Справа №755/16126/24
Провадження №2/760/3029/25
06 серпня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ничик А.В. звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 27 лютого 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №254.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між сторонами не склалось через різні характери та погляди на життя, через що часто виникали непорозуміння, що призвело до втрати почуттів один до одного. Шлюб існує формально, сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних стосунків.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року позовну заяву передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю.
02 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 грудня 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року було зупинено провадження у справі та надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю у два місяці, тобто до 10 квітня 2025 року.
Ухвалою від 11 квітня 2025 року було поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року було зупинено провадження у справі та надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю у три місяці, тобто до 05 серпня 2025 року.
Відповідно до ухвали суду від 05 серпня 2025 року поновлено провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, однак її представник подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, 06 серпня 2025 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що проти розірвання шлюбу заперечує та просить надати подружжю строк для примирення тривалістю три місяці для вирішення питання місця проживання дітей та поділу майна подружжя.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заяву відповідача про визнання позову, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27 лютого 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №254, про що було видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 27 лютого 2013 року.
Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 вересня 2013 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13 серпня 2016 року.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом про розірвання шлюбу, вказала, що спільне життя подружжя не склалось, подальше спільне проживання та збереження шлюбу між ними неможливе та суперечить інтересам позивача.
Відповідач заперечував проти розірвання шлюбу та просив надати строк для примирення тривалістю три місяці.
Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, відповідна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц.
Судом ухвалами від 10 лютого 2025 року та від 05 травня 2025 року сторонам двічі було надано строк для примирення, однак примирення сторін не відбулось.
Враховуючи те, що надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, та те, що заходи для примирення подружжя, вжиті судом, не дали результатів, суд не вбачає підстав для повторного надання строку для примирення.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Як вбачається з ч.2 та ч.3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, обґрунтовані, бажання розірвати шлюб відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя суперечить її інтересам, відсутні підстави для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу за таких обставин є недоцільним.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1211,20 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 лютого 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №254.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).
Відомості про учасників справи :
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова