Справа № 677/195/25
Провадження № 2/677/423/25
(ЗАОЧНЕ)
06.08.2025 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого-судді Шовкуна В.О.,
за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Короткий зміст позовних вимог.
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 4775427 від 06.12.2021 року у розмірі 19675,00 грн, з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 14125,00 гр. заборгованість за відсотками; 550,00 грн. - комісія, а також стягнути судові витрати в сумі 2422,40 грн судового збору та 9000 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову посилається на те, що 06.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4775427.
Договір підписано електронним підписом Позичальника в його особистому кабінеті, шляхом відтворення Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до п. 6 Договору.
Згідно Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Кредитні кошти видані відповідачу у безготівковій формі шляхом переказу коштів на картковий рахунок позичальника.
Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення наданих йому грошових коштів.
26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 26-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржника, вказаного у Реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 4775427 від 06.12.2021 року, укладеним з відповідачем.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному договору.
Оскільки позичальник не виконує свої зобов'язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзив на позов суду не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій вимоги позову підтримав, справу просив розглянути у його відсутність, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи на пізнішу дату суду не надала. Суд приходить до висновку про можливість розглянути справи без участі відповідача на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Судом встановлено, що 06.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4775427.
Договір підписано електронним підписом Позичальника в його особистому кабінеті, шляхом відтворення Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до п. 6 Договору.
Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.п. 1.2-1.7 сума кредиту становить 5000,00 грн., строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 05.01.2022 року. Стандартна процентна ставка - фіксована, та становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 550,00 грн. 11% від суми кредиту одноразово.
Кредитні кошти видані відповідачу у безготівковій формі шляхом переказу коштів на картковий рахунок позичальника.
Підписавши Договір, ОСОБА_1 підтвердила, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про Захист персональних даних».
До того ж, відповідач підтвердила, що вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів, в тому числі і на умовах фінансового кредиту наданого Товариством, які є невід'ємною частиною Договору, а також вивчила та повністю погоджується з умовами цього Договору.
ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти згідно умов договору, однак позичальник свої зобов'язання за цим договором не виконує та не повертає отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за вказаним договором.
26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 26-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржника, вказаного у Реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 4775427 від 06.12.2021 року, укладеним з відповідачем.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги за зобов'язанням ОСОБА_1 по вищевказаному договору.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4775427 від 06.12.2021 року станом на день складання позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 19675,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 14125,00 грн. заборгованість за відсотками; 550,00 грн. - комісія.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № 4775427 від 06.12.2021 року та копією паспорту споживчого кредиту; копією анкети-заяви на кредит № 4775427 від 06.12.2021 року; копією договору факторингу № 26-07/24 від 26.07.2024 року; розрахунком заборгованості, довідкою про ідентифікацію та іншими доказами у справі.
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 4775427 від 06.12.2021 року у розмірі 19675,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 14125,00 грн. заборгованість за відсотками; 550,00 грн. - комісія.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9000,00 грн., на підтвердження понесення яких до позовної заяви долучила договір про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, заявку на отримання юридичної допомоги № 23 від 02.12.2024 року та витяг з акта № 1 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 року.
Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги .
Згідно із заявкою про отримання правової допомоги від 02.07.2024 року, який підписаний сторонами, ТОВ «Факторинг Партнерс» погодили надання послуг, наданих АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в т.ч. надання усної консультації, вартість якої складає 3000,00 грн.; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та підготовка для подання до суду, вартість якої складає 6000, грн.
Відповідач не заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не довела необґрунтованість витрат на правову допомогу.
Заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для позивача, а тому підлягає задоволенню. Підстав для зменшення розміру заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 4775427 від 06.12.2021 року у розмірі 19675,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 9000,00 грн. витрат на правову допомогу та 2422,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники провадження (сторони):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, ЄДРПОУ 42640371);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: В.О. Шовкун