06 серпня 2025 рокуСправа №160/5201/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.02.2025р. засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відповідних змін до історії навчання позивача в ЄДЕБО;
- зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до історії навчання позивача в ЄДЕБО, а саме: заповнити поле «Інформація про попереднє навчання», із зазначенням інформації про навчання позивача в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна та поновлення позивача на навчання у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури з подальшим відрахуванням з закладу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 29.01.2024р. він здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти в Українському державному університеті науки і технології та є студентом, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку із чим звернувся до відповідача за довідкою ЄДЕБО. Відповідна довідка була надана позивачеві 11.07.2024р. із якої йому стало відомо, що на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність його здобуття, визначене ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту». Надалі, у відповідь на адвокатський запит, Міністерство освіти України повідомило про те, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, вказано, що її відомості свідчать про здобуття позивачем вищої освіти в послідовному порядку, а відтак, у довідці ЄДЕБО має зазначатися «Так, не порушує», роз'яснено, що у картці здобувача освіти має були заповнено поле «Інформація про попереднє навчання», яке є обов'язковим для врахування послідовності навчання. Однак, у зв'язку із некоректним внесенням інформації навчальним закладом, в довідці було зазначено про порушення, що є помилковим і не відображає реального стану справ. У зв'язку із наведеним роз'ясненням, позивач зазначив, що 12.01.2025р. він через свого представника, звернувся до відповідача із заявою, у якій просив внести зміни до історії навчання позивача в ЄДЕБО, змінивши інформацію про здобутий ступінь бакалавра, оскільки позивач поновлювався на навчання, але був відрахований до здобуття ступеня бакалавра та фактично отримує його у відповідача. Проте, вказану заяву відповідач проінгорував та відповідні зміни до історії навчання в ЄДЕБО не вніс, що, на переконання представника позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у даному спірному питанні. Окрім того, позовні вимоги позивача обґрунтовані і тим, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності згідно до п.27 ч.1 ст.1 Закону України «Про освіту», які вносять до ЄДЕБО та підтримують у повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу Ш Положення про ЄДЕБО. Відповідно до п.6 розділу Ш цього Положення, в ЄДЕБО вносяться, зокрема, такі дані щодо здобувачів освіти: про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією. Також відповідно до розділу 4 (здобувачі освіти) керівництва користувача, оприлюдненому на сайті ДП «Інфоресурс», при встановленні статусів навчання «Поновлено з іншого ЗО» та «Переведено з іншого ЗО», є можливість вказати вручну дані про попередній заклад освіти та обрати з переліку інформацію про попереднє навчання, за умови, якщо попередня історія навчання особи, уже була внесена в базу ЄДЕБО; при встановленні статусів навчання: «Поновлено», «Поновлено з іншого ЗО» та «Переведено з іншого ЗО», є можливість вказати вручну дані про попередній заклад освіти та обрати з випадаючого списку дані академічної довідки, за умови, якщо довідка внесена до картки фізичної особи; дані академічної довідки в картку ФО вносить ЗО, яким цю довідку було видано. За відсутності в картці ФО даних академічної довідки, заклад освіти, що проводить поновлення на навчання, має можливість самостійно додати цю інформацію в картку особи. Отже, оскільки позивач 29.01.2024р. був поновлений на навчання у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури після навчання (та подальшого відрахування) в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, представник позивача вважає, що саме відповідач, як заклад, що здійснив поновлення позивача на навчання, має можливість внести в ЄДЕБО інформацію про попередній заклад (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна) та відобразити факт поновлення в своєму закладі (та подальше відрахування з закладу). За викладеного, представник позивача вказав, що у випадку поновлення на навчання (та подальше відрахування), у картці здобувача освіти (позивача) відповідачем мало бути заповнене поле «Інформація про попереднє навчання», яке є обов'язковим для збереження коректної послідовності навчання. Проте, відповідачем не було внесено в ЄДЕБО інформацію про попередній заклад -ХНУ імені В.Н. Каразіна та не відображено факт поновлення у своєму закладі (та подальше відрахування з закладу), що має наслідком некоректне відображення інформації про послідовність здобуття позивачем освіти. На переконання представника позивача, внесення цієї інформації відповідачем буде коректно відображати історію навчання позивача, також буде дотримана послідовність навчання позивача, а отже, і не будуть порушені права позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, тому позивач вважає, що відповідач не мав підстав для відмови, і єдиний можливий варіант поведінки відповідача - здійснити таке внесення змін до ЄДЕБО.
Ухвалою суду від 19.03.2025р. відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи було призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 17 квітня 2025 року та зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази правомірності бездіяльності відповідача у даних правовідносинах, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
08.04.2025р. на виконання вищенаведених вимог ухвал суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, сформований у електронній системі 07.04.2025р., у якому відповідач просив у задоволенні даного позову позивачеві відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до наказу МОУ №904 від 25.07.2023р. «Український державний хіміко-технологічний університет» та Придніпровську державну академію будівництва та архітектури було реорганізовано шляхом їх приєднання до Українського державного університету науки і технологій, відповідно, останній є правонаступником всього майна, прав та обов'язків згаданого закладу та академії, а відповідно до наказу УДУНТ №22 від 10.04.2024р. створено структурні підрозділи, УДУНТ, зокрема, Навчально-науковий інститут «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». 29.01.2024р. позивач був поновлений на навчання до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури на другий курс, денної форми навчання економічного факультету освітнього ступеню бакалавр у групу МБ-22 за спеціальністю 051 «Економіка» за освітньо-професійною програмою «Міжнародна економіка та бізнес», що підтверджено витягом з наказу №39-к від 26.01.2024р. При поновленні на навчання позивачем було подано наступний перелік документів: заява позивача; академічна довідка №2633-2634 від 29.09.2016р., видана ХНУ ім. Каразіна; договір про навчання; договір про надання платної освітньої послуги; протокол приймальної комісії; протокол засідання студентської ради. На підставі згаданих вище, наданих позивачем документів, посадовою особою відповідача були внесені необхідні зміни у картку позивача як здобувача освіти та в історію навчання позивача. 11.04.2024р. з огляду на реорганізацію ПДАБА, позивач був відрахований з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури та в той же день поновлений в Українському державному університеті науки і технологій. Відповідач зазначив у відзиві на позов, що доводи позивача про те, що відповідачем не було внесено в ЄДЕБО інформацію про попередній заклад освіти позивача - ХНУ ім. Каразіна та не відображено факт поновлення у своєму закладі (та подальше відрахування з закладу), що має наслідком некоректне відображення інформації про послідовність здобуття позивачем освіти, спростовується інформацією, яка відповідачем була відображена у картці позивача, у тому числі, відповідачем були внесені відомості і у графу «Інформація про попереднє навчання» на підставі наданих самим позивачем документів, на підтвердження заповнення вказаних граф у картці позивача до відзиву надано скріншот зі сторінки картки здобувача освіти. Що стосується безпосередньо внесеної інформації, то відповідач вказав на те, що підставою для її внесення була академічна довідка №2633-2634 від 29.09.2016р., видана ХНУ ім. Каразіна, яка свідчить про те, що позивач навчався з 01.09.2014р. по 30.08.2016р. у ХНУ В.Н. Каразіна на фізичному факультеті, спеціальність «фізика», форма навчання - денна, відрахований за власним бажанням 30.08.2016р. за наказом №0210-05/1670. Отже, ключовим фактом є те, що при поновленні на навчанні позивач надав академічну довідку зі спеціальності «фізика» ХНУ ім. Каразіна. Проте, згідно історії навчання здобувача освіти - позивача, після здобуття освіти у ХНУ ім. Каразіна на спеціальності «Фізика» та відрахування його з цього факультету 30.08.2016р., 01.09.2016р. позивач був поновлений на навчанні у цьому ж навчальному закладі, проте на спеціальності «комп'ютерні науки», форма навчання - заочна, а 24.01.2017р. був відрахований зі спеціальності «комп'ютерні науки» з ХНУ ім. Каразіна, форма навчання-заочна; 29.01.2024р. позивач був поновлений у Придніпровську державну академію будівництва та архітектури за спеціальністю «Економіка», форма навчання - денна, а 11.04.2024р. позивач був відрахований і в той же день поновлений на навчання в Українському державному університеті науки і технологій. З огляду на наведене уповноваженими працівниками відповідача була внесена