05 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/12490/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу основної пенсії, починаючи з 01.12.2024 року, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-BP у розмірі не нижче 6 (шести) мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на одержання пенсії як особа з інвалідністю ІІІ групи у розмірі, не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.3 ст. 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII. На думку позивача, відповідач протиправно не виконує дане рішення та відмовляє у проведенні перерахунку пенсії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач направив до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує і зазначає, що позивач не має права на обчислення пенсії у розмірі, що дорівнює 6 мінімальним пенсіям за віком, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи особи 1 категорії, отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою (зареєстрована відповідачем 22.02.2025 року) про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом від 20.03.2025 року повідомило позивача про те, що відповідно до ч.3 ст.54 Закону № 796-ХІІ із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29.06.2021 року №1584-ІХ, які набрали чинності, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності 3700 грн., тому іншого розміру, ніж встановлено цією нормою чинним законодавством не передбачено.
Крім того, пенсійний орган вказав на те, що рішенням Конституційного Суду України №4-р(І)/2024 визначено, що ч. 3 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ із змінами визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року.
Не погоджуючись із такою відмовою, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Статтею 1 Закону № 796-ХІІ встановлено, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції до 01 січня 2015 року в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям - інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
У подальшому, 28.12.2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, яким передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Отже, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII право визначати мінімальні розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи надано Кабінету Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 року у справі №3-333/2018 (4498/18) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України вирішив, що ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За рішенням Конституційного Суду України Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021).
29.06.2021 року Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р(II)/2021 прийнято Закон № 1584-ІХ, який набрав чинності 01.07.2021 року, відповідно до якого, зокрема, ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
У подальшому Конституційний Суд України прийняв рішення від 03.04.2024 року у справі № 3-18/2023, у якому констатував, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у ч.3 ст. 54 Закону № 796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
Зазначеним рішенням від 03.04.2024 року Конституційний Суд України ухвалив: визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами (пункт 1 Рішення); Ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні“ від 24.02.2022 року № 64/2022 зі змінами (пункт 2 Рішення).
Отже, у зв'язку з визнанням неконституційною ч. 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ зі змінами при визначенні мінімального розміру мінімальних пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосуванню підлягає ч. 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року, яка передбачає мінімальний розмір пенсії по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям - інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Подібні спірні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді (справи № 400/12171/21, № 460/20412/23).
В постановах від 17.04.2024 року у справі № 460/20412/23 (п. 56 постанови), від 15.05.2024 року у справі № 400/12171/21 (п. 62 постанови) Верховний Суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач, як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії у розмірі, визначеному ч.3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, тобто у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
З огляду на встановлені обставини справи і зазначені правові висновки Верховного Суду, суд вважає дії відповідача, які полягають у ненарахуванні та невиплаті позивачу з 01.12.2024 року (в межах шестимісячного строку на звернення до суду) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, протиправними. Для захисту прав та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу вказаної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" та не надала доказів понесення інших судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що полягають у відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2024 року пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко