Справа № 538/97/22 Номер провадження 22-ц/814/2381/25Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
06 серпня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Обідіної О.І.
Суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 10 березня 2025 року, за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Лохвицького районного суду від 02 червня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю,
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.06.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна - задоволено повністю.
Визнано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,3 кв.м, загальною площею 65,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у РВПН 26679769, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 25.03.2009 року - спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Припинено право спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,3 кв.м, загальною площею 65,4 кв.м, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 17.03.2009 року.
В порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,3 кв.м, загальною площею 65,4 кв.м.
В порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,3 кв.м, загальною площею 65,4 кв.м.
Визнано 27/100 частин напівпідвального приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у РВПН 12560809, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 08.12.2005 року - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Припинено право спільної сумісної власності на 27/100 частин напівпідвального приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 05.11.2002 року.
В порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_1 право власності на 135/100 частин напівпідвального приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м.
В порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_2 право власності на 135/100 частин напівпідвального приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3969,60 грн.
21 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з заявою про виправлення описки в рішенні Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.06.2022.
Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення судом були допущені арифметичні помилки, що унеможливлюють виконання даного рішення.
Зазначає, що спільна сумісна власність позивача в нерухомому майні- напівпідвальному приміщенні, становить 27/100 а отже внаслідок здійсненого судом поділу майна подружжя частка кожного з них становитиме 135/1000, а не 135/100, як зазначено в рішенні суду.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 10 березня 2025 року в задоволенні заяви про виправлення описки відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити її заяву про виправлення описки.
Вказує, що суд допустився арифметичної помилки, оскільки при поділі спільної власності сторін 27/100 частки на два, частка кожного становитиме 135/1000, а не 135/100, як вказано в рішенні суду, що є неможливим.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом ОСОБА_1 окрім іншого просила визнати 27/100 частин напівпідвального приміщення спільною сумісною власністю сторін та припинити право власності ОСОБА_3 .
В порядку поділу спільного майна визнати за сторонами право власності на 27/100 частин напівпідвального приміщення,
Ухвалюючи рішення суду по суті позовних вимог місцевий суд, розділивши майно по частині за кожним з подружжя, визнав за ними по 135/100 частин напівпідвального приміщення.
Відмовляючи в виправленні описки, суд вказав, що він може виправити лише ті описки та арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, який не ґрунтується на нормах процесуального права.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку з використанням несправної техніки.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просила поділити між подружжям 27/100 частин напівпідвального приміщення.
Тобто, шляхом арифметичних дій, в разі поділу 27/100 частин приміщення на 2, половина становитиме 135/1000, але аж ніяк 135/100.
Разом з тим, ухвалюючи рішення місцевий суд допустився арифметичної помилки та зазначив частку кожної зі сторін як 135/100, що є неправильним дробом, оскільки чисельник є більшим за знаменник, що суперечить правилам математики.
Оскільки суд допустився власної арифметичної помилки внаслідок здійснення неправильної математичної дії, що призвело до спотворення результатів такого обрахунку, при цьому безпідставно відмовив в усуненні власної помилки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду, з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки.
Керуючись ст.ст. 269, 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 10 березня 2025 року про відмову у виправленні описки скасувати та постановити з цього питання нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задовольнити.
Виправити в тесті рішення та в резолютивній частині рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 02 червня 2022 року арифметичні помилки, зазначивши вірно те, що розмір часток напівпідвального приміщення право власності на яке визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становитиме по «135/1000» частин, замість невірно зазначеного «135/100» частин.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 серпня 2025 року.
Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Карпушин Г.Л.