06 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 669/781/23
Провадження № 22-ц/820/1691/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2025 року, суддя Давидюк О.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
В серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, встановленому рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2020 року в справі №669/173/20, на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 1200 грн., на стягнення їх в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що у зв'язку зі збільшенням матеріальних витрат на утримання дитини вона не має змоги повноцінно забезпечити їх спільну з відповідачем дочку, перебуває у скрутному матеріальному становищі.
В той же час, відповідач, який є працездатним, протягом останніх чотирьох місяців не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, що змусило її звернути в суд з даним позовом.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2025 року позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2020 року в справі №669/173/20 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
У мотивувальній частині рішення суд вказав, що на підставі судового рішення про стягнення аліментів, утримання дитини забезпечується менше ніж на 50% прожиткового мінімуму, встановленого сімейним законодавством, що вказує на необхідність змінити спосіб їх стягнення, таким чином збільшивши їх розмір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову та визначення розміру стягуваних аліментів в 1/15 частину усіх його доходів.
Відповідач, зокрема, зазначив, що суд незаконно поновив провадження у справі після його зупинення, оскільки не врахував, що він продовжує проходити службу у військовій частині, яку переведено у стан вищого ступеня бойової готовності.
При визначенні розміру аліментів суд не надав об'єктивної оцінки тій обставині що у нього на утриманні перебуває ще одна дитина.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що наявність іншої дитини у ОСОБА_1 не дає підстав для зменшення розміру аліментів та не звільняє відповідача від обов'язку по утриманню їх спільної дитини.
Щодо посилання відповідача на незаконне відновлення провадження у справі судом, то позивач зауважила, що ОСОБА_1 користується правовою допомогою адвоката, що забезпечує дотримання його прав під час розгляду справи судом. В той же час, зупинення провадження у справі не відповідатиме інтересам дитини.
Розгляд справи апеляційним судом проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини від 21 січня 2008 року, серії НОМЕР_1 .
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2020 року у справі №669/173/20, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно.
Згідно з довідкою Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області від 11 серпня 2023 року, №5102, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 і з нею проживає та перебуває на її утриманні дочка ОСОБА_3 .
Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ОСОБА_2 , звертаючись в суд з даним позовом, просила змінити спосіб стягнення аліментів у вигляді твердої грошової суми в розмірі 1200 грн. на місяць на стягнення аліментів на утримання дочки у вигляді 1/4 частки від усіх доходів відповідача, що є прерогативою одержувача аліментів та його правом.
Відповідачем безпідставно зазначено, що позивачем не доведено факту покращення матеріального стану платника аліментів чи то погіршення матеріального стану одержувача аліментів, оскільки закон не передбачає при вирішенні питання щодо зміни способу стягнення аліментів встановлення також і вище вказаних обставин.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що позивач фактично просила суд збільшити розмір аліментів колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо доходу відповідача, а без таких даних визначити розмір аліментів, встановлений у частці від доходу платника, неможливо.
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6 ст. 367 ЦПК України).
Посилання апелянта на ту обставину, що у нього на утриманні перебуває інша дитина колегія суддів до уваги не приймає, враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи та отримавши копію позовної заяви, не надав до суду першої інстанції відповідних доказів та не обґрунтував свої заперечення відповідними обставинами.
В той же час, у суді апеляційної інстанції відповідач не заявляв суду про необхідність долучення відповідного доказу до матеріалів справи та його дослідження судом.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо незаконного поновлення судом першої інстанції провадження у справі, висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова