06 серпня 2025 рокуСправа №160/32479/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство внутрішніх справ України про стягнення витрат.
Суть спору: 09.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:
-стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 12.08.2023 до 22.11.2024 у розмірі 455 948,31 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім грн. 31 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній академії Національної гвардії України в період з 12 серпня 2023 до 22 листопада 2024 на посаді курсанта 1 відділення 253 навчальної групи курсу №6 командно-штабного факультету, військове звання солдат. Згідно з наказом начальника Академії від 20.11.2024 №866 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » задоволено рапорт відповідача та прийнято рішення про подальше відрахування його з вищого військового навчального закладу відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з його небажанням проходити військову службу в Національній гвардії України. Такими діями відповідач порушив умови укладеного між ним та Академією контракту на здобуття освіти, а тому відповідно до закону зобов'язаний в повному обсязі відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в навчальному закладі, чого, однак, у добровільному порядку не зробив, що зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.
Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
03.03.2025 до суду надійшла заява відповідача про поновлення строку на подання відзиву та відзив із запереченнями протизаявлених позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на надання відзиву на позовну заяву.
В обґрунтування поданого відзиву відповідач вказав на порушення позивачем процедури направлення претензії про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у закладі вищої освіти. Так, претензія направлена на адресу місця реєстрації відповідача попри те, що останній наказом командувача Національної гвардії України від 22.11.2024 №323о/с був переміщений для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), що виключало можливість отримання ОСОБА_1 претензії. Натомість, право на звернення позивача до суду виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізовано протягом одного місяця з дня такої відмови, за умови отримання відповідачем претензії. Відповідач зазначив про передчасність звернення позивача до суду із цим позовом - до спливу терміну на добровільне повернення (сплату) відповідачем витрат. Відповідач наголошує на тому, що позивачем при розрахунку витрат, які підлягають стягненню, не враховано те, що відповідач на момент зарахування на навчання до Академії проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Відтак, виплачене за час навчання грошове забезпечення поверненню не підлягає. Звертає увагу, що заявлена у позові сума витрат на харчування в розмірі 63515,48 грн. не відповідає наявному у справі розрахунку зазначених видатків по КЕКВ 2230. З цих підстав у задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній Академії Національної гвардії України в період з 12 серпня 2023 по 22 листопада 2024 на посаді курсанта 1 відділення 253 навчальної групи курсу № 6 командно-штабного факультету, військове звання солдат.
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2024 №440 «Про зарахування кандидатів з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2023 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділів НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2023 №236 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 12.08.2023.
Відповідно до частини 5 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №ХІІ (далі - Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»), пункту 30 розділу ІІ «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між Відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 12 серпня 2023 та набрав чинності з 12 серпня 2023.
Згідно з пунктом 1 контракту Відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно прийняв на себе зобов'язання: - проходити військову службу (навчання) у Академії протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом; - мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; - сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; - відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
11.11.2024 солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
22.11.2024 на засіданні вченої ради Національної академії Національної гвардії України розглядалося питання про відрахування курсантів, які не бажають продовжувати навчання у Національній академії Національної гвардії України, а саме: курсанта 1 відділення 253 навчальної групи курсу №6 командно-штабного факультету солдата ОСОБА_1 та було ухвалено рішення про дострокове припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби (навчання) у Національної академії Національної гвардії України.
Рішення ОСОБА_2 викладено у Витягу з рішення №12 засідання вченої ради Національної академії Національної гвардії України від 22.11.2024 та введено в дію наказом начальника Академії від 22.11.2024 №878 «Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 22.11.2024 №12».
Згідно з наказом начальника Академії від 20.11.2024 №866 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » задоволено рапорт солдата ОСОБА_1 та прийнято рішення про подальше відрахування його з вищого військового навчального закладу відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 22.11.2024 №27 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу начальника Академії від 22.11.2024 №363 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і Відповідачем.
Відповідач виключений зі списків складу курсантів та всіх видів забезпечення на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Академії від 22.11.2024 №363 по стройовій частині відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:
по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 352033,04 грн.;
по КЕКВ- 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 26037,80 грн.;
по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 682,16 грн.;
по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 63515,48 грн.;
по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 13699,83 грн.
У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 12.08.2023 до 22.11.2024, становить 455 968,31 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 31 коп.) з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 352 033,04 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 26 037,80 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 682,16 грн., продукти харчування на суму 63 515,48 грн., оплата комунальних та спожитих енергоносіїв 13 699,83 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №0.0.4024023836.1 від 22.11.2024 Відповідач перерахував у добровільному порядку на рахунок Академії кошти у розмірі 20,00 грн. (двадцять грн. 00 коп.).
Станом на 04.12.2024 сума заборгованості складає 455 948,31 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім грн. 31 коп.).
29.11.2024 на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) позивачем була направлена претензія від 27.11.2024 №84/1-945 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 455 948,31 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім грн. 31 коп.).
Відповідно до рекомендованого повідмолення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, претензія від 27.11.2024 №84/1-945 була вручена особисто відповідачу під підпис 11.12.2024.
Однак, ОСОБА_1 не заплатив суму витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти, а тому позивач вимушений звернутись з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі по тексту - Закон України №2232-XII) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, положеннями частин третьої, четвертої та п'ятої статті 25 Закону України №2232-XII встановлено, що зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, з, ж, з пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З вищенаведеного вбачається, що дана правова норма розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу.
Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту, за яким особу було звільнено з військової служби.
У свою чергу пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі по тексту - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів е, є, ж, и, і частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Згідно з пунктами 3-4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
З матеріалів справи вбачається, що претензія про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти, направлялася відповідачу за останнім місцем його реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи, що не суперечить положенням Порядку №964.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі-Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, розрахунок яких здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Факт нарахування відповідачу грошового забезпечення та витрат за період навчання підтверджується розрахунками фактичних витрат наявними в матеріалах справа.
Отже, позивач надав усі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії Національної гвардії України.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що заявлена у позові сума витрат на харчування в розмірі 63515,48 грн. не відповідає наявному у справі розрахунку зазначених видатків по КЕКВ 2230, з огляду на таке.
З наявного в матеріалах справи розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-2230 «Продукти харчування», які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 , вбачається, що видатки по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» в період з серпня 2023 року по серпень 2024 року становлять 54260,00 грн.
Натомість, видатки за частину серпня 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року та листопад 2024 року становлять 9255, 48 грн.
Отже, сума видатків по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» за час навчання ОСОБА_1 становить 63515,48 грн. та відповідає зазначеній у позові сумі.
Пунктами 7-8 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.
Так, відповідно дія ч.10 ст.25 Закону України №2232-XII розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу було звільнено з військової служби.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2020 року по справі №1.380.2019.002683.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не закінчив навчання в Національній академії Національної гвардії України та був відрахований з навчального закладу, згідно з вимогами ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України.
У свою чергу, станом на момент подання позовної заяви, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 455 948,31 грн. суду не надано.
Щодо доводів відповідача про передчасність звернення позивача до суду за стягненням витрат - до спливу терміну на добровільне повернення (сплату) відповідачем витрат.
29.11.2024 на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) позивачем була направлена претензія від 27.11.2024 №84/1-945 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 455 948,31 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім грн. 31 коп.).
Відповідно до рекомендованого повідмолення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, претензія від 27.11.2024 №84/1-945 була вручена особисто відповідачу під підпис 11.12.2024.
До суду позивач звернувся 09.12.2024.
Попри це суд вказує, що відповідач, підписуючи контракт про проходження військової служби (навчання), був обізнаний із зобов'язанням відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в Академії в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.
Контракт про проходження військової служби (навчання) припинено з відповідачем на підставі наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 22.11.2024 №27 (по особовому складу).
Також, відповідно до наказу начальника Академії від 22.11.2024 №363 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і Відповідачем.
Отже, відповідач ще в листопаді 2024 року виключений зі списків складу курсантів та всіх видів забезпечення на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через небажання продовжувати навчання, а отже з листопада 2024 року був обізнаний з наслідками розірвання контракту.
Також, у рапорті на звільнення ОСОБА_1 зазначив про ознайомлення та згоду з Порядком №964.
Суд звертає увагу, що Порядок №964 визначає право на звернення до суду у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати на навчання, без встановлення будь-яких строків для добровільного повернення (сплати) відповідачем витрат.
Відтак, суд не знайшов процедурних порушень в діях позивача.
Щодо доводів відповідача про те, що виплачене за час навчання грошове забезпечення поверненню не підлягає, оскільки відповідач на момент зарахування на навчання до Академії проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
В обґрунтування зазначеної позиції відповідач посилається на пункт 13 розділу І Порядку №260, який є нерелевантним до спірних правовідносин, оскільки питання виплати грошового забезпечення відрахованим із військових навчальних закладів курсантам (із числа осіб, які перед зарахуванням до військового навчального закладу перебували на військовій службі) визначено розділом XXV Порядку №260.
Зокрема, пункти 11-13 розділу XXV Порядку №260 не передбачають положень щодо неповернення виплаченого грошового забезпечення відрахованим із військових навчальних закладів курсантам (із числа осіб, які перед зарахуванням до військового навчального закладу перебували на військовій службі).
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Національної академії Національної гвардії України (ідентифікаційний код: 08610502, місцезнаходження: 61001, м. Харків, Майдан Захисників України, буд. 3) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код: 00032684, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. А. Богомольця, буд. 10) про стягнення витрат, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Національної академії Національної Гвардії України (ідентифікаційний код: 08610502, Місцезнаходження: 61001, м. Харків, Майдан Захисників України, буд. 3) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 12.08.2023 до 22.11.2024 у розмірі 455 948,31 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім грн. 31 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон