м. Вінниця
06 серпня 2025 р. Справа № 120/5463/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність рішення відповідача, оформленого протоколом № 14 від 13.03.2025, яким йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Позивач вважає, що ним надано усі документи, які підтверджують, що на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, тому має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Ухвалою від 28.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати надати суду у строк подання відзиву належним чином засвідчений витяг з протоколу № 14 від 13.03.2025 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки та усі документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою від 16.07.2025 повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчений витяг з протоколу № 14 від 13.03.2025 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.03.2025 про надання відстрочки від призову.
04.08.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли витребувані судом докази.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази суд встановив, що позивач відповідно до свідоцтва про народження є батьком двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки № 4404 від 26.02.2025 заборгованості зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має.
26.06.2021 позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки № 03-10/111 від 05.04.2023 Яришівського старостинського округу Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району на вихованні позивача перебуває малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 27.04.2023 позивач утримує неповнолітнього ОСОБА_6
10.03.2025 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
До заяви позивач долучив копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; картки фізичної особи - платника податків; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ; копію довідки № 03-10/111 від 05.04.2023; копію акту обстеження умов проживання № 03-10/131 від 27.04.2023.
За результатами розгляду вищевказаного звернення рішенням, оформленим протоколом № 14 від 13.03.2025, відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки не надано трьох і більше свідоцтв про народження дітей із зазначенням батьківства військозобов'язаного.
Позивач не погоджується з відповідним рішенням, вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який наразі триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 р., №69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Перелік необхідних документів, які підтверджують право на відстрочку військовозобов'язаного, передбачено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Так, для підтвердження права на відстрочку за пунктом 3 частиною 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов'язані подають наступні документи:
свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Так, за обставин цієї справи позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації з причин того, що в нього на утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років.
Як встановлено з матеріалів справи відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
26.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб.
Дружина позивача має сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від попереднього шлюбу.
Відповідно до довідки № 03-10/111 від 05.04.2023 Яришівського старостинського округу Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району на вихованні позивача перебуває малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 27.04.2023 позивач утримує неповнолітнього ОСОБА_8 .
Відтак, на думку позивача, на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, що дає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, однак суд не погоджується такими доводами з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 та 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 Сімейного кодексу України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, аналізуючи процитовані вище норми чинного законодавства, можна дійти висновку, що вітчим вважається таким, що зобов'язаний утримувати падчерку/пасинка за сукупності таких умов: пасинок/падчерка проживає разом із вітчимом; пасинок/падчирка немає родичів першої та другої лінії кровного споріднення або ж ці особи не можуть надавати пасинку утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.
З іншого боку, якщо вітчим самостійно (за власною ініціативою) надає матеріальну допомогу пасинку/падчерці, це свідчить про дотримання засад добросовісності, розумності та справедливості у сімейних правовідносинах. Проте, з позиції норм Сімейного кодексу України таку поведінку вітчима не можна назвати "утриманням", бо "утримання", це не "право", а безальтернативний та імперативно визначений "обов'язок" батьків по відношенню до неповнолітніх дітей.
У постанові від 04.10.2024 у справі № 160/17962/23 Верховний Суд у схожих правовідносинах зазначив, що та обставина, що між батьками неповнолітньої дитини розірвано шлюб не звільняє біологічного батька від виконання обов'язку по вихованню своєї дитини та не зменшує обсяг його прав та обов'язків, оскільки приписами Сімейного кодексу України обов'язок по вихованню дитини покладено на її батька, а відповідно до ч. 1 ст. 260 Сімейного кодексу України вітчим реалізовує таке право на добровільних засадах, тобто відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на вітчима розповсюджуються положення ч. 1 ст. 23 Закону № 2232-ХІІ.
З позовної заяви суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є батьком двох неповнолітніх дітей, що підтверджується їх свідоцтвами про народження.
Щодо доводів позивача, що довідка № 03-10/111 від 05.04.2023 Яришівського старостинського округу Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району та акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 27.04.2023 підтверджують, що на утриманні позивача перебуває ОСОБА_5 , то суд такі оцінює критично, оскільки такі не є належними доказами та не підтверджують факт перебування на його утриманні його пасинка ОСОБА_5 .
У свою чергу, акт обстеження умов проживання лише підтверджує факт спільного проживання, а не обов'язок утримання позивачем сина дружини від попереднього шлюбу.
За таких обставин твердження позивача про перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано доказів перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, відмова у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий пероід. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є правомірною.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено, підстави для присудження на користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Рішення суду складено 06.08.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна