01 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 673/928/23
Провадження № 11-кп/820/171/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу обвинуваченого за ч.4 ст.185, ч.1 ст.309 КК України ОСОБА_6 на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року, у кримінальному провадженні №12023243360000155,
Цим вироком, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль Тернопільської області, зареєстрованого в с. Розкопане Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше судимого:
- 13.05.1997 Тернопільським міським судом за ч.2 ст.144, ч.2 ст.141, ч.1 ст.89 КК України (1960) до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.46 - 1 КК України з відстрочкою застосування покарання на 2 роки;
- 31.01.2000 Тернопільським міським судом за ч.3, 17 ст.140, ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, ч.2 ст.193, ч.2 ст.206, ст.42 КК України (1960) до 5 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, на підставі ст. 43 КК України (1960), із приєднанням 1 року і 6 місяців за вироком Тернопільського міського суду від 13.05.1997 до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 26.10.2007 Погребищенським районним судом Вінницької області за ст.395 КК України до 6 місяців арешту;
- 03.06.2009 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 13.10.2009 Ленінським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна;
- 12.06.2018 Летичівським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі;
- 26.11.2019 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі;
- 10.07.2020 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 19.05.2021 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст.15 ч.3, ч.2 ст.186, ст.70 ч.1 КК України до 4 років 11 місяців позбавлення волі;
- 17.11.2022 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст.187 ч.1, ст.186 ч.2, ст.70 КК України до 4 років 11 місяців позбавлення волі,-
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Витрати на проведення двох експертиз в сумі 1912 грн. стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь Державного Бюджету України.
Заставу, сплачену ОСОБА_6 в розмірі 80 520 грн. звернуто в дохід держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід, у виді тримання під вартою, застосований обвинуваченому залишено в силі.
Долю речових доказів вирішено на підставі ст.100КПК України.
Ухвали слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 07.08.2023 року та 08.08.2023 року - скасовано після набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 зараховано з дня його фактичного затримання.
За вироком суду, на початку серпня 2023 року, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи в с.Шарки Хмельницького району Хмельницької області, поблизу нежитлового господарства ОСОБА_6 виявив кілька дикоростучих кущів рослини конопель та прийняв рішення про незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, з метою особистого використання, без мети збуту.
Тоді ж, ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР, відповідно до ст.ст. 6, 7, 12, 25 якого на території України обмежено обіг наркотичних засобів, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, та допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону; на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом; діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці I Переліку, в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону, не маючи відповідного дозволу, зірвав стебла з листям, із вказаних кущів рослини коноплі, та переніс їх із території присадибної ділянки нежитлового будинку в с. Шарки, більш точної адреси досудовим розслідування не встановлено, до свого господарства, зокрема до житлового будинку АДРЕСА_1 , де висушив їх та помістив до поліетиленового пакету, та таким чином незаконно придбав нарковмісну речовину, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Продовжуючи реалізацію свого єдиного протиправного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95ВР, у період з початку серпня 2023 року по 05.08.2023, у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , яким він постійно користується, без відповідного дозволу, незаконно зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
05.08.2023, під час розмови з працівниками поліції в приміщені СПД № 1 ВП № 3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, по вул. Майдан Привокзальний, 6, м.Деражня Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_6 добровільно видав із власного рюкзака поліетиленовий пакет жовтого кольору із стеблами та речовиною зеленого кольору, яка схожа на рослини коноплі, що являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 75,91г.
Відповідно до Списку №1 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, канабіс, смола канабісу, екстракти та настойки канабісу віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Відповідно до Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, наркотичні засоби канабіс, масою 75,91 г, відноситься до розмірів, які становлять величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів.
Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлюючи наркотичні властивості даної речовини та протиправність своїх дій, всупереч вимогам статтей 6, 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів та зловживання ними» та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, діючи умисно, на початку серпня 2023 року, за вищевказаних обставин, незаконно придбав нарковмісну речовину, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, становить 75,91 г, переніс до приміщення житлового будинку, по АДРЕСА_1 , який зберігав за вказаною адресою з метою особистого вживання, без мети збуту, до 05.08.2023 та в подальшому переніс їх за допомогою рюкзака в поліетиленовому пакеті до СПД № 1 ВП № 3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, де в подальшому видав їх працівникам поліції.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того, 02.08.2023 в період часу з 13 год. 25 хв. до 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , відкривши незамкнені вхідні двері під'їзду №3, багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 пройшов в середину де виявив велосипед та прийняв рішення про його таємне викрадення.
Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні під'їзду № 3, багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , діючи таємно, умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, достовірно знаючи про дію на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 та №451/2023 від 26.07.2023, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із приміщення під'їзду №3, багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , вивів у руках до асфальтованої доріжки велосипед марки «Zundapp» моделі «BLUE 6.0» вартістю 4387 гривень 50 копійок, що належить ОСОБА_8 , після чого, покинув прибудинкову територію багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , та таким чином заволодів майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, провадження закрити, в зв'язку з недопустимістю доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод, у даному провадженні.
Вважає вирок суду незаконним, оскільки докази у провадженні здобуті незаконним шляхом.
Апелянт стверджує, що оперативні працівники поліції його вмовили визнати вину та обіцяли закриття кримінального провадження, що є суттєвим порушенням його прав.
Крім того, досудове розслідування проведено без залучення захисника, слідчі дії проведено оперативними працівниками, які не мають на це дозволу.
Апелянт стверджує, що докази, у даному кримінальному провадженні, зібранні неуповноваженими працівниками, тому такі є недопустимими.
Звертає увагу, що його одяг, при затриманні працівниками поліції, не відповідав опису людини, яка вчинила крадіжку велосипеду. При цьому протокол огляду місця події (по епізоду крадіжка велосипеду) суд визнав недопустимим доказом, що є підставою стверджувати, що дана крадіжка здійснена не ним, тому висновки суду є надуманими.
На думку апелянта, існування суперечливих доказів, у даному провадженні, які суд частково взяв до уваги, є підставою для закриття останнього.
Не погоджується ОСОБА_6 і з призначеним йому покаранням, за епізодом крадіжки, так як суд помилково визнав, що злочин вчинено стосовно особи похилого віку, що не відповідає дійсності.
Апелянт стверджує, що по епізоду з наркотичними засобами, він добровільно видав поліції кущ коноплі, адже працівники поліції його переконали, що видачу потрібно зробити у відділку поліції, але це не було зафіксовано як добровільна видача. При цьому судом не враховано такі обставини як пом'якшуючі, його щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення (добровільна видача).
Крім того, здобуті докази щодо злочину, передбаченого ст.309 КК України, є недопустимими на думку апелянта.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, частково дослідивши докази, в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.284 КПК України у разі не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанні можливості їх отриманні, кримінальне провадження закривається.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по епізоду таємного викрадення майна, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, є помилковими та наявними в матеріалах справи доказами не підтверджені.
Так, з вироку вбачається, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується:
-показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про обставини вилучення в обвинуваченого наркотичного засобу, розкриття крадіжки велосипеда, вчиненої ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду місця події від 04.08.2023 року - місця зберігання викраденого велосипеда;
-протоколом огляду предмета від 11.08.2023 року - мобільного телефону, на який здійснювався відеозапис опитування ОСОБА_6 з приводу крадіжки велосипеда;
-дослідженим судом відеозаписом із вказаного телефона, на якому ОСОБА_6 розповідає про обставини викрадення велосипеда та визнає вину в цьому;
-речовим доказом - оптичним диском DVD-R із зазначеним вище відео файлом;
-протоколом огляду предметів і документів від 10.08.2023 року, яким є оптичний диск DVD-R із записом відео обставин викрадення велосипеда з під'їзду будинку АДРЕСА_2 особою, яка одягнена у сіру куртку, чорні штани, на голову одягнений капюшон куртки, яка тримає білий кульок в руках;
-речовим доказом - оптичним диском DVD-R із зазначеним вище відео файлом (постанова від 04.08.2023 року);
-висновком судово - товарознавчої експертизи № СЕ-19/123-23/9549-ТВ від 15.09.2023 року, якою визначено ринкову вартість велосипеда марки «Zundapp» моделі «BLUE 6.0» в сумі 4 387, 50 грн.;
-протоколом огляду предметів та документів від 17.10.2023 року, яким є оптичний диск DVD-R із записом судового засідання Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.08.2023 року, під час якого підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, в ході якого останній був одягнений в одяг, схожий на одяг чоловіка, який вчинив крадіжку велосипеда в м.Деражні, а також сам визнав вину у вчиненні даного злочину.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 заперечив викрадення велосипеду та пояснив, що взяв вину на себе за цей злочин, під тиском правоохоронців, належних доказів його причетності до викрадення майна ОСОБА_8 матеріали кримінального провадження не містять, в подальшому відмовився від дачі показань.
Колегія суддів приходить до висновку, що перераховані докази не є достатніми на підтвердження винуватості ОСОБА_6 так як, жодним чином, безпосередньо, не доводять, що саме він таємно викрав чуже майно, а саме велосипед марки «ZUNBAPP BLUE SERIES», належного ОСОБА_8 .
Із дослідженого апеляційним судом протоколу (а.с. 37-40 Т.2) огляду предметів та документів від 10.08.2023 убачається, що камера знаходиться навпроти під'їзду № 3, по вул.І.Зубкова, 17, м.Деражня Хмельницької області. У верхньому правому кутку відображено дату 2023-08-02 та час 13:57:20. На 06:00 сек. даного відеозапису з'являється особа, яка одягнена у сіру куртку, чорні штани, на голову одягнений капюшон, у руках тримає кульок білого кольору, надалі о 13:57:32 ця особа заходить у приміщення під'їзду № 3 по вул.І.Зубкова, будинку 17, а о 13:58:38 особа, яка одягнена у сіру куртку, чорні штани, на голову одягнений капюшон, сідає на велосипед та починає їхати у невідомому напрямку.
В процесі розгляду, апеляційною інстанцією було досліджено відеозапис з камери відеоспостереження під'їзду № 3, по вул.І.Зубкова, 17, м.Деражня Хмельницької області, під час перегляду якого колегією суддів установлено, що особа одягнена у сіру куртку, чорні штани, на голову якої одягнений капюшон, у руках несе пакет білого кольору заходить до під'їзду та за декілька хвилин виїжджає з нього на велосипеді, та рухається у невідомому напрямку.
З вказаного відеозапису неможливо встановити та ідентифікувати зображену на відео особу, та зробити висновок, що на ньому зображений саме ОСОБА_6 , інших належних та допустимих доказів винуватості обвинуваченого матеріали кримінального провадження не містять, очевидців цього злочину органами досудового розслідування не встановлено, а в суді вичерпані можливості їх отримати.
Колегія суддів, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав недопустимим доказ - протокол огляду місця події від 04.08.2024 року - лісопосадку з відповідними геокоординатами, розташовану між с. Шарки та м. Деражнею Хмельницького району Хмельницької області, в ході якого було виявлено викрадений велосипед марки «ZUNBAPP BLUE SERIES», оскільки поняті ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , під час допиту в якості свідків, повідомили суду першої інстанції про те, що викрадений велосипед був доставлений на місце огляду в автомобілі поліції з блакитними державними номерними знаками, сам протокол вони підписали, не читаючи, на прохання працівників поліції.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, наведені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченого про те, що під час досудового слідства він обмовив себе, на думку колегії, заслуговують на увагу.
У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 92 КПК України, обов'язок доказування цих обставин покладається в даному випадку на слідчого, прокурора.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідно процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України вчинив саме ОСОБА_6 .
З урахуванням викладеного вище, а також матеріалів кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки, при цьому, на думку колегії суддів, можливість отримання інших доказів щодо доведення його винуватості вичерпана, так стороною обвинувачення надані всі докази, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції.
Під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення, не заявлялось клопотань про дослідження інших доказів, відповідно до ч.3 ст.404 КПК України, які не досліджувались судом першої інстанції, або про які стало відомо після ухвалення вироку.
За таких обставин, згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.409 КПК України вирок суду, в частині засудження ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за епізодом таємного викрадення чужого майна (крадіжці)належного ОСОБА_8 , вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, підлягає скасуванню, із закриттям кримінального провадження, на підставі п. 3 ч. 1 ст 284, ст. 417 КПК України, оскільки, в ході перегляду судового рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлені достатні докази для доведеності його винуватості та вичерпані можливості їх отримання судом.
Разом з тим, заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в процесі апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшло.
Так, в суді першої обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення визнав частково, а в судовому засіданні апеляційного суду вину не визнав, мотивував свою позицію тим, що він добровільно видав працівникам поліції наркотичний засіб.
Однак, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_6 від 05.08.2023 року про видачу наркотичного засобу;
- протоколом огляду предмету від 05.08.2024 року (пакету з речовиною рослинного походження, вилученої в ОСОБА_6 );
- постановою від 05.08.2024 року про визнання речовим доказом зазначеного вище пакету із сухою речовиною рослинного походження;
- висновком експерта № СЕ-19/123-23-/8427-НЗПРАП від 10.08.2023 року, згідно з яким надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом вагою 75,91 г.
Твердження апелянта, в частині добровільності видачі ним правоохоронцям наркотичних речовин, колегією суддів відхиляються, оскільки видача ним наркотичного засобу відбулася за пропозицією працівників поліції в приміщенні СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, тобто, в умовах, які унеможливлювали приховування його обвинуваченим в подальшому, тому добровільною по своїй правовій природі не являється та тягне за собою притягнення обвинуваченого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.
Щодо виду та строку призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України, то у зв'язку з закриттям кримінального провадження, в частині обвинувачення його за ч.4 ст. 185 КК України, по епізоду таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає за необхідне виключити з вироку суду посилання на застосування, при призначенні ОСОБА_6 покарання положень ч. 1 ст. 70 КК України - призначення покарання за сукупності злочинів.
Колегія суддів погоджується з призначеним ОСОБА_6 покаранням судом першої інстанції за ч. 1 ст. 309 КК України, в межах санкції цієї частини статті, у виді обмеження волі строком на 3 роки, враховуючи дані про його особу, схильність до вчинення злочинів, непогашені судимості.
При призначенні ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується задовільно, на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, не одружений, дітей не має, не є депутатом місцевих сільських та селищних рад, не працює та не навчається.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Питання про долю речових доказів, колегія суддів вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
З підстав закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, витрати за проведення судових товарознавчих експертиз у сумі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривні необхідно покласти на рахунок держави (висновки № 19/123-23/8404-ТВ від 10.08.2023, № 19/123-23/9549-ТВ від 15.09.2023 а.с. 54, 68 т.2).
Щодо внесення застави в сумі 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень, відповідно до квитанції №0.0.3212221516.1 від 21.09.2023 та виписки із системи клієнт-банк за 21.09.2023, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, за ОСОБА_6 , у зв'язку із закриттям кримінального провадженням за ч. 4 ст. 185 КК України у звязку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати, то таку необхідно повернути особі, яка її внесла, а саме ОСОБА_17 , що підтверджується довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області та копією квитанції АТ КБ «Приват Банк» (а.с. 41,42 т.3).
Оскільки санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає найсуворіше покарання у виді обмеження волі, яке було призначено обвинуваченому, то ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти, однак, лише у кримінальному провадженні №12023243360000155 від 05.08.2023. Інших кримінальних проваджень звільнення ОСОБА_6 з-під варти не стосується.
З огляду на викладені обставини, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 стосовно ОСОБА_6 , в частині його засудження за ч.4 ст.185 КК України, скасувати і кримінальне провадження, в цій частині, закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Виключити з вироку суду посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК України - призначення покарання ОСОБА_6 за сукупності злочинів.
Витрати за проведення судових товарознавчих експертиз у сумі_1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривні покласти на рахунок держави.
Речові докази, згідно з постановою слідчого від 04.08.2023 року - велосипед, повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Заставу, внесену ОСОБА_17 , в сумі 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень, відповідно до квитанції №0.0.3212221516.1 від 21.09.2023 та виписки із системи клієнт-банк за 21.09.2023, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, за ОСОБА_6 , повернути заставодавцю - ОСОБА_17 .
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти у кримінальному провадженні №12023243360000155 від 05.08.2023.
В решті цей вирок суду першої інстанції - залишити без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк, з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3