та інформація, яка надавалась позивачем разом із заявою на поновлення, у картці здобувача освіти у графі «Інформація про попереднє навчання» код картки 5690812, дата відрахування: 30.08.2016, денна; бакалавр; 6.040203 «фізика»; у графі «Академічна довідка (освітня декларація) переведення/поновлення: 2634, 29.09.2016, Ким видано: Харківський національний університет ім. Каразіна (скріншот з картки здобувача додається). Отже, при зарахуванні (поновленні) до ПДАБА позивач надав академічну довідку не з останнього місяця навчання, а з попереднього, тим самим самостійно, порушивши порядок внесення необхідних відомостей у належному та такому, що відповідає дійсності порядку до ЄДЕБО. Окрім того, відповідач зазначив, що навіть у процесі навчання у ПДАБА (УДУНТ) позивачем так і не було надано до закладу освіти академічну довідку зі спеціальності «комп'ютерні науки» з ХНУ ім. Каразіна, що стало б підставою для внесення відповідачем змін у ЄДЕБО щодо попереднього навчання позивача, тому вважає, що посадові особи відповідача не мали права та повноважень вносити будь-які дані про особу, так само як і зараз змінювати її, не маючи при цьому необхідних підтвердних документів, на підставі яких такі зміни могли би бути внесені. Також представник відповідача у відзиві зазначив, що у разі відрахування із закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, така особи отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС згідно абз.8 ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту», а однією із функцій технічного адміністратора ЄДЕБО входить оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти. Все вищенаведене свідчить про те, що усі обов'язки з внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО відповідачем були здійснені належним чином, жодних порушень у діях відповідача не вбачається, тому вважає, що позовна заява позивача є необґрунтованою, не вмотивованою, написаною із хибним викладенням дійсних обставин справи та помилковим трактуванням норм права, а отже не підлягає задоволенню.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у щорічній відпустці у червні, липні 2025р., а відповідно, відсутність можливості прийняття рішення у цей строк, ухвалою суду від 06.08.2025р. на підставі ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд даної справи було продовжено до 06.08.2025р.
Враховуючи викладене, дана справа вирішується 06.08.2025р., тобто у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи копій документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29 січня 2024 року був поновлений на навчання до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури на другий курс денної форми навчання економічного факультету освітнього ступеню бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» за освітньо-професійною програмою «Міжнародна економіка та бізнес» про що свідчить зміст копії Витягу з наказу №39-КС від 26.01.2024р., яка знаходиться у справі.
З метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за зверненням позивача, відповідачем 11.07.2024р. було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДБЕО) за №152734 про поточне здобуття освіти.
У вказаній Довідці зазначено назву закладу здобуття освіти - Український державний університет науки і технологій, початок здобуття освіти - 29.01.2024р., дата завершення здобуття освіти - 30.06.2026р.
Окрім того, у наведеній Довідці №152734, у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено - «Ні, порушує».
Надалі, у відповідь на адвокатський запит, Міністерством освіти України листом №З/5039-24 від 30.07.2024р. було роз'яснено, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, здобувач освіти ОСОБА_1 поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра, що свідчить про здобуття вищої освіти в послідовному порядку, а в довідці ЄДБО має зазначатися - «Так, не порушує», роз'яснено, що у разі поновлення (поновлення з іншого закладу освіти) у картці здобувача закладом освіти має бути заповнено поле «Інформація про попереднє навчання», яке є обов'язковим для врахування послідовності навчання та для коректного внесення інформації про історію навчання позивача щодо поновлення необхідно звернутися до ХНУ імені В.Н. Каразіна і Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, що підтверджується змістом копії наведеного листа, наявного у справі.
У зв'язку з вказаним роз'ясненням МОН України, 12.01.2025р. позивач, через свого представника, подав до відповідача заяву, у якій, задля вірного та коректного відображення інформації про історію навчання позивача, просив внести зміни до історії навчання позивача в ЄДЕБО, щоб зазначені дані відповідали реальній послідовності навчання; внести зміни до історії навчання позивача, змінивши інформацію про здобутий ступінь бакалавра, оскільки позивач поновлювався на навчання, але був відрахований до здобуття ступеня бакалавра та фактично його отримує в Українському державному університеті науки і технологій (далі- УДУНТ) про що свідчить зміст копії заяви представника позивача.
Вказана заява позивача по суті викладених у ній питань відповідачем не розглядалась, такі докази до відзиву на позов відповідачем не додано та в матеріалах справи відсутні.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо не внесення відповідних змін до історії навчання позивача в ЄДЕБО, а саме: не заповнення поля «Інформація про попереднє навчання» позивача в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна та поновлення позивача на навчання у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури з подальшим відрахуванням із закладу, протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами, який наразі триває).
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
З наведеного слідує, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону «Про освіту» (далі - Закон 2145-УІІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Таким чином, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIII, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
У відповідності до ч.1 ст.74 Закону №2145-УІІІ встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - ЄДЕБО).
Суб'єктами ведення ЄДБО є, зокрема, суб'єкти освітньої діяльності - ч.6 ст.74 Закону №2145-УІІІ.
За приписами п.27 ч.1 ст.1 Закону №2145-УІІІ визначено, що суб'єкт освітньої діяльності - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація, громадське об'єднання), що проводить освітню діяльність.
На виконання вимог ст.74 Закону №2145-УІІІ наказом Міністерства освіти України від 08.06.2018р. №620 затверджено Положення про ЄДЕБО (далі - Положення про ЄДЕБО).
Згідно п.1 розділу І Положення про ЄДБЕО встановлено, що це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Уповноваженими суб'єктами, зокрема, є суб'єкти освітньої діяльності - п.2 розділу І Положення про ЄДБЕО.
Відповідно до п.п.2 п.6 розділу Ш Положення про ЄДБЕО передбачено, що в ЄДБЕО вносяться такі дані про фізичних осіб, зокрема, про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією; рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, що здобувається, освітня програма; назва факультету (відділення), структурного підрозділу; форма навчання; курс навчання; навчальна група.
А за приписами п.п.1 п.8 розділу ІУ Положення про ЄДЕБО передбачено, що суб'єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб'єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти:
- вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб'єктів освітньої діяльності.
За пунктом 2 розділу ІУ Положення про ЄДЕБО встановлено, що однією з функцій технічного адміністратора ЄДБЕО (таким є ДП «Інфоресурс») входить оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти.
Особа, відрахована із закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки- абзац 8 ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту».
Із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що внесення відомостей про здобувачів освіти до ЄДЕБО про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією, віднесено до повноважень суб'єктів освітньої діяльності (навчальних закладів).
При цьому, за умови відрахування із закладу освіти до завершення навчання за освітньою програмою, такі відомості мають вноситися суб'єктом освітньої діяльності у разі відрахування та поновлення на навчання в іншому закладі освіти ( далі - ЗО) на підставі відомостей, які містяться у академічній довідці, яка надається здобувачу освіти.
А оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти віднесено до функцій технічного адміністратора ЄДЕБО (ДП «Інфоресурс»).
Так, як встановлено судом із матеріалів справи, 29.01.2024р. позивач був поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури за іншою спеціальністю 051 «Економіка» за освітньо-професійною програмою «Міжнародна економіка та бізнес» згідно витягу з наказу №39-КС від 26.01.2024р.
Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2023р. зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, форма навчання-денна, бюджет, спеціальність 6.040302 - інформатика, відрахований 08.02.2016р.
09.02.2016р. поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, форма навчання - денна, бюджет, спеціальність 6.040203 - фізика, відрахований 30.08.2016р.
01.09.2016р. поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, форма навчання - заочна, контракт, спеціальність 6.050101 - комп'ютерні науки, відрахований 24.01.2017р.
29.01.2024р. поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, форма навчання-денна, контракт, спеціальність 051 - Економіка, відрахований 11.04.2024р.
11.04.2024р. поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Українського державного університету науки і технологій, форма навчання - денна, контракт, спеціальність 051 - Економіка.
Наведена інформація також відображена і в Історії навчання здобувача освіти ОСОБА_1 , копія якої наявна у справі.
Також і зі змісту скріншоту Картки здобувача освіти ОСОБА_1 видно, що у ній графа «Інформація про попереднє навчання» є заповненою, а саме: зазначено «код картки: 5690812, дата відрахування: 30.08.2016, денна; бакалавр; 6.040203 фізика»; у графі «Академічна довідка (освітня декларація) переведення-поновлення» зазначено: «2634, 29.09.2016, Ким видано: Харківський національний університет ім. Каразіна».
Вказана Картка здобувача освіти також містить і інформацію про поновлення позивача на навчання 29.01.2024р. за освітнім рівнем бакалавра, форма навчання - денна, 051 - Економіка, у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, інформацію про його відрахування 11.04.2024р. та цього ж дня поновлення на навчання до Українського державного університету науки і технологій.
Вказана інформація була внесена відповідачем до Картки здобувача освіти ОСОБА_1 на основі відомостей, які відображені в Академічній довідці №2633-2634 від 29.09.2016р., виданої Харківським університетом ім. В.Н. Каразіна.
Отже, при порівняльному аналізу відомостей із наведеної Академічної довідки, даних Картки здобувача освіти ОСОБА_1 та Історії навчання здобувача освіти, слід зробити висновок, що відомості про історію навчання позивача, у тому числі, і графи (поля) «Інформація про попереднє навчання» із зазначенням інформації про навчання ОСОБА_1 в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна та поновлення позивача на навчання у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури з подальшим відрахуванням із закладу, у Картці здобувача освіти ОСОБА_1 у відповідності до вимог Положення про ЄДЕБО відповідачем є заповненими.
А відтак, із наведених вище встановлених обставин та аналізу вищенаведеного чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача у даних спірних описаних правовідносинах з боку відповідача по відношенню до прав та інтересів позивача відсутня.
Тому, і жодних обґрунтованих правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не внесення змін до історії навчання ОСОБА_1 , а саме: не заповнення поля «Інформація про попереднє навчання» із зазначенням інформації про навчання ОСОБА_1 в ХНУ ім. В.Н. Каразіна та поновлення його на навчання у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури з подальшим відрахуванням з закладу, що є предметом даного спору, у адміністративного суду не має.
За таких обставин, наведені позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Щодо обраного позивачем способу захисту права суд зазначає про наступне.
Як встановлено судом із матеріалів справи фактично у даних правовідносинах є спірним питання дотримання позивачем послідовності здобуття ним освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону №2145-УІІІ у контексті застосування пункту 1 ч.3 статті 23 Закону №3543-ХІІ для отримання довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із формуванням «Так, не порушує».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про вищу освіту» засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі по тексту - Положення про ЄДЕБО) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення про ЄДБО передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення про ЄДБЕО. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З аналізу наведених норм слідує, що саме на Міністерство освіти України та ДП «Інфоресурс» покладено повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII.
Натомість навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Відтак, в Українського державного університету науки і технологій (у тому числі його структурного підрозділу - Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»), що є відповідачем у даній справі, відсутні повноваження щодо видалення інформації чи її коригування в ЄДЕБО щодо наявності чи відсутності порушень послідовності отримання освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Пунктом 9 розділу ІV Положення про ЄДБО встановлено, що інші уповноважені суб'єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Враховуючи викладене, з урахуванням наведених приписів розділу ІV Положення про ЄДЕБО, суд приходить до висновку, що саме Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» наділені повноваженнями вносити зміни до даних, що містяться у ЄДЕБО щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та вказати - «Так, не порушує».
