Справа № 756/5787/25
Провадження № 2-а/756/113/25
Іменем України
06 серпня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
голодуючої судді Примак-Березовської О.С.,
за участю секретаря судового засідання Донеска А.Є.,
розглянув матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича про визнання протиправною і скасування постанови, визнання протиправними дій та закриття провадження у адміністративній справі, -
I. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом про скасування постанови № 148 від 9 квітня 2025 року щодо накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визнання протиправними дії Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича та закриття провадження у адміністративній справі.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що Уповноважений із захисту державної мови Кремінь Т.Д. (далі - Уповноважений) порушив порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, оскаржувана постанова не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 24 квітня 2019 року № 2704-VIII (далі - Закон № 2704-VIII) та КУпАП, а тому просив закрити провадження у справі.
Відповідач у відзиві заперечив проти позову та зазначив, що діяв у межах та спосіб передбачений Положенням про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови, затвердженого Наказом Уповноваженого із захисту державної мови від 14 серпня 2020 року № 2, факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується належними доказами, а тому позов є безпідставним та необґрунтованим.
II. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
III. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
7 березня 2025 року до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови (далі - Секретаріат) надійшла скарга, зареєстрована за № Б-440/СК щодо порушень ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ» вимог статті 25 Закону № 2704-VIII. У скарзі зазначалось, що ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ» здійснює видання друкованого медіа «Філворди» (ідентифікатор медіа R30-03557 у Реєстрі суб?єктів у сфері медіа), де частина інформації подається недержавною мовою, зокрема у газеті № 3 (127), 2025 року вказаного видавництва. Згідно з поясненнями, скаржник придбав журнал з обкладинