Справа №760/19722/25 Провадження №1-кс/760/9546/25
«06» серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
У липні 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована наступним. 07.07.25 року до Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві представником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 направлено заяву про вчинення злочину передбаченого статтею 126-1 ККУ щодо домашнього насильства. В заяві було описано факти та обставини згідно яких ОСОБА_6 здійснює заходи психологічного насильства над їх спільним дітьми. Положеннями статті 1 Кримінального кодексу України визначено, що завданням Кримінального кодексу України є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Кримінально - процесуальне законодавство, в Україні складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Підзаконні нормативно правові акти не можуть бути джерелом права в даному випадку, як і підзаконні нормативно - правові акти. Відповідно до статті 24 КПК України, кожному гарантовано право оскаржити процесуальне рішення, дію чи бездіяльність суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку що визначений зазначеним Кодексом. Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України встановлено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду. Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий чи прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Окрім цього, необхідно зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної в п.п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч.1 ст. 214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. Будь якої іншої норми, щодо можливості відмови у прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення та/чи/або можливості слідчого, прокурора та будь яких інших посадових осіб органу досудового слідства, надавати оцінку доводів, що наведені в заяві про вчинення кримінального правопорушення на стадії її прийняття, процесуальний закон не містить. Таким, чином, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. А чинний КПК, не передбачає попередньої оцінки, посадовими особами органів досудового слідства, доводів та аргументів наведених у відповідному повідомлені повідомленні про злочин без здійснення відповідних процесуальних дій, передбачених КПК. На досудовому провадженні, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, може бути зокрема оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що може бути оскаржена у строк, що передбачений статтею 304 вищезгаданого кодексу. Згідно Конституції, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Частиною 1 статті 11 ККУ встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Згідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР При розгляді відповідної скарги, слідчий суддя зазначив, що підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, підставами вважати заяви чи повідомлення саме про злочин, є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину кримінально караного діяння. Такими даними є посилання у повідомлені про злочин на фактичні обставини, що підтверджують наявність складу відповідного кримінального правопорушення. Слідчий суддя не може перебирати на себе функції досудового слідства і надавати правову оцінку підтвердженості тих чи інших фактів. Статтями 1 та 2 ЗУ "Про Національну поліцію", в чинній редакції, встановлюється завдання останньої та мета її створення. Правову основу діяльності Національної поліції складає, зокрема Конституцією України, вище вказаний профільний закон та інші закони. Жоден із законів, як і Конституція безпосередньо не передбачає та не може передбачати делегування функцій до судового слідства та/або функцій державних органів. Аналогічно до першого положення чинним законодавством не передбачено будь - якої обмежувальної умови або передумови, щодо реалізації права особи на захист з боку Держави окрім, виключно процедури реалізації такого права. Так, а ні КПК, а ні ЗУ "Про національну поліцію", а ні ЗУ "Про виконавчу службу" в чинній редакції не містить та не може містити умови реєстрації КП (кримінального провадження) виключно за поданням виконавця. Більше того, частина 1 статті 214 КПК України, встановлює, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Тобто, в супереч позиції викладеній у відповіді, існує обов'язок відповідальної особи зареєструвати такі відомості та почати слідство. Більше того, прошу звернути увагу суду також і на ту обставину, що жодних дій, які би вчинялися органом слідства з метою перевірки наведених в заяві обставин не вчинялося та не могло вчинятися з огляду на наступне. 1) Так всі наведені вище обставини були зафіксовані викликом поліції та написанням відповідної заяви до органів поліції; 2) За приписами КПК, не існує такого поняття, як перевірка відомостей повідомлених у заяві про вчинення злочину, орган слідства вправі здійснювати виключно слідчі дії; 3) У разі, якщо при проведенні слідчих дій, органом слідства буде встановлено відсутність складу кримінального правопорушення то таке провадження має бути закрито за вмотивованим рішенням слідчого чи прокурора, а разі виявлення іншого правопорушення, такі матеріали передаються для складення відповідного матеріалу; Від так, є очевидним, що відповідна посадова особа допустили бездіяльність. Враховуючи вищевикладене просив зобов'язати уповноважену особу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві внести до ЄДРДР відомості повідомлені у заяві представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 , яка направлена засобами поштового зв'язку від 07.07.25 року (отримана 09.07.25); Зобов'язати уповноважену особу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві повідомити ОСОБА_4 про початок досудового слідства у встановлений законом строк разом із врученням відповідних документів.
16 липня 2025 року скарга та додані до неї документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 (на підставі Протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 16 липня 2025 року).
В судове засідання представник заявника (скаржника) не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. У скарзі просив здійснити її розгляд за його відсутності.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, своїм правом надати пояснення по суті скарги не скористалася, на запит слідчого судді інформацію щодо прийняття рішення за клопотанням скаржниці не надала.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею було встановлено наступне.
Як вбачається зі змісту скарги представником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 направлялась на адресу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві заява про вчинення злочину.
На підтвердження направлення кореспонденції представником додано до матеріалів справи опис вкладення та трекінг (а.с. 13).
При цьому, слідчий суддя зважає на те, що до скарги додано копію заяви без підпису та дати, що не дає можливості ідентифікувати вказану заяву, встановити її тотожність поданій (направленій) до Солом'янського управління поліції НП ГУНП у м. Києві (а.с. 12).
Крім того, скарга не містить у собі будь - якої інформації щодо вчинення та / або не вчинення органом досудового розслідувань дій, передбачених ст. 214 КПК України.
З врахуванням неявки представника скаржника (заявника) в судове засідання, та вказівку ним щодо розгляду скарги за його відсутності, слідчий суддя позбавлений можливості встановити ці факти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, вказаними нормами встановлено обов'язок слідчого, прокурора вжити відповідних заходів щодо внесення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту, зокрема, отримання відповідної заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231 (надалі - Положення) визначено, що Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Пунктом 4 глави 1 Розділу І Положення зазначено, що Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 2 глави 3 Розділу ІІ Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищевказаних положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають обов'язково бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вказано в Ухвалі Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року у справі №757/3255/25-к, колегія суддів звертає увагу на те, що наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, з матеріалів, наданих слідчому судді, не вбачається, що заявник (скаржник), звертався до Солом'янського УП ГУНП в м. Києві з заявою, яка містить у собі дані щодо вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 року, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити в даній ухвалі про можливість її апеляційного оскарження.
Керуючись ст. ст. 2, 214, 303, 307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1