06 серпня 2025 рокуСправа №160/10206/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/10206/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10206/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.12.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 з 01.12.2021 року.
Означене судове рішення набрало законної сили 19.08.2023.
04.09.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу видані виконавчі листи у справі №160/10206/23.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.05.2024 закінчено виконавче провадження №73013477.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10206/23 позивачу нарахована доплата до пенсії за період з 01.12.2021 по 31.10.2023 у сумі 44 500,00 грн.
02.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №160/10206/23.
Ухвалою суду від 10.07.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №160/10206/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Змінено спосіб виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10206/23 із: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 з 01.12.2021 року.» на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 44 500 (сорок чотири п'ятсот) гривень 00 копійок.».
31.07.2025 через систему «Електронний суд» представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/10206/23.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) рішення, зокрема, про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6 та 37 Закону №1404 органи державної виконавчої служби повертають стягувачу виконавчі документи щодо зобов'язання відповідача здійснити певні виплати на користь стягувача у зв'язку зі зміною способу виконання рішення на стягнення. Водночас, стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів. Тобто, фактично, у стягувача перебувають два виконавчі листи (зобов'язального характеру та щодо стягнення коштів). Як наслідок, до органів Державної казначейської служби України від стягувачів почали надходити одночасно по одній справі такі документи, як виконавчий лист зобов'язального характеру разом з ухвалою суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення коштів, який виданий на дану ухвалу суду. Такі рішення стосуються стягнення з органу Пенсійного фонду України грошових коштів у вигляді заборгованості з пенсії, які становлять значну суму та в подальшому будуть виконуватися за бюджетною програмою КПКВК 3504040 “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» за І чергою погашення заборгованості. Видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред'явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначена до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2025 о 10:00 год.
Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце - розгляду заяви, у судове засідання 06.08.2025 сторони не прибули.
За таких обставин, враховуючи норми частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 3 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи наведені в обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/10206/23, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з частиною 1 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).
Отже, наведені вище положення передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можливо поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Як вже було встановлено судом, 04.09.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу видані виконавчі листи у справі №160/10206/23.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.05.2024 закінчено виконавче провадження №73013477.
Означену постанову разом із виконавчим листом №160/10206/23 було направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та отримано останнім 24.05.2024.
Ухвалою суду від 10.07.2025 змінено спосіб виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10206/23.
Надаючи оцінку доводам заявника стосовно того, що до органів Державної казначейської служби України від стягувачів почали надходити одночасно по одній справі такі документи, як виконавчий лист зобов'язального характеру разом з ухвалою суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення коштів, який виданий на дану ухвалу суду, а також що видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред'явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України, варто зазначити наступне.
Відповідно до положень КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Так, ухвала суду є самостійним виконавчим документом, однак лише у випадках, прямо передбачених КАС України.
Щодо ухвали про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення КАС України такого застереження не містить, а відтак вона не є виконавчим документом та не може бути підставою для видачі окремого виконавчого листа.
Більше того, Дніпропетровським окружним адміністративним судом виконавчий лист на виконання ухвали суду від 10.07.2025 у справі №160/10206/23 не видавався, а чинні положення КАС України не містять правових підстав для його видачі в майбутньому.
Таким чином, в даному випадку можливість подвійного виконання рішення суду від 17.07.2023 у справі №160/10206/23 виключається.
Визначаючись щодо наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у даній справі суд зазначає, що виконавчий лист по адміністративній справі №160/10206/23 був виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023, що набрало законної сили 19.08.2023.
Суд зауважує, що неможливість виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10206/23, у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат, не може бути самостійною та достатньою матеріально-правовою чи процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, як вже зазначалось судом, ухвала про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, не є виконавчим документом.
Таким чином, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, суд дійшов висновку, що заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/10206/23 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/10206/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков