04 серпня 2025 рокуСправа №160/15693/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.05.2025р. (згідно відомостей Нова Пошта) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ФД116933 від 17.04.2025р. про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р.;
- зобов'язати відповідача оформити довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Положення про види, розміри і порядок надання компенсації про порядок у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ФД116933 від 17.04.2025р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., з урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №160/31025/23 відповідач видав довідку №ФД116933 від 17.04.2025р. про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р., в якій щомісячні додаткові види грошового забезпечення були розраховані менших розмірах. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає, що такі дії суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення мають бути визначені з посадового окладу, обрахованого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн.).
Ухвалою суду від 05.06.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано, зокрема, відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати копії довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2018р. та на 05.03.2019р., виходячи з вимог ч.2 ст.77, ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2025р. відзиву на позов у встановлений ухвалою строк суду не надав, ухвалу від 05.06.2025р. та позов з додатками відповідач отримав 06.06.2025р. та 29.05.2025р. відповідно в свій електронний кабінет згідно до вимог ст.ст. 18, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому останній вважається повідомленим належним чином з урахуванням наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За викладеного, рішення у цій справі приймається судом 04.08.2025р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується наявною у справі копією протоколу за пенсійною справою позивача.
На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №160/31025/23, ІНФОРМАЦІЯ_2 складено та направлено позивачеві та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку №ФД116933 від 17.04.2025р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами чинними на 01.01.2023р. за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби (старший бортовий авіатехнік корабля авіабази), з наступними складовими грошового забезпечення: посадовий оклад - 5800,00 грн., оклад за військове звання - 2040,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3528,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 65% - 4853,88 грн., премія 184% - 7010,40 грн., всього - 23232,28 грн.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з діями відповідача, які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ФД116933 від 17.04.2025р. про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р., у зв'язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача оформити довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Положення про види, розміри і порядок надання компенсації про порядок у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ФД116933 від 17.04.2025р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., з урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю із виходом за межі позовних вимог згідно до ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно до ч.2 ст.51 Закону №2262 визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За приписами ч. 3 ст. 51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262 встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до п. 10 Постанови №704 вона набирає чинності з 01 березня 2018.
Пунктом 4 постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Перерахунок пенсій здійснюється на підставі нових довідок, складених уповноваженим органом.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі по тексту Порядок № 260).
Цей Порядок №260 також і регулює питання розрахунку складових грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Так, пунктом 1 розділу VI Порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Згідно п.1, п.2 розділу XVI Порядку №260 встановлено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
А відповідно із аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства слідує, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - 65% та премії - 184%) повинен обчислюватися із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р., що становить 2684,00 грн.
Разом з тим, як встановлено судом зі змісту складеної відповідачем довідки від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023р. для подальшого здійснення перерахунку пенсії останнього, видно, що відповідачем щомісячні додаткові види (складові) грошового забезпечення розраховані у наступних розмірах, а саме: надбавка за особливості проходження служби 65% - 4853,88 грн., премія 184% - 7010,40 грн., що підтверджується копією відповідної довідки, наявною у справі.
З аналізу змісту такої довідки вбачається, що такий розрахунок був проведений відповідачем станом на 01.01.2023р. згідно Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. у редакції, чинній на дату складання довідки (17.04.2025р.) виходячи із розрахунку 1762,00 грн., що не заперечується та не спростовується відповідачем.
Тобто, із наведених встановлених обставин, можна зробити висновок, що при формуванні складових грошового забезпечення (надбавки та премії) станом на 01.01.2023р., відповідачем фактично були застосовані приписи п.4 Постанови КМУ №704 у редакції Постанови КМУ №481 від 12.05.2023р., які набули чинності лише 20.05.2023р.
Проте, згідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
А за приписами ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на наведене та враховуючи те, що приписи Постанови КМУ №481 від 12.05.2023р. не мають зворотної дії в часі, оскільки вони погіршують становище позивача (станом на 01.01.2023р. розмір посадового окладу та окладу за військове звання розраховуються з прожиткового мінімуму, що становить 2684 грн., а з 20.05.2023р. розмір посадового окладу та окладу за військове звання розраховуються з 1762 грн.), суд приходить до висновку, що застосування зворотної дії в часі відповідачем наведених приписів при складанні довідки від 17.04.2025р. №ФД116933 є протиправними діями відповідача, оскільки суперечать приписам ст.ст.22, 58 Конституції України, п.4 Постанови КМУ №704 у редакції чинній станом на 01.01.2023р.
За таких обставин, суд констатує факт того, що складові грошового забезпечення позивача (надбавка за особливості проходження служби 65% та премія 184%) обраховані неправильно всупереч вимогам п.4 Постанови КМУ №704 у редакції, чинній станом на 01.01.2023р. та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду ані відзиву на позов, ані жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо внесення до оновленої довідки від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та обставин справи, встановлених судом.
При цьому, щодо дискреційних повноважень відповідача в питанні визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, суд виходить з наступного.
Так, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
У такому випадку дійсно суд, за загальним правилом, не завжди може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки, як правило, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Натомість, у цій справі, відповідач вже реалізував власний адміністративний розсуд при визначенні розмірів складових грошового забезпечення в оновленій довідці 17.04.2025р. №ФД116933, розрахунок в якій розмірів спірних надбавки та премії визнано судом протиправним.
Отже, в даному випадку, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо внесення до оновленої довідки від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за класну кваліфікацію та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, суд приходить до висновку, що відповідач, при розрахунку в оновленій довідці спірних розмірів наведених надбавки та премії, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що своїми діями щодо внесення до оновленої довідки від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і слід зобов'язати відповідача внести зміни у довідку від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення позивача, шляхом внесення відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 рік (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо розрахунку в оновленій довідці спірних розмірів наведеної надбавки та премії, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача внести зміни у довідку від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення позивача, шляхом внесення відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 рік (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до оновленої довідки від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за класну кваліфікацію та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести зміни у довідку від 17.04.2025р. №ФД116933 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом внесення відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 рік (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва