Номер провадження 22-ц/821/1413/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №692/677/25 Категорія: на ухвалу ЛЕВЧЕНКО Л. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
05 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Карпенко О.В., Новікова О.М.
секретар Широкова Г.К.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
представник заявника - адвокат Фай Валерій Григорович;
заінтересовані особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітетоу Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області; ОСОБА_2
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Фай Валерій Григорович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фая Валерія Григоровича на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 09 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер двоюрідний дядько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на утриманні якого знаходився його син ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_3 , сім'я заявника забрала ОСОБА_4 до себе, оскільки останній є особою з інвалідністю ІІ групи, страждає психічними захворюваннями та потребує сторонньої допомоги та догляду. Інших близьких родичів у нього нема.
Заявник звернувся до органу опіки та піклування виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району з приводу вирішення питання щодо опіки над ОСОБА_2 і орган опіки і піклування висловив свою позицію у викладеному висновку, згідно якого не заперечує проти встановлення опіки над ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 опікуном.
Враховуючи вищевикладені обставини ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою.
Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 09 червня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 виходячи із даних поданої заяви та долучених до неї документів, не належить до обмеженого переліку осіб, які відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України мають право звернутися до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним, а тому він не має права на звернення до суду із даною заявою, що є підставою для відмови у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Фай В.Г. просить скасувати ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 09 червня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що ухвала про відмову у відкритті провадження у справі є незаконною. Подана заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177, 297 ЦПК України, а відмова у відкритті провадження у справі без судового розгляду перешкоджає заявнику захистити як його, так і права ОСОБА_2 , як недієздатної особи.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 є членом сім'ї ОСОБА_1 , що підтверджується висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Шрамківської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Шрамківської сільської ради від 29.04.2025 року, а також до поданої заяви були долучені рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 13.07.2020 року і рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2023 року, де були досліджені сімейні стосунки заявника з ОСОБА_2 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Від заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Фая В.Г. надійшло клопотання, в якому просили апеляційну скаргу задовольнити, розгляд справи проводити без їх участі.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ч. 1 ст. 41 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно вимог ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Частиною 3 ст. 296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
В подібних правовідносинах, які виникають між опікуном та підопічним, в тому числі який визнаний судом недієздатним, віднесено до близьких родичів лише батьків, дітей, братів, сестер, що вбачається з положень ч. 1 ст. 68 ЦК України, згідно якої опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.
Конституційний суд України у рішенні № 5рп/99 від 03 червня 1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») вирішив, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід, баба, іншими родичами є неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші.
Близькі родичі - це батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім'ї, у тому числі близькі родичі (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов'язки через тісні стосунки між собою.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , заявник стверджує, що ОСОБА_3 , батько ОСОБА_2 , є його двоюрідним дядьком, проте подана заява не містить жодного документа на підтвердження родинних відносин між заявником ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також того, що вони пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тобто, заявник ОСОБА_1 не підтвердив належними доказами, що він є близьким родичем ОСОБА_2 , а відтак, не входить до суб'єктного складу осіб, визначеного ч .3 ст. 296 ЦПК України, яким законом надано право на звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі оскільки ОСОБА_1 не належить до обмеженого переліку осіб, які відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України мають право звернутись до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним, тому він не має права на звернення до суду із даною заявою.
Апеляційний суд не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.186 ЦПК України,суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами; 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим; 5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Роз'ясненнями, що містяться в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», встановлено, що суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі є помилковим і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фая Валерія Григоровича задовольнити.
Ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 09 червня 2025 року скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 06 серпня 2025 року.
Судді