Відтак, навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію (яку він фактично виконав) та у нього (навчального закладу) відсутні повноваження щодо видалення інформації чи її коригування в ЄДЕБО щодо наявності чи відсутності порушень послідовності отримання освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», тому обраний позивачем спосіб захисту права, є неналежним та неефективним, у зв'язку з чим, у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити.
У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання - ст.76 наведеного Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч.1 ст.77 наведеного Кодексу, покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Разом з тим, у ході судового розгляду даної справи протиправність бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням встановлених судом обставин на аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства, жодними належними, достатніми та допустимими доказами позивачем не доведена.
Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом, доводи представника позивача з приводу того, що відповідачем не було внесено в ЄДЕБО інформація про попередній заклад (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна) та не відображено факт поновлення у своєму закладі (та подальше відрахування з закладу), що має наслідком некоректне відображення інформації про послідовність здобуття позивачем освіти, оскільки ці доводи не відповідають дійсності та спростовуються даними скріншотів Картки здобувача освіти ОСОБА_1 , відомостями про Історію його навчання, у яких вся інформація щодо навчання позивача з урахуванням наданої позивачем Академічної довідки №2633-2634 від 29.09.2016р. відповідачем відображена (заповнена), у тому числі, і заповнено поле «Інформація про попереднє навчання» у відповідності до вимог Положення про ЄДЕБО.
Також суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до абзацу 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що особа, відрахована із закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС.
Разом з тим, після відрахування, вдруге (перше мало місце 30.08.2016р.), позивача до завершення навчання за освітньою програмою з Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна 24.01.2017р. із заочної форми навчання, зі спеціальності «комп'ютерні науки», позивач Академічної довідки, виданої ХНУ ім. В.Н. Каразіна, що стало б підставою для внесення відповідачем змін у ЄДЕБО щодо попереднього навчання позивача, відповідачеві не надавав, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Зазначені встановлені судом обставини свідчать про те, що, у даному випадку, не надавши відповідачеві відповідну Академічну довідку про відрахування зі спеціальності «комп'ютерні науки» після його відрахування 24.01.2017р., позивач сам допустив порушення вимог абз.8 ч.1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», що не може бути визнано судом як протиправна бездіяльність відповідача.
Не заслуговує на увагу і лист-роз'яснення Міністерства освіти і науки України №З/5039-24 від 30.07.2024р., на який позивач посилається у своєму позові на обґрунтування протиправної бездіяльності саме відповідача - суб'єкта освітньої діяльності, з огляду на те, що таке.
Листи міністерств не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 18.07.2019р. у справі № 826/2426/16, який у цьому випадку, є застосовним і до правовідносин у даній справі в силу ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Усі інші аргументи позивача уважно вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача у даних спірних наведених правовідносинах, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, наведена позивачем вище бездіяльність відповідача судом не встановлена, навпаки, спростована наданими відповідачем даними скріншотів Картки здобувача освіти - позивача та відомостями із Історії навчання позивача, відповідно, у суду не має жодних правових підстав вважати, що відповідач діяв не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, з урахуванням того, що протиправна бездіяльність відповідача у даних правовідносинах позивачем не доведена, спростована вище дослідженими доказами, тому у задоволенні даних позовних вимог позивачеві слід відмовити.
Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, а, отже, за таких обставин і будь-яких правових підстав для задоволення похідних вимог позивача про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до історії навчання позивача в ЄДЕБО, а саме: заповнити поле «Інформація про попереднє навчання» із зазначенням інформації про навчання позивача в ХНУ ім. В.Н.Каразіна та поновлення позивача на навчання у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури з подальшим відрахуванням з закладу, також у суду не має.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, виходячи з того, що у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., понесені згідно квитанції ІD: 9352-3494-8816-2544 від 10.03.2025р., а також і судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, виходячи з вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 52, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Всі судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва