Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2025 року Справа №200/5631/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.12.2017 по 11.07.2024 включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.12.2017 по 11.07.2024 включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8).
Відповідно до вимог статей 94, 161 КАС України до позову долучаються письмові докази, які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам в позовній заяві позивачем не зазначено, які саме докази в обґрунтування позовних вимог додані до позову. Додані позивачем до позовної заяви додатки мають умовні позначення, що не дає змоги встановити їх назву та зміст. Також, вказані недоліки позбавляють можливості встановити направлення копій таких додатків до позовної заяви відповідачу.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 233 КЗпП України (із змінами, внесеними Законом України від 01.06.2022 № 2352-IX, набрав чинності 19.07.2022) у частинах першій та другій передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Зі змісту позовної заяви випливає, що підставою для звернення з цим позовом є викладені обставини неналежного нарахування та виплати позивачу сум грошового забезпечення з 08.12.2017 по 08.06.2023, які виплачені позивачу на виконання рішення суду 11 липня 2024 року.
Водночас, до суду позовна заява у цій адміністративній справі направлена через систему «Електронний суд» лише 28 липня 2025 року, тобто більш ніж через рік після фактичної виплати нарахованої суми.
Отже, позивачем значно пропущений встановлений строк звернення до суду.
Доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо застосування попередньої редакції статті 233 КЗпП України стосовно стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком, підлягають відхиленню, оскільки позивач отримав нараховану за рішенням суду суму 11 липня 2024 року під час дії статті 233 КЗпП України в новій редакції.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Такої заяви з відповідними доказами поважності пропуску строку звернення до суду стороною позивача до суду не надано.
За приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням назви чи змісту доданих до неї додатків та доказів про направлення таких додатків відповідачу, а також заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Г.А. Чекменьов