевказаними наказом Міністерства фінансів України;
- митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД № 23UA205030008863U9 від 26.05.2023 - Автобус пасажирський, бувший у використанні:-марка - VOLVO ; -модель IRIZAR PB 15.37;-номер кузова НОМЕР_2 ;-тип двигуна - дизельний;-маркування двигуна - D11K460;-робочий об'єм двигуна - 10837см3;-потужність двигуна - 345kW; загальна кількість місць, включаючи місце водія, за Документами виробника -65 шт; - призначення:для використання по дорогах загального користування;-власна вага - 18212кг; вантажопідйомність-8288кг;-маса разі максимального завантаження - 26500;-колір жовтий;- колісна формула - 6X2;-такий, що був у використанні;-рік виготовлення -2014;-модельний рік - 4; Торгівельна марка - VOLVO. - 70 000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.
Що стосується вартості транспортування товару, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Так, позивачем до митного оформлення товару та до матеріалів справи додано довідку про транспортні витрати, виданої ТОВ "САВ-ТРАНС".
Із змісту вказаної довідки встановлено, що транспортні витрати здійснювались безпосередньо ТОВ САВ-ТРАНС" автобусом Scania Irizar, номер кузова НОМЕР_1 , маршрутом м. Талін (Естонія) до кордону п/п Ягодин на загальну суму - 28 000,00 грн.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів:
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
При цьому, посилаючись на дану норму в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідач застосовує вказаний перелік документів як виключний і безальтернативний, не зважаючи що це лише можливий перелік документів.
Натомість, на підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати надані позивачем документи (довідки, договори, акти виконаних робіт тощо).
Верховний Суд в постанові №803/718/17 від 07 липня 2023 року сформував правову позицію, що якщо Законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Положення Митного кодексу України не визначають конкретний вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Тому суд вважає безпідставним коригування заявленої декларантом ціни у цьому спорі з підстави відсутності документів підтверджуючих вартість перевезення.
Суд також вважає за необхідним зазначити, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.
Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування СУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.
Митним органом зазначено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято: MД № 23UA205030008863U9 від 26.05.2023:
- автобус пасажирський, бувший у використанні;
-марка - VOLVO ;
-модель " IRIZAR PB 15.37;
-номер кузова- НОМЕР_3 ;
-тип двигуна - дизельний;
-маркування двигуна - D11K460;
-робочий об'єм двигуна - 10837см3;
-потужність двигуна - 345kW; двигуна - D11K460;
-робочий об'єм двигупа 100 см, позумного дом упа " 345K W.;
- призначення:для використання по дорогах загального користування;
-власна вага- 1 8212 кг;
- вантажопідйомність-8288 кг;-маса в разі максимального завантаження- 26500;
-колір жовтий;
-колісна формула 6Х2;-такий, що був у використанні;-рік виготовлення -2014;
-модельний рік 2014;
-торгівельна марка - VOLVO.
- 70 000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Разом з тим відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість транспортного засобу, що за технічними характеристиками є подібним (аналогічним) оцінюваному транспортному засобу, і відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартістю, та може бути застосована при коригуванні митної вартості. Здійснюючи коригування митної вартості транспортного засобу за декларацією № № 23UA205030008863U9 від 26.05.2023, відповідач використав зовсім інший автобус з іншими характеристиками і митну декларацію за основу, що оформлювалась більше року тому.
Суд зауважує, що вказана декларація не можуть вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Крім того, митний орган звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 Контракту № 2024-002 від 12.07.2024 покупець купує 5 одиниць автобусів Volvo. Разом з тим, до митного оформлення пред'явлено товар автобус марка-SCANIA, модель-IRIZAR. У додатково наданій копії митної декларації країни відправлення містить інформація про статистичну вартість товару, при цьому декларантом не надано відомості про те, що включає в себе така категорія з посиланням на норми законодавства країни експорту товару. Також не вказана валюта, в якій зазначена статистична вартість. Суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Контракту № 2024-002 від 12.07.2024, перелічено, які транспортні засоби імпортуються та 3 метою ідентифікації зазначені їх VIN-номери. В наданій копії митної декларації 24EE1310E0085536B00E0085536B0 від 17.07.2024 зазначено рахунок-фактуру (інвойс) № 2407002 від 17.07.2023, в якому вказана ціна та валюта за транспортний засіб, який імпортується та відповідно по якому здійснено 100% оплату згідно платіжної інструкції №68 від 05.08.2024 року.
Що стосується доводів митного органу, що до митної декларації не долучено автотранспорту накладну, що позбавляє митницю можливості перевірити фактичну країну відправлення товару, а разом з цим достовірність декларування витрат на транспортування товару до митного кордону України, спростовуються матеріалами даної адміністративної справи. Зокрема, у п.7 контракту № 2024-002 від 12.07.2024 року та в довідці про транспортні витрати зазначено, що даний транспортний засіб постачається та переміщується за маршрутом від м. Таллінн (Естонія) до кордону України (п/п Ягодин).
З урахуванням наведеного висновку у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Декларант позивача під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.
Таким чином, надані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всі обов'язкові документи, передбачені статтею 53 МК України, та які підтверджують складові визначення вартості товару, що підлягав розмитненню.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Щодо правомірності прийняття Житомирською митницею картки відмови Житомирської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271, суд зазначає наступне.
Судом безспірно встановлено, що відповідачем складено картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару №1 не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. ст. 52, 53 МК України. У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості № UA101000/2024/00026911 від 07.08.2024 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і контролю і оформлення товару, крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 266, 289, 293 МК України. Вказана картка відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271 підлягає визнанню протиправною та скасуванню внаслідок того, що вона є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000268/1.
Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини справи, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000268/1 вiд 07.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" (вул.Ольжича, буд.9, офіс.33, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 37446191) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000268/1 вiд 07.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271 - задовольнити.
Визнати протиправним скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування заявленої митної вартості товару NUA101000/2024/000268/1 вiд 07.08.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007271.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" сплачений судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
06.08.25