м. Вінниця
05 серпня 2025 р. Справа № 120/5437/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 скасовано та ухвалено нове, яким:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 24.10.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
26.05.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду в порядку визначеному статтею 382 КАС України шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що відповідно до висновків суду, викладених у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №120/5437/24 індексація пенсії позивачу повинна здійснюватися шляхом підвищення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 10 846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024.
Таким чином, на виконання постанови суду апеляційної інстанції розмір пенсії позивача повинен визначатися із проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески у розмірі:
- 12983,10 грн з 01.03.2023 - з розрахунку 10846,37*1,197, де 10846,37- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої? сплачено страхові внески за 2019-2021 роки; 1,197 - коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168);
- 14016,56 грн з 01.03.2024 - з розрахунку 10846,37*1,197*1,0796, де 10846,37- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки; 1,197 - коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168; 1,0796 - коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 №185).
Представник позивача зауважує, що всупереч постанові суду апеляційної інстанції відповідач самостійно порушуючи спосіб виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №120/5437/24, не здійснює індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,079. Відповідач не враховує висновки суду, зокрема, що положення статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше 2019 року підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 1 жовтня 2017 року.
Враховуючи викладене, представник позивача вказує, що станом на день звернення до суду із цією заявою постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №120/5437/24 не виконане у повному обсязі без поважних причин.
Ухвалою від 04.06.2025 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень по суті поданої заяви та відповідних доказів.
16.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на заяву, в якому зазначив, що з урахуванням зазначених в постанові суду вимог розрахунок пенсії з 24.10.2023 становить:
8411,03 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку 10846,37 (середня заробітна плата за 2019-2021 роки) х 1,197 х 1,60290 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,40417 коефіцієнт стажу);
104,65 грн - доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2)(за 5 років);
Загальний розмір пенсії - 8515,68 грн.
Розрахунок пенсії позивача на 01.03.2024 наступний:
7586,09 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (10846,37 грн х 1,0796 х 1,6029 х 0,40417 коефіцієнт стажу);
118,05 грн - доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2)(за 5 років);
Загальний розмір пенсії з 01.03.2024 склав - 7704,14 грн.
Серед іншого зауважують, що постановою суду не передбачено послідовне застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Отже, розмір пенсії з 24.10.2023 після упорядкування пенсійної справи та з урахуванням виконання постанови суду складає 8515,68 грн, з 01.03.2024 - 7704,14 грн.
Відповідач вважає, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №120/5437/24, Головним управлінням виконано в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
17.06.2025 представником позивача подано заперечення в яких вказує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не на користь якого ухвалено рішення, нівелює саму суть судового рішення та ігнорує обов'язковість його належного виконання, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та накладення на відповідальних осіб штрафу.
Вирішуючи питання щодо судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02..2025 у справі № 120/5437/24, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до положень частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).
Статтею 382 КАС, у свою чергу, передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, яка була також застосована Верховним Судом в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а під час розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення та вирішенні питання про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26 січня 2021 у справі №611/26/17 та від 12 липня 2022 року у справі №754/12702/14-а.
Аналіз положень статті 382 КАС України, дають підстави для висновку, що суд, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, має застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, накладенням штрафу.
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Суд акцентує на сталості підходу Верховного Суду до цього питання, у якій головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Тож, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов'язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити:
- з 24.10.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
- з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 07.02.2025.
Водночас відповідно до положень ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України
Згідно з матеріалами справи, судове рішення є невиконаним, а надані відповідачем пояснення не містять повних даних виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).
За приписами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на невиконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій звіту про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025.
Згідно з частиною 6 статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Також суд роз'яснює, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 120/5437/24 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 04.10.2025 звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 120/5437/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна