СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/3607/25
пр. № 2/759/3078/25
05 серпня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Дубини Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Як зазначає позивач, він є спадкоємцем майна ОСОБА_5 . До спадкового майна належить 41/200 частина квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 28837, що видана 17 серпня 2018 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП КМР «Київське МБТІ») , згідно з даними реєстрових книг бюро, 41/200 частина квартири на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинською районною у м. Києві радою 06 квітня 2007 року, розпорядження № 1140. Дата проведення реєстрації в Бюро 05 червня 2007 року за реєстровим № 8731.
Вказує, що йому належить на праві власності 59/1500 частини квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 04 липня 2023 року за реєстром № 8-537. Відповідно до вищевказаного свідоцтва 59/1500 частини квартири належить на праві власності його матері - ОСОБА_2 та 59/1500 частини квартири належить на праві власності його сестрі - ОСОБА_7 .
Зазначає, що 236/4500 частини квартири належить на праві власності відповідачці ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 04 липня 2023 року за реєстром № 8-538, Відповідно до цього свідоцтва 236/4500 частини квартири належить на праві власності його племінниці - ОСОБА_4 та 236/4500 частини квартири належить на праві власності його племінниці - ОСОБА_3 .
Вказує, що 59/1500 частини квартири належить на праві власності відповідачці ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 04 липня 2023 року за реєстром № 8-536. Відповідно до цього свідоцтва 59/1500 частини квартири належить йому на праві власності та 59/1500 частини квартири належало на праві власності його сестрі - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що з метою одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька він звернувся до державного нотаріусу Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від 01 вересня 2024 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є. - за реєстром № 2152.
Державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори завела спадкову справу. 24 жовтня 2024 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори за наслідками розгляду заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно.
Як вказує позивач, у нього зберіглася тільки копія свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинською районною у м. Києві радою 06 квітня 2007 року, розпорядження № 1140, оригіналу документу не має.
Зважаючи на те, що факт належності 41/200 частини квартири підтверджується довідкою з КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17 серпня 2018 року, позивач вважає, що має право набути право власності на спадкове майна на підставі рішення суду.
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. та справу передано судді (а. с. 31,32).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження та витребувано копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 37).
13 березня 2025 року до суду від Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи заведеної після ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 47-75).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року витребувано з Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори копії спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 99, 100).
13 травня 2025 року до суду від Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи заведеної після ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 110-152).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду справи по суті (а. с. 155, 156).
В судове засідання сторони не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від сторони позивача надійшла заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 грудня 2006 року, виданого на підставі розпорядження № 3317 квартира, яка знаходиться на АДРЕСА_2 , 59/100 частин, належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у рівних частинах (а. с. 13).
Позивачу належить на праві власності 59/1500 частини квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 04 липня 2023 року за реєстром № 8-537. 59/1500 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а. с. 15-19).
236/4500 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 04 липня 2023 року за реєстром № 8-538. Відповідно до цього свідоцтва 236/4500 частини квартири також належить на праві власності- ОСОБА_4 та 236/4500 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_3 (а. с. 21-23).
Вартість картири № 1, що знаходиться в будинку АДРЕСА_3 станом на 04 вересня 2024 року становить 2 818 200,00 грн (а. с. 24).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а. с. 12).
ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріусу Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від 01 вересня 2024 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є,- за реєстром № 2152 (а. с. 11).
Згідно з наданою позивачем копією свідоцтва про право власності на житло (оригінал відсутній) від 06 квітня 2007 року, виданого на підставі розпорядження № 1140 квартира, яка знаходиться на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 частин належить ОСОБА_5 та членам його сім'ї (а. с. 14).
Відповідно до відповіді Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на запит державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербини Я. О. від 15 жовтня 2024 року 41/100 частина квартири АДРЕСА_1 приватизована на 1 особу - ОСОБА_5 (а. с. 26).
Згідно з інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17 серпня 2018 року 41/100 частина квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 квітня 2007 року, виданого на підставі розпорядження № 1140 (а. с.27).
Постановою від 24 жовтня 2024 року державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербина Я. О. відмовила ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 41/200 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно (а. с. 28).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
За статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як передбачає частина третя статті 12 та частина перша статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (стаття 1298 ЦК України).
Згідно з інформаційним листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у зарядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Підпунктами 4.12, 4.15, 4.18 та 4.20 пункту 4 глави 10 розділу 2 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації (в тому числі і на квартиру), проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державне реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.
Таким чином необхідною умовою для видачі свідоцтва про право на спадщину є наявність оригіналу правовстановлюючого документа на нерухоме майно та наявність державної реєстрації права власності на спадкове майно. За відсутності правовстановлюючого документу або державної реєстрації права власності у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі свідоцтва та оформлення спадкових прав.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто внаслідок спадкування на майно, яке належало спадкодавцеві на праві власності, право власності на це майно у спадкоємця виникає з часу відкриття спадщини.
Однак, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 03 січня 2025 у справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).
Судом встановлено, що відповідно до відповіді Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на запит державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербини Я. О. від 15 жовтня 2024 року 41/100 частина квартири АДРЕСА_1 приватизована на 1 особу - ОСОБА_5 (а. с.26).
Згідно з інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17 серпня 2018 року 41/100 частина квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 квітня 2007 року, виданого на підставі розпорядження № 1140 (а. с.27).
Племінниками ОСОБА_5 є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Оригінали правовстановлюючих документів на квартиру у позивача відсутні, тому він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно.
З огляду на те, що постановою державного нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що відповідає підпункту 4.15 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5), за яким видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Отже, позивач скористався законними засобами захисту та реалізації своїх спадкових прав в позасудовому порядку та звернувся до суду із відповідним позовом про захист своїх прав.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та дійшов висновку про задоволення позову.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Разом з тим, вказував, що це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19).
Розподіл судових витрат
Питання перерозподілу судових витрат не порушувалось, що не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 7, 9, 11, 12, 13, 81, 133, 141, 209, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 41/200 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 273 ЦПК України).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (частина третя статті 354 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5
Текст рішення виготовлено 05.08.2025.
Суддя Ю. О. Твердохліб