м. Вінниця
06 серпня 2025 р. Справа № 120/10157/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу 17000 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії. Зокрема, позивачка акцентує увагу на поверхневість здійснення контролюючим органом податкової перевірки. Так, зауважує, що податковим органом не взято до уваги наданих пояснень щодо особливостей системи програмного РРО.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Так, наголосив, що висновки за результатами перевірки здійснено з урахуванням усіх встановлених обставин, натомість доводи позивача є безпідставними та не підтверджуються належними доказами.
Представником позивача до суду подано клопотання про дослідження оригіналу електронного доказ.
Так, суд зауважує, що позивачем до матеріалів справи додано диск із записом використання програмного забезпечення, що на думку позивача, вказує на факт здійснення помилки при проведенні відповідної господарської операції.
У силу вимог ч. 1 ст. 211 КАС України такий доказ підлягає оцінці судом під час розгляду справи.
Долучені позивачем електронні докази у повній мірі відображають позицію позивача, відтак суд не вбачає необхідності проведення судового задля дослідження усієї системи ПРРО із наданого позивачем пристрою з ідентифікатором доступу.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено такі обставини.
15.03.2024 року на підставі наказу головного управління ДПС у Вінницькій області на проведення фактичної перевірки від 14.03.2024 року № 11385к та направлення на проведення фактичної перевірки від 14.03.2024 року № 1583 та № 1587 проведене фактично перевірку ФОП ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено факт реалізації тютюнових виробів протягом січня 2024 року без наявності відповідної ліцензії, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Вказане відображено у акті (довідці) фактичної перевірки від 15.03.2025 року.
У свою чергу, позивачкою надано письмові пояснення до акту перевірки, у яких вона зауважує, що не реалізовує тютюнові вироби. Водночас база даних товарів облікової системи містить тютюнові вироби та при реалізації товарів було помилково зазначено коди товару.
Разом з тим, на підставі висновку відображеного у акті перевірки головним управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 12516/02-32-09-01/ НОМЕР_1 від 09.04.2024 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення фактичних перевірок регламентується статтею 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.п. 19-1.1.16 пункту 19.1 статті 19 ПК України, контролюючі органи, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Відповідно до п.п.14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання (стаття 1Закону №481/95-ВР).
Статтею 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Також статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Питання щодо порядку отримання та використання дозвільних документів (ліцензій) пов'язаних з імпортом, експортом, оптовою і роздрібною торгівлею алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та його зберіганням врегульовані статтею 15 Закону №481/95-ВР.
Відповідно до частини 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Зокрема, згідно абзацу 7 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, виходячи із аналізу перелічених норм законодавства, суд доходить висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися лише за наявності відповідної ліцензії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Порядок № 790).
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
За змістом пункту 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального зобов'язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності (пункт 7 Порядку № 790).
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДПС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пункт 9 Порядку № 790).
Як слідує із акту фактичної перевірки, позивач у січні 2024 року неодноразово здійснював реалізацію тютюнових виробів без ліцензії без наявності ліцензії, а саме:
-стік тютюновий "Кент роял парлам.", код УКТЗЕД 2404110010 на суму 85 грн - фіскальний чек від 08.01.2024 року ВН 80142;
-стік тютюновий "Кент беріл грін", код УКТЗЕД 2404110010 на суму 88 грн - фіскальний чек від 17.01.2024 року ВН 80906;
-стік тютюновий "Кент роял парлам.", код УКТЗЕД 2404110010 на суму 85 грн - фіскальний чек від 29.01.2024 року ВН 82062;
-стік тютюновий "Кент беріл грін", код УКТЗЕД 2404110010 на суму 88 грн - фіскальний чек від 31.01.2024 року ВН 82295.
Принагідно, суд зауважує, що податковий орган під час проведення фактичної перевірки має правову можливість використовувати податкову інформацію в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених позивачем у відповідний період перевірки.
Вказане узгоджується із правовою позицією відображеною у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 року у справі № 280/6832/23.
Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується факт відсутності у нього ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, позивач зауважує, що ним не здійснюється реалізація тютюнових виробів.
Так, мотивуючи свою позицію позивач посилається на те, що у своїй діяльності він використовує програмний РРО Cashalot, який надає можливість як вводити номенклатуру вручну, так і передбачає можливість імпортування номенклатури товарів.
У зв'язку із імпортуванням номенклатури, позивач при реалізації товару допустив технічну помилку, зазначивши іншу цифру у артикулі товару, що призвело до зазначення у фіскальних чеків товарів, що фактично не були реалізовані, а саме, тютюнових виробів.
З цього приводу, суд зауважує, що система Cashalot, дійсно, надає змогу імпортувати усю номенклатуру до програмного забезпечення, а не зазначати кожну одиницю вручну.
Разом з тим, суд зауважує, що вказане не змінює того факту, що номенклатура товарів/послуг створюється кожним суб'єктом господарювання окремо. Це означає, що кожен продавець (ФОП або юридична особа) самостійно формує свій список товарів і послуг.
Так, назви, коди, категорії, одиниці виміру та інші параметри товарів задаються користувачем у межах його облікового запису та, відповідно, усі позиції номенклатури використовуються для створення чеків у програмному РРО (ПРРО).
Водночас номенклатура позивача містить тютюнові вироби із усіма необхідними реквізитами, що вимагаються системою, що ставить під сумнів відсутність таких товарів у магазині.
Позивачем до суду також не надано будь-яких інших доказів на спростування вищезазначеного факту здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
Суд зауважує, що у випадку встановлення позивачем технічних помилок при здійсненні господарських операцій проведених через РРО, останній має належним чином їх зафіксувати, зокрема шляхом проведення операції повернення товару та проведення відповідної дії через РРО.
З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем норм Закону № 481/95-ВР, за що передбачена фінансова відповідальність відповідно до статті 17 цього Закону.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного рішення, у спірних правовідносинах, а також те, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів у повному об'ємі правомірність прийнятого ним рішення.
Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
У силу положень ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (смт. Глухівці, Хмільницький р-н, Вінницька обл., РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович