Рівненський апеляційний суд
06 серпня 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Пасічника Юрія Олександровича на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пасічник Ю.О. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що вина в інкримінованому ОСОБА_1 правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, який йому належним чином забезпечений не був. Крім того, покликається на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без _______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №559/3895/24 Суддя в суді І інстанції - Жуковська О.Ю.
Провадження № 33/4815/621/25 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника Момотюка В.В. про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Судом встановлено, що 01.10.2024 року о 11:43 год., в с. Дубрівка, по провул. Дачному, 2, водій ОСОБА_1 керував т/з з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Натомість, поведінка ОСОБА_1 на місці зупинки автомобіля і послідовність вчинених ним дій свідчить про його небажання пройти освідування, а тому його дії вірно кваліфіковані як відмова від огляду на стан сп'яніння.
При цьому, не вбачається підстав для висновку, що працівниками поліції не вірно встановлено особу водія, адже факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля, де зафіксовано рух т/з при заїзді на прибудинкову територію. На місці події, ОСОБА_1 хоч і заперечував факт керування автомобілем, однак не вказував на особу водія, яка ним керувала.
Тому, заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом, апеляційний суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який направлений на уникнення від відповідальності.
Також апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів відносно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, а тому висновок суду першої інстанції про доведеність його вини є законним та обґрунтованим.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Пасічника Юрія Олександровича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Пасічнику Юрію Олександровичу строк апеляційного оскарження постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пасічника Юрія Олександровича залишити без задоволення, а постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.