Справа № 761/21196/25
Провадження № 1-кс/761/14461/2025
17 липня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що направив до Державного бюро розслідувань заяву DSAU-ESIKS DBR-VYH-20250522-03-06-01 від 22.05.2025 про вчинення кримінального правопорушення, в той же час, підтвердження, що відомості за вказаним повідомленням внесені до ЄРДР - відсутні.
У зв'язку із чим ініціатор скарги, просить задовольнити скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи - невнесення відомостей до ЄРДР з заяви DSAU-ESIKS-DBR-VYH-20250522-03-06-01 від 22.05.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст. 376, ч.2 ст. 376-1 КК України; зобов'язати уповноважену особу розглянути в строк не більше 24 годин з моменту отримання даної ухвали, внести до ЄРДР відомості з заяви DSAU-ESIKS-DBR-VYH 20250522-03-06-01 від 22.05.2025 про вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст. 376, ч.2 ст. 376-1 КК України; зобов'язати уповноважену особу, повідомити суд про виконання даної ухвали, шляхом направлення відповідних процесуальних документів щодо виконання ухвали та направлення їх скаржнику на електронну адресу, зазначену ним у його заяві уповноваженій особі, - через «Електронний кабінет» цього уповноваженого органу в «Електронному суді», протягом 24 годин з моменту отримання ухвали слідчого судді, у порядку, передбаченому п.20-6 Перехідних положень КПКУ та п.п.16,25 Положення «Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021.».
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, будучи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, заяв клопотань щодо відкладення суду направлено не було. Враховуючи, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про час та дату розгляду скарги, до суду не з'явилась, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника.
Уповноважений представник Державного бюро розслідувань, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не з'явився, що відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
В той же час, на адресу суду надійшов лист за підписом Заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_4 , у якому останній зокрема зазначив, що листом Державного бюро розслідувань №1804зкп/10-2-04-01-7419 від 30.05.2025 заяву ОСОБА_3 скеровано за належністю для організації розгляду до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Слідча суддя, дослідивши матеріали скарги, документи, що надійшли на адресу суду, дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею з матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 до Державного бюро розслідувань скеровано заяву про кримінальне правопорушення DSAU-ESIKS-DBR-VYH-20250522-03-06-01 від 22.05.2025.
Докази того, що відомості за вказаною заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
Заявник вказує, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), який наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за статтями 367, 376, 376-1 КК України. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Разом з тим заява про кримінальне правопорушення складається із цитування окремих норм нормативно-правових актів, які ухвалюються ВР України, та підзаконних нормативно-правових актів, .
Таким чином, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що слідчим (уповноваженою особою) Держаного бюро розслідувань вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідча суддя дійшла висновку про необґрунтованість доводів скарги, в задоволенні якої необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 214, 303-307 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_5