м. Вінниця
05 серпня 2025 р. Справа № 120/6159/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши питання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 13.02.2015 по 26.11.2024 проходив військову службу у відповідача. Позивач зауважує, що на день виключення зі списків з ним не проведено повного розрахунку, зокрема не виплачено індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Крім того, позивач вказує, що в період з 01.03.2018 по 26.04.2024 відповідач виплачував йому індексацію грошового забезпечення не в повному розмірі (без врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078). Також в період з 29.01.2020 по 13.05.2023 відповідачем для обчислення та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших виплат, при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 - 1762,00 грн. Водночас позивач вважає, що при обчисленні грошового забезпечення відповідачі повинні були застосовувати як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня відповідного року. Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою від 26.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою у відповідача витребувано відомості про те, чи надавалась позивачеві після видачі наказу про його виключення зі списків особового складу частини для ознайомлення інформація про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 .
На виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем надано до суду грошовий атестат від 07.01.2025 №1106/163/3/Зпс, в якому містяться відомості про встановлені позивачеві розміри складових грошового забезпечення, а також власне підпис позивача про ознайомлення та засвідчення правильності зазначених у вказаному атестаті даних.
Таким чином після відкриття провадження судом виявлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Суд зазначає, що приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Крім того, дія ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, розглядаючи питання щодо застосування строків звернення до суду у спірних правовідносинах стосовно виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 30.03.2023, вказав: "...,спірний період [з 01.02.2020 по 30.03.2023] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19.07.2022] та після цього. Період з 01.02.2020 до 19.07.2022 регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком. Проте період з 19.07.2022 по 30.03.2023 регулюється вже нині чинною редакцією ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023 слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)."
Враховуючи зазначене, на момент виникнення спірних правовідносин в частині нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 26.11.2024 на них вже поширювалась дія приписів ст. 233 КЗпП України у редакції чинній з 19.07.2022, відтак для звернення до суду з даними позовними вимогами застосуванню підлягає тримісячний строк.
Суд вказує, що саме дата вручення позивачу грошового атестата від 07.01.2025 №1106/163/3/Зпс, а саме 07.01.2025, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що звернувшись до суду 06.05.2025, позивачем вказаний строк пропущено в частині позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачеві у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 26.11.2024, із доказами поважності причин його пропуску
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна