Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
05 серпня 2025 року Справа №200/5854/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом 20 від 02.07.2025 р., в частині відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні комісії повторно розглянути заяву від 05.06.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов'язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заяви від 05.06.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на час продовження проведення загальної мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Зазначену заяву передано на розгляд судді Трояновій О.В. 04 серпня 2025 року.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків. У разі винесення наказу щодо нього про мобілізацію, позивач набуде статусу військовослужбовця і будь-яке рішення за поданою заявою не поновить його право на відстрочку, оскільки звільнення з військової служби врегульоване іншими нормами законодавства. Процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації не зворотною, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
За змістом частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, отже, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» 2 від 06.03.2008 року надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
У такий спосіб, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).
Суд зазначає, що предметом позову у цій адміністративній справі є оскарження позивачем рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленого протоколом за № 20 від 02.07.2025 в частині, що стосується відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Суд звертає увагу, що процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі - Порядок №560).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
В свою чергу, згідно з приписами пунктів 28, 29 вказаного Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Суд зауважує, що згідно з приписами Порядку №560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідного наказу, а передбачає, зокрема проходження медичного огляду.
При цьому, відповідно до п. 69 Порядку № 560 резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Отже, повістка відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з відповідною метою виклику (у випадку позивача - направлення для проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період) є фактичним початком процедури мобілізації військовозобов'язаних під час особливого періоду.
В свою чергу пункти 81 та 82 Порядку №560, які регламентують оформлення призову на військову службу під час мобілізації, визначають, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ.
Наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов'язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу).
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм встановлено, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
В свою чергу, за своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії і фактично є реалізованим з моменту його видання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 можуть бути завершені мобілізаційні заходи і заявника може бути призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, відтак він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення судом наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Фактично, якщо за наслідком розгляду цієї справи по суті судом буде прийнято рішення про задоволення позову, то таке рішення неможливо буде виконати, що виключає доцільність існування самого такого позову та судового провадження, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Водночас, в разі відмови в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 зможе невідкладно після набрання таким судовим рішенням законної сили здійснити заходи щодо мобілізації заявника.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в даному випадку належним видом забезпечення позову є застосування заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій ТЦК щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії.
Стосовно співмірності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, відповідний до ситуації позивача, необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації не змінює обсяг прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб.
При цьому, застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений.
Відтак, заходи забезпечення позову на переконання суду є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрання адекватних заходів забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення в цій справі.
Згідно з частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача до вирішення спору по суті позов має бути забезпечено шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його службових (посадових) осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №200/5854/25.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його службових (посадових) осіб вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №200/5854/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала відповідно до вимог частини першої статті 256 КАС України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Троянова