05 серпня 2025 р. Справа № 120/4687/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку письмового провадження клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
08.04.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 28.02.2018 у заниженому розмірі;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року;
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 до 31.12.2023;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 31.12.2023, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) березень 2018 року;
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.03.2018 до 19.12.2024;
- стягнення з відповідача на користь позивачки індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.03.2018 до 19.12.2024 у розмірі 4 460,43 гривень на місяць, а всього 364 028,64 грн;
- визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачці одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні соціальної відпустки, передбаченої ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР, за 2011-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачці одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2024 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, грошову компенсацію за невикористані дні соціальної відпустки, передбаченої ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР, за 2011-2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, розрахованої у відповідності до вимог пункту 1-1 та вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом начальником військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2024 № 995-ОС позивачку виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення війської частини.
Позивачка зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства у спірний період з 01.01.2016 до 19.12.2024 належне їй грошове забезпечення підлягало індексації з урахуванням визначеного базового місяця та зростання індексу споживчих цін, а сама індексація мала враховуватись при розрахунку всіх видів виплат. Водночас відповідач не забезпечив повного і правильного нарахування індексації, а також не включив її до складу грошового забезпечення при обчисленні одноразових виплат, що призвело до заниження сум, належних до виплати позивачці.
Позивачка з вказаними діями відповідача не погоджується, вважає їх протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду. Одночасно позивачка також просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою суду від 11.04.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
10.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Також представником відповідача подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву та поновлення цього строку.
Клопотання обґрунтовується тим, що від жовтня 2024 року окружними адміністративними судами відкрито провадження не менше ніж 300 справах, в яких військова частина НОМЕР_1 є відповідачем. При цьому протягом жовтня 2024 року-квітня 2025 року ухвалено рішення у понад 600 справах, які оскаржувалися в апеляційному та касаційному порядку. Усього в провадженні судів різних інстанцій перебуває близько 800 справ, у яких військова частина НОМЕР_1 є стороною (відповідачем). Разом з тим повноваженнями на представництво її інтересів у судах наділений лише два представника. Відповідні обставини є об'єктивними та поважними, що унеможливило дотримання встановленого судом 15-денного строку для подання відзиву на позовну заяву у цій справі. Крім того, відповідач просить врахувати, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 в умовах воєнного стану залучений до виконання завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 1-5 ст. 121 ККАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Суд враховує, що під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
За приписами частини п'ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Отже, 15-денний строк для подання відзиву - це визначений законом мінімальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії. Відповідно, саме такий мінімальний строк і був визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи видно, що відповідач дійсно пропустив встановлений судом строк для подання відзиву.
Поряд з цим суд вважає за можливе врахувати доводи представника відповідача про те, що у зв'язку із значною кількістю судових проваджень, в яких бере участь військова частина НОМЕР_1 , встановлений судом строк виявився недостатнім для підготовки та своєчасного подання цієї заяви по суті справи.
Крім того, суд враховує, що в Україні діє воєнний стан і відповідач виконує першочергові завдання для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 акцентовано на тому, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України.
З огляду на викладене суд вважає, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.
Відтак, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін, суд доходить висновку про необхідність поновлення відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 163, 178, 256, 293 КАС України, суд
Задовольнити заяву представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
Визнати поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву та поновити такий строк.
Прийняти до розгляду відзив на позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович