06 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/495/25
Провадження № 22-ц/820/1832/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
розглянув у порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу № 689/495/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року, у складі судді Кульбаби А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1301-8272 від 14.11.2023 у розмірі 16500,00 грн, з яких: 3300 грн- прострочена заборгованість за кредитом, 13200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 14.11.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1301-8272, що включає в себе Правила надання споживчих кредитів, Паспорт споживчого кредит, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, в яких визначені істотні умови і з якими позичальник був попередньо ознайомлений.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4498, для підписання кредитного договору №1301-8272 від 14.11.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 3300,00 грн, зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом користування кредитом - 21 днів, зниженою процентною ставкою 2,50% в день, стандартною процентною ставкою 3,00% в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 08.09.2024 становить 32653,50 гривень, з яких: 3300,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 29353,50 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування програми лояльності шляхом часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 16153,50 грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 16500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1301-8272 від 14.11.2023 у розмірі 6600 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3300 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3300 грн та судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умов кредитного договору щодо своєчасної сплати суми кредиту, процентів за користування ним, а тому заборгованість підлягає стягненню на користь позивача. Визначаючи розмір заборгованості по кредиту, суд зазначив, що встановлений сторонами договору розмір процентів є явно несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, а тому дійшов висновку про зменшення їх розміру до розміру заборгованості за кредитом, а саме до 3300,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення процентів та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись напорушенням норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на 27.02.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснено лише нарахування по процентам за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого у договорі та погодженого сторонами. Позивач не нараховував відповідачу проценти за несвоєчасне повернення отриманого кредиту, а також пеню, штраф або інші платежі відповідно до статті 625 ЦК України, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Представник апелянта зазначає, що визначені сторонами умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами визначено сторонами договору за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Визначений у договорі розмір процентів не суперечить вимогам законодавства, відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними. Крім того, проценти за користування кредитом визначено відповідно до статтей 1048, 1056-1 ЦК України, а тому вони не є компенсацією у разі невиконання зобов'язань по договору згідно з вимогами п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». Тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що нараховані позивачем проценти за користуванням кредитом є несправедливими та не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 11 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 369 ЦПК України за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що 14 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1301-8272 продукту «CreditKasa». Вказаний договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А4498».
Пунктом 2.2. договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 3300,00 грн. Дата надання/видачі кредиту 14.11.2023 року.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Базовий період складає 21 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору становить 572465,0% (п. 4.7., 4.8., 4.10., 4.13. договору).
Відповідно до пункту 4.12. договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, становить календарних 300 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 08 вересня 2024 року.
Згідно із пунктом 4.14. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 33000 грн та включає в себе суму кредиту, проценти за користування кредитом.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснило видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії №1301-8272 від 14.11.2023 року шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LiqPay ОСОБА_1 на платіжну картку за номером НОМЕР_1 в сумі 3300 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 12.03.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1301-8272 від 14.11.2023 заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 27.02.2025 становить 32653,50 грн, а саме : заборгованість по кредиту - 3300,00 грн, заборгованість за процентами - 29353,50 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача заборгованості по кредиту та зменшення розміру нарахованих процентів за користування кредитними коштами до суми боргу по кредиту.
Сторони не оскаржили рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по кредиту у сумі 3300,00 грн. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується представником апелянта лише в частині стягнення процентів за кредитним договором, рішення суду в частині стягнення заборгованості по кредиту у сумі 3300,00 грн грн не є предметом апеляційного оскарження.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч.1 ст.82 ЦПК України).
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що у договорі про відкриття кредитної лінії №1301-82720 від 14.11.2023, укладеному між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , наявна інформація про умови кредитування, зокрема про порядок та умови надання кредиту, строк дії договору, процентну ставку за користування кредитом та порядок повернення кредиту.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На виконання умов договору №1301-8272 від 14 листопада 2023 року відповідач отримав кредит у розмірі 3300,00 грн.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 3300,00 грн відповідачу підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування кредитних №1301-8272 від 14 листопада 2023 року, відповідно до якої за допомогою платіжної системи LiqPay на платіжну картку ОСОБА_1 номер НОМЕР_1 перераховано позивачем кредитні кошти.
Відповідачем не надано доказів, які б спростовували факт перерахування йому кредитних коштів позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Як вбачається із змісту кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме, НОМЕР_1 .
Пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Таким чином, відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. На підтвердження перерахування відповідачу коштів до суду надано довідку про перерахування суми кредиту №1262-9163 від 28 серпня 2023 року платіжний засіб з номером НОМЕР_3 .
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №1301-8272 від 14 листопада 2023 року вбачається, що станом на 27 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 32653,50 грн, а саме: 3300,00 грн - основний борг за кредитом; 29353,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідачем в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору не було сплачено жодних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором та не спростовано відповідачем.
Установивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідач отримав кредитні кошти, які в порядку та на умовах договору не повернув, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості по кредиту в розмірі 3300,00 грн.
Разом з тим, зменшуючи розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до розміру суми заборгованості по кредиту, а саме до 3300,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що нараховані позивачем відсотки є несправедливими, такими, що значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, що має ознаки не компенсаційної, а штрафної функції, а тому є очевидно непропорційними до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності й розумності, що не узгоджується із приписами п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Колегія суддів не погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 3300 грн підтверджено наявними у справі письмовими доказами.
Договір про відкриття кредитної лінії №1301-8272 від 14 листопада 2023 року не був визнаний недійсним повністю або частково.
Строк кредитування становить 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 08 вересня 2024 року (пункт 4.12. договору), базовий період - 21 календарних днів з дня отримання кредиту (пункт 4.8. договору).
Тому, відповідно до умов кредитного договору сторонами погоджено строк кредитування, а саме 300 календарних днів, до 08.09.2024, протягом якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» має право нараховувати проценти за користування кредитом.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Базовий період складає 21 календарних днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дня фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом (пункти 4.7., 4.8, 4.10. договору).
Знижена процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом
Відповідно до пункту 4.12. договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 08 вересня 2024 року (пункт 10.1. договору).
Згідно із пунктом 4.14. договору орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 33000,00 грн та включає в себе суму кредиту, проценти за користування кредитом.
Відповідно до пункту 5.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
Отже, умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору.
Згідно із п.6.8. договору кредитодавець у межах програми лояльності відповідно до правил має право на власний розсуд анулювати (простити) позичальнику його заборгованість перед кредитодавцем за цим договором у повному обсязі або в певній частині, розмір якої визначається самостійно кредитодавцем.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем щоденно нараховувалися проценти, а саме за перших 21 день кредиту, з 14.11.2023 по 04.12.2023, за пільговою процентною ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, а з 05.12.2023 і до 08.09.2024 - за стандартною процентною ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» по кредитному договору нараховано заборгованість за процентами у розмірі 29353,50 грн. При цьому, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме щодо часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16153,50 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 16500,00 грн.
Таким чином, позивачем в умовах кредитного договору детально визначено строк кредитування, розмір процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку судом першої інстанції помилкового ототожнено поняття відсотків за користування кредитом, що регулюються ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України та компенсації (штраф, пеня) за невиконання зобов?язання за договором.
З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було підстав для застосування до спірних правовідносин п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що з огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Однак, відповідачем не надано доказів, які підтверджують оспорювання в судовому порядку, укладеного між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не заявлялося, крім того відповідачем не оспорювався розмір нарахованих процентів по кредитному договору.
Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.
Так, у кредитному договорі сторони належним чином узгодили умови сплати процентів та відповідний розмір процентної ставки.
Відповідно до наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 27 лютого 2025 року заборгованість за нарахованими процентами становить 29353,50 грн. Разом з тим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 13200,00 грн, з посиланням на прийняте кредитодавцем рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 16153,50 грн.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 13200,00 грн підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість по кредиту у сумі 16500,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 3300,00 грн, заборгованість за процентами - 13200,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено повністю, що становить 100% від заявлених вимог. Позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви - 2422,40 грн, за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №66294 від 21.03.2025, №73161 від 30.06.2025.
Тому, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року скасувати в частині стягнення процентів за користування кредитом та судових витрат та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Викласти резолютивну частину рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року в наступній редакції:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598 місце знаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, 01133) заборгованість за кредитним договором № 1301-8272 від 14 листопада 2023 року в розмірі 13200 гривень, а саме заборгованість за кредитом - 3300,00 гривень (три тисячі триста гривень 00 копійок), заборгованість по процентах - 13200,00 гривень (тринадцять тисяч двісті гривень 00 копійок), а також судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень сорок копійок).
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598 місце знаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, 01133) судовий збір за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 серпня 2025 року.
Судді : Т. В. Спірідонова
Р. С. Гринчук
А. М. Костенко