Справа 688/3637/25
№ 1-кп/688/240/25
Вирок
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисників ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши кримінальне провадження за №12024244000001935 від 17.11.2024 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
встановив
Стислий опис провадження.
06.08.2025 суд задовольнив клопотання прокурора про виділення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч.4 ст. 186 КК України, з яким укладено угоду про визнання винуватості, в окреме провадження із кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст. 186 КК України виділив в окреме провадження для розгляду угоди про визнання винуватості, укладеної 06.08.2025 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
Суд призначив розгляд угоди про визнання винуватості на 06.08.2025.
У судовому засіданні 06.08.2025 прокурор ОСОБА_3 надав угоду про визнання винуватості, укладену 06.08.2025 в м. Шепетівці між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
17.11.2024 близько 17 год 40 хв ОСОБА_6 зустрівся поблизу входу в ТЦ «Стратон» в м. Шепетівці з ОСОБА_4 та особою, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, де в них виник словесний конфлікт. В подальшому, з метою врегулювання конфлікту, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та особа, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, попрямували по вул. Некрасова в м. Шепетівка в сторону р. Гуска, де, підійшовши до металевого містка через річку, під приводом конфлікту, що раніше виник, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого востаннє продовжено згідно Указу Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4024-IX від 07.11.2024, ОСОБА_4 наніс один удар лівою рукою в груди потерпілого ОСОБА_6 , після чого той впав на землю та ОСОБА_4 , спільно з особою, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, одночасно нанесли ще не менше 5-6 ударів в область тіла й голови потерпілого, та ОСОБА_4 , відкрито заволодів навушниками марки «JBL» чорного кольору вартістю 700 грн, які злетіли з голови потерпілого.
В цей час потерпілий, скориставшись тим, що останні відволіклись почав втікати в напрямку вул. Річна, однак ОСОБА_4 та особа, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, його наздогнали та повалили на землю.
Надалі, особа, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, підняв із землі потерпілого за куртку та наніс один удар кулаком в ділянку щелепи з лівого боку, а ОСОБА_4 наніс щонайменше 4 удари ногою по тілу потерпілого.
Надалі, ОСОБА_4 , підійшовши до ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, наказав віддати йому мобільний телефон марки «Realme Note 50», вартістю 3666,81 грн, з сім - карткою ПрАТ «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вартістю 100 грн, на що останній, хвилюючись за своє життя та здоров'я, погодився. Таким чином, ОСОБА_4 та особа, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, відкрито, способом поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволоділи належними потерпілому ОСОБА_6 мобільним телефоном марки «Realmе Note 50», вартістю 3666,81 гривень, з сім - карткою ПрАТ «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вартістю 100 гривень, та навушниками марки «JBL», вартістю 700 гривень, чим завдали останньому матеріальної шкоди на загальну суму 4466,81 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.
Угода про визнання винуватості укладена 06.08.2025 у м. Шепетівці в кримінальному провадженні №12024244000001935 від 17.11.2024 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
В угоді про визнання винуватості визначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:
а) беззастережне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні даного кримінального правопорушення;
б) щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
в) відшкодування усіх завданих збитків потерпілому ОСОБА_6 із врахуванням також спричиненої моральної шкоди;
г) наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового провадження;
д) позитивна характеристика ОСОБА_4 за місцем проживання;
е) фактичне примирення із потерпілим ОСОБА_6 , який просив не застосовувати суворе покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованому йому кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
З метою виконання даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язався повідомити суду, всі відомі йому обставини скоєння ним даного кримінального правопорушення.
На підставі наведеного вище, сторони угоди погодились запропонувати суду призначити покарання за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч. 4 ст. 186 КК України,із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавленням волі строком 5 (п'ять) років.
В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.
В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.
Позиції учасників судового провадження щодо угоди.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даного кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив суду про всі відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення, вказав, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, проте все одно просив затвердити укладену угоду. Вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, спроможний виконати узгоджене покарання. Крім того, повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.
Потерпілий ОСОБА_6 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.
Суд встановив, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.
Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченої є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.
В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.
Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення
Згідно з частиною 5 статті 65 КК, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Проте питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами, відповідно до норм статті 50 КК.
Відтак загалом суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Тому суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не судимий відповідно до ст. 89 КК України, осудний, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивну характеристику, щире каяття та добровільне відшкодування шкоди, а також вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.
Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та захисника, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого згідно зі ст. 124 КПК України.
З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження строку тримання під вартою, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.65,66,75,76 КК, а також ст.ст. 124, 314, 374-376, 469-475 КПК, суд,
ухвалив
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06.08.2025 у м. Шепетівці в кримінальному провадженні №12024244000001935 від 17.11.2024 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавленням волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 17.11.2024.
Зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 17.11.2024 по день постановлення вироку включно.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 596 гривень 93 копійки.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Роз'яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1