28.07.2025 Справа №607/10438/25 Провадження №2/607/3392/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивача - ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 , представника відповідача - Козубея Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, третя особа - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, третя особа - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Саламандра», просить стягнути із відповідача на його користь 183228 грн 81 коп відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 14.09.2024 близько 12:50 у місті Тернополі під час руху по перехрестю з круговим рухом на вул. Будного сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mitsubishi PAJERO SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом ATAMAN А-09216, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить Національній Академії ДПСУ ім. Богдана Хмельницького. Внаслідок ДТП автомобіль Mitsubishi зазнав значних механічних пошкоджень чим завдано матеріального збитку. Цивільно-правова відповідальність Відповідача була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР №218240423 у ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА», ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн. Позивач отримав страхове відшкодування за шкоду спричинену майну в розмірі 79950 грн 00 коп. В подальшому Позивачем, було придбано необхідні запчастини та проведено ремонті роботи пошкодженого транспортного засобу Позивача, на загальну вартість 244756 грн 20 коп, що підтверджують відповідні накладні, квитанції та Акт виконаних робіт. Виходячи з вище викладеного розмір завданої шкоди слід розраховувати наступним чином: 244756,20 - 79950 грн = 164 806 грн 20 коп.
Також Позивач також зазнав майнової шкоди передбаченої втратою товарного вигляду. Згідно із звітом № 07/10-24 втрата товарної вартості автомобіля становить 18 422 грн 61 коп. Виходячи з вище викладеного розмір завданої шкоди слід розраховувати наступним чином: вартість відновлюваного ремонту з урахуванням здійсненого страхового відшкодування становить: 164806,20 грн + 18422,61 грн = 183 228 грн 81коп.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що автобус ATAMAN A-09216 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) під керуванням штаб-сержанта ОСОБА_4 рухався за маршрутом ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). 14.09.2024 у місті Тернопіль по вулиці Степана Будного у районі перетину із вулицею Володимира Лучаківського близько 12:50 хв при проїзді кругового перехрестя рухаючись у крайній правій смузі при з'їзді з кола автобус ATAMAN A-09216 зіткнувся із автомобілем Mitsubishi PAJERO SPORT під керуванням ОСОБА_1 , який у свою чергу при з'їзді з кола - виїзд здійснював із лівої смуги перетнувши перед з'їздом вузьку суцільну лінію попутного напрямку, про що позивач ОСОБА_1 зазначив у «Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду» (Європротокол) як у розділі 12 шляхом проставлення відповідної позначки «під час зміни смуг» так і у розділі 14 «мої зауваження» власноруч здійснив запис - «Під час перелаштування при виїзді с кільця і пропускали пішохода».
Таким чином вважає, що позивач порушив правила дорожнього руху перетнув вузьку суцільну лінію попутного напрямку (1.16.2 - розділяє транспортні потоки одного напрямку) і хоча виїзд з кругового руху, якщо немає додаткових вказівок від дорожніх знаків та розмітки, за замовчуванням, дозволяється з усіх смуг.
Залежно від кількості смуг та подальшої траєкторії, водій займає відповідний ряд. При залишенні перехрестя з середнього або крайнього лівого ряду, водій повинен враховувати рух по сусідніх смугах інших машин і надати їм перевагу, щоб уникнути аварійно-небезпечних ситуацій.
Проте, позивач, залишаючи перехрестя та перетнувши суцільну лінію попутного напрямку та намагаючись зайняти правий ряд не надавши перевагу транспортному засобу який здійснював рух у смузі крайнього правого ряду, не завершивши маневр, здійснив різке гальмування перед пішим переходом та створив аварійну ситуацію, що у свою чергу і призвело до дорожньо-транспортної пригоди
Водій автобуса ATAMAN A-09216 реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 та присутні представники Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького не заперечували, щодо оформлення «Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду» (Європротокол), оскільки: 1) Потерпілих військовослужбовців та інших осіб у наслідок дорожньо-транспортної пригоди не було; 2) При візуальному огляді транспортного засобу ATAMAN A-09216 фактичних пошкоджень виявлено не було, окрім незначної лакофарбової потертості; 3) Оформлення представниками патрульної поліції дорожньо-транспортної пригоди могло призвести до подальшої тривалої затримки не тільки транспортного засобу ATAMAN A-09216 і всієї колони транспортних засобів які перебували на марші з метою доставки особового складу (64 військовослужбовця)
Транспортний засіб - автобус ATAMAN A-09216 відповідно до договору №780-23 від 01.12.2023 та полісу №218240423 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу був застрахований за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн. Позивач не долучив до позовної заяви Акт огляду, який було складено представником ПАТ «Страхова компанія «Саламандра» відповідно до його заяви про страхове відшкодування від 07.10.2024. Звіт СОД ФОП ОСОБА_6 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №07/10-24 від 06.10.2024 не дозволяє визначити причинний зв'язок із фактом дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 14.09.2024 у місті Тернопіль за участю транспортного засобу автобусу ATAMAN A-09216 та автомобілем Mitsubishi PAJERO SPORT.
Реальну суму завданого пошкодження автомобілю та ремонту Mitsubishi PAJERO SPORT 14.09.2024 у місті Тернопіль під керуванням громадянина ОСОБА_1 не дозволяють визначити і додані до позовної заяви копії документів. Згідно зазначених документів, позивач здійснював придбання запасних частин із вересня 2024 року по лютий 2025 року проте залишилось не зрозумілим, коли саме було завершено ремонтні роботи і яка загальна саме реальна вартість ремонту Mitsubishi PAJERO SPORT реєстраційний номер НОМЕР_1 , і чи всі проведені ремонтні роботи зазначеного транспортного засобу викликані саме наслідками дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 14.09.2024. Зокрема, ремонтна калькуляція від 06.10.2024 № 151/09-24 ФОП ОСОБА_7 який одночасно і виконував незалежну оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №07/10-24 від 06.10.2024 як суб'єкт оціночної діяльності. При детальному розгляді ремонтної калькуляції за цінами станом на 16.09.2024, виявлено дублювання одних і тих же запасних частин, елементів, що і вищезазначених видаткових накладних, а саме: Заднє скло згідно ремонтної калькуляції від 06.10.2024 вартість якого становить 28 814, 40 грн. - натомість відповідно до Наряд замовлення № АН-0000196 від 24.01.2025 ТОВ «ТД «Автосвіт Миколаїв» вартість скла заднього становить 3 500, 00 грн. + послуга доставки скла 750, 00 грн, світловідбивач правий згідно ремонтної калькуляції від 06.10.2024 вартість якого становить 3974,40 грн. - натомість відповідно до Видаткової накладної № 000002023 від 23.12.2024 ФОП ОСОБА_8 вартість відбивача світла становить - 500, 00 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
Позивач є власником автомобіля марки Mitsubishi PAJERO SPORT реєстраційний номер НОМЕР_1 , що видно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 8).
Як видно із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 9), 14.09.2024 близько 12:50 у місті Тернополі під час руху по перехрестю з круговим рухом на вул. Будного сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mitsubishi PAJERO SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом ATAMAN А-09216, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить Національній Академії ДПСУ ім. Богдана Хмельницького. Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль Mitsubishi PAJERO SPORT зазнав значних механічних пошкоджень чим завдано матеріального збитку.
Як видно із повідомлення ОСОБА_3 , водія автобуса ATAMAN А-09216, реєстраційний номер НОМЕР_2 до Страхової компанії «Саламандра», останній повідомив що у ДТП, яке сталося 14 вересня 2024 року винен він (а.с. 93).
Цивільно-правова відповідальність водія автобуса ATAMAN А-09216, реєстраційний номер НОМЕР_2 була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР №218240423 у ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА», ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн (а.с. 10).
Позивач стверджує, що 24.01.2025 на його картковий рахунок Страховою компанією «Саламандра» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 79950 грн, про що надав квитанцію (а.с. 11).
Згідно із звітом № 07/10-24 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Mitsubishi PAJERO SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_5 від 06 жовтня 2024 року (дата оцінки 14 вересня 2024 року) вартість (розмір) збитків становить 321167 грн 65 коп. У вказану суму збитку включена втрата товарної вартості автомобіля Mitsubishi PAJERO SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , яка становить 18 422 грн. 61 коп.
Позивачем надано видаткову накладну №848 від 14.02.2025, №АН-0002992 (а.с. 34), від 30.09.2024 (ас. 38), видаткову накладної №АН-0002992 від 30.09.2024 (а.с. 38), акт виконаних робіт (а.с. 35) накладні, квитанції та Акт виконаних робіт, відповідно до яких ним було придбано запчастини та проведено ремонті роботи, за підрахунками позивача на загальну суму 244756 грн 20 коп (22000+161756,20+ 55500+1500+500+2916,67+4250).
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.
Як визначено у статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зазначена норма права встановлює загальний (генеральний) делікт, який має такі складові елементи: 1) протиправна поведінка особи; 2) настання шкоди; 3) причинний зв'язок між двома першими елементами; 4) вина завдавача шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Тобто в силу презумпції завдавача шкоди відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Відповідно до частин першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, згідно частини першої статті 1188 ЦК України, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог абзацу другого статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (частина перша статті 1172 ЦК України).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; далі - Закон № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункти 9.1 і 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (пункт 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV).
Ліміт відповідальності страхової компанії при умові складання Єропротоколу станом на день ДТП встановлений у розмірі 80000 гривень, згідно постанови Правління Національного банку від 30 травня 2022 року №108 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-IV). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц також зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що 14.09.2024 близько 12:50 в місті Тернополі під час руху по перехрестю з круговим рухом на вул. Будного сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mitsubishi PAJERO SPORT, , під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом ATAMAN А-09216, , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить Національній Академії ДПСУ ім. Богдана Хмельницького. Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль Mitsubishi PAJERO SPORT зазнав значних механічних пошкоджень.
На місці ДТП сторонами складено «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду» (Європротокол), у якому зафіксували пошкодження, обставини ДТП. При цьому, водій транспортним засобом ATAMAN А-09216, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 визнав, що у ДТП винен він, про що зазначив у заяві на ім'я страхової компанії.
Позивач отримав страхове відшкодування за шкоду спричинену майну в розмірі 80000 грн 00 кок, в межах сум, передбачених постановою Правління Національного банку від 30 травня 2022 року №108 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що видно із наданої квитанції від 24.01.2025 (а.с. 11), при цьому, 50 грн списано комісії банком.
Розмір матеріального збитку - 321167 грн 65 коп перевищує розмір страхового відшкодування (80000 грн), а тому, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького має відшкодувати шкоду завдану працівником під час виконання службових обов'язків, ОСОБА_1 , а саме, різницю між вартістю ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу пошкоджених деталей і сумою страхової виплати за європротоколом. (такий правовий висновок викладений у поставі ВС від 20 листопада 2024 року у справ № 756/2755/22).
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що у ДТП винен позивач ОСОБА_1 , оскільки як видно із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви ОСОБА_9 на адресу страхової компанії в порядку статті 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV, водії дійшли згоди, що винуватцем є водій тз ATAMAN А-09216. При цьому, доказів того, що водії дійшли згоди про винуватість іншого учасника ДТП суду не надано.
Суд погоджується з доводами Позивача, що Європротокол складено за спільною згодою обох водіїв та власноруч, а позиція Відповідача фактично направлена на перегляд вказаних у такому протоколі даних, що на переконання суду є безпідставним та необґрунтованим, оскільки правовідносини Відповідача та його страхувальника (в частині добровільного визнання вини у ДТП) не входять до предмету розгляду даної справи.
З огляду на зазначене, дії винного водія станом на дату ДТП в частинні надання згоди на складання Європротоколу свідчать про відсутність в нього сумнівів щодо фактичних обставин ДТП, в тому числі наявності вини останнього, оскільки в протилежному випадку мав право не оформлювати Європротокол, викликати поліцію та дотримуватися загальної процедури фіксування заподіяної шкоди, чого в свою чергу ним вчинено не було.
Отже, відповідач не спростував презумпцію вини свого працівника у вчиненні ДТП.
Також, відповідач не спростував розміру збитків, який зазначений у звіті № 07/10-24 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Mitsubishi PAJERO SPORT, не надав своїх розрахунків, як і не клопотав про призначення судової експертизи. При цьому, як видно із змісту звіту, ним визначалися вартість збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, яке мало місце 14.09.2024.
Позивач стверджує, що внаслідок своєї економності, використання б/у комплектуючих, фактичні витрати на ремонт автомобіля були меншими ніж зазначено у звіті, а саме - 244756 грн 20 коп, що є меншим, від розміру шкоди, яка визначена у звіті № 07/10-24 (302745,61) грн.
Тому, виходячи із принципу дизпозитивності, суд бере до уваги саме таку вартість відновлювального ремонту.
Також, згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Системний аналіз пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди, в тому числі і вартості втрати товарного вигляду.
Аналогічний висновок викладений в постанові КЦС в складі Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі № 757/29950/14-ц.
Відповідно до звіту № 07/10-24 значення втрати товарного вигляду автомобіля «Mitsubishi PAJERO SPORT складає 18422,61 грн, які слід стягнути із відповідача.
Отже, розмір шкоди, заподіяної позивачу становить, який слід стягнути із відповідача буде становити 263178,81 (244756,20 + 18422,61) грн.
Страховою компанією відшкодовано 80000 грн (а.с. 11), отже, в силу статті 1194 Цивільного кодексу України із відповідача в користь позивача слід стягнути 183178,81 (263178,81-80000) грн, а не 183228,81 грн, як про це просить позивач.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору 1884,30 грн (а.с. 5), тоді як в силу ЗУ «Про судовий збір» підлягало сплаті грн (1 % від суми позову), зайво сплачені - 52,01 грн.
Також, позивачем понесено витрати на правову допомогу у розмірі 24000 грн, які підтверджується договором про правову допомогу із фіксованою сумою гонорару (а.с. 23), квитанціями до прибуткового ордера (а.с. 45) , ордером (а.с. 47). Відповідач не звертався із заявою про зменшення таких витрат.
Крім того, позивач поніс витрати пов'язані із підготовкою справи до розгляду, а саме, залучив спеціаліста ФОП ОСОБА_7 для виготовлення звіту про оцінку вартості збитку, у зв'язку із чим оплатив 5000 грн (а.с. 33).
Разом позивачем понесено судових витрат на суму 30832.29 (1832,29+24000+5000) грн.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково, на суму 183178,81 із 183228,81 грн, що становить 99,97 %, в силу статті 141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути 30823,04 (99,97 від 30832.29) грн судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково. Стягнути з Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на користь ОСОБА_1 183178 гривень 81 копійка матеріальної шкоди завданої ДТП та 30823 гривні 04 копійки судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_8, НОМЕР_9, адреса АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_10
Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра", ЄДРПОУ 21870998, адреса: 36019, М. ПОЛТАВА, ВУЛ. КОЛЕКТИВНА, 10.
Повний текст рішення виготовлено 04.08.2025.
Головуючий суддяВ. М. Позняк