05 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/8054/24
категорія 108060200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні скаргу ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.11.2023 року у відповідно до вимог Положення № 848 і за результатами розгляду ухвалити обґрунтоване рішення з урахуванням доводів, наведених судом.
На виконання рішення суду виготовлено виконавчі листи по справі №240/8054/24, які 21.11.2024 видано Позивачу.
24.06.2025 року адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця, а саме просить суд:
- скасувати постанову головного державного виконавця Пономарьової Катерини Віталіївни відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження №76662296 та зобов'язати відповідальних осіб відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження №76662296 для здійснення подальших виконавчих дій з примусового виконання рішення.
Частина 3 ст. 166 КАС України визначає, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Статтею 167 КАС України врегульовано загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Частиною 1 статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
З аналізу вказаних норм слідує, заяви, клопотання повинні бути викладені з дотриманням вимог, що передбачені ст. 167 КАС України для відповідної заяви чи клопотання.
Вказані судом недоліки щодо неналежного оформлення, обґрунтування та подання клопотання в адміністративній справі є порушенням вимог процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Водночас суд звертає увагу Позивача, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені ст. 287 КАС України. Дані справи віднесені до окремих категорій термінових адміністративних справ, які розглядаються в порядку позовного провадження (параграф 2 Глава 11 КАС України).
Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно статті 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відтак, у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця позивачу необхідно звернутися до суду з позовною заявою з дотримання вимог КАС України. Тобто, формою звернення до суду щодо оскарження дій, бездіяльності та рішень суб'єкту владних повноважень (державного виконавця) є позовна заява, вимоги до якої встановлено ст.160 КАС України.
В порушення зазначеної норми Закону Позивач звернувся до адміністративного суду не з позовною заявою, а зі скаргою.
Звернення із скаргами на дії/бездіяльність державного виконавця в межах розглянутої адміністративної справи чинним законодавством України не передбачено. Заявник відповідно до вимог статті 287 КАС України має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси шляхом подання окремої позовної заяви, а не скарги в межах справи №240/8054/24.
Частиною 1 ст. 168 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Однак, суддя звертає увагу на те, що подача скарги на дії та рішення державного виконавця до адміністративного суду з метою захисту своїх прав не відповідає вимогам ст. 168 КАС України щодо форми позову як заяви, яка подається з метою захисту прав у порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд повертає скаргу ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись статтями 167, 168, 287, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя М.Ф. Нагірняк