Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
06 серпня 2025 року Справа №200/3461/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в письмовому провадженні заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 2) - відповідач 1,
Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) - відповідач 2,
третя особа: Державна казначейська служби України (01601, м. Київ, вулиця Бастіонна, буд. 6)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служби України, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період: березень - травень 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року в розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року включно, на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року включно.
05 липня 2024 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3461/24 задоволено адміністративний позов: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період березень - травень 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року в розмірі 2102 грн; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року включно, на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів; зобов'язаано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року включно.
Рішення суду набрало законної сили 13 серпня 2024 року, виконавчий лист на виконання рішення суду видано 05 грудня 2024 року.
17 липня 2025 року від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про заміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій представник відділу зазначив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3461/24 в частині виплати коштів ОСОБА_1 в теперішній час територіальним управлінням не може бути виконано в повному обсязі у встановлений судом спосіб, оскільки ТУ ДСА України в Донецькій області, керуючись нормами бюджетного законодавства, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Поряд із цим, Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Підпунктом 2 пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетної програмою.
Ураховуючи вкладене, представник органу ДВС зазначив, що боржник просив розглянути питання звернення до суду із заявою про встановлення (зміну) способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/3461/24 шляхом стягнення коштів на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь судів та працівників апаратів судів» у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Заявник також зазначив, що Територіальним управлінням ДСА України в Донецькій області проведено розрахунок розміру суддівської винагороди, що підлягає виплаті (нарахуванню) ОСОБА_1 , відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі № 200/3461/24, який складає 110516,09 грн, з яких податок на доходи фізичних осіб - 19893,44 грн, військовий збір - 5525,81 грн, підлягає фактичній виплаті - 85096,84 грн.
18 липня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву органу примусового виконання про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 200/3461/22, призначено розгляд заяви на 15 год 30 хв 06 серпня 2025 року; запропоновано сторонам надати до суду додаткові письмові пояснення та докази (за наявності) по суті заяви в строк 15 год 30 хв 06 серпня 2025 року з врахуванням часу необхідного на пересилання поштової (електронної) кореспонденції.
23 липня 2025 року від позивача до суду надійшла заява, згідно якої позивач підтримує заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання судового рішення.
28 липня 2025 року від третьої особи - Державної казначейської служби України надійшли письмові пояснення, згідно яких в контексті спірних правовідносин у справі № 200/3461/24, обставини, якими Заявник обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не є підставами для такої зміни, оскільки запропонований спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Таким чином, запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений в заяві, фактично змінює по суті рішення суду.
Крім, цього третя особа зазначила, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» ДСА України як головному розпоряднику за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» затверджено бюджетних призначень у сумі 10 000 000 гривень. Безпосередньо ДСА (центральний апарат) за КПКВК 0501150 затверджений кошторис на 2025 рік у сумі 657300,00 гривень. Наразі в Казначействі на виконанні за КПКВК 0501150 перебуває понад 1190 судових рішень на суму понад 166,66 млн гривень. Отже, затверджений ДСА України кошторис на 2025 рік є недостатнім, щоб здійснити безспірне списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 0501150 за виконавчими документами, які знаходяться на виконанні в Казначействі». Казначейство наголошує, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає стягнення коштів насамперед з рахунків боржника, отже, якщо ТУ ДСА або ДСА (боржники) не мають достатніх асигнувань для виплати відповідних коштів, то Казначейство жодним чином не зможе «пришвидшити» списання коштів з рахунків таких боржників.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи суть порушеного питання, а також відсутність необхідності витребування у сторін додаткових документів та пояснень, суд застосовуючи приписи Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України, задля забезпечення безпеки учасників судового процесу вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні без виклику сторін.
Дослідивши доводи сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Суд встановив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у цій справі має зобов'язальний характер.
Слід також зазначити, що суддівська винагорода, нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3 ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Водночас, суд при розгляді вказаної справи не вирішував позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, і, як наслідок, не перевіряв правильність нарахування заборгованості з виплати позивачу суддівської винагороди у спірний період, відтак розрахунок належної позивачу заборгованості з суддівської винагороди при розгляді справи суд не здійснював.
Отже, змінивши спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 200/3461/24 із зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 березня 2024 року по 31 травня 2024 року включно, на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів на «стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників розмір суддівської винагороди у розмірі 110516,09 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб - 19893,44 грн., військовий збір - 5525,81 грн, фактично виплаті підлягає (без урахування податків та зборів) - 85096,84 грн», суд фактично змінить рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої суддівської винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку щодо неможливості зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить орган ДВС, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 200/3461/24.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 28 квітня 2025 року у справі №200/7257/23.
Аналогічної позиції з цього питання також дотримуються Другий апеляційний адміністративний суд у постановах від 01 серпня 2025 року у справі № 440/8762/24, від 31 липня 2025 року у справі № 520/9748/22, від 12 травня 2025 року у справі № 520/27518/24, П'ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19 травня 2025 року у справі № 400/4471/22, від 29 квітня 2025 року у справі № 400/6248/21, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 квітня 2025 року у справі № 140/7684/22.
Виходячи з системного аналізу приписів наведених норм, суд дійшов висновку, що заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 200/3461/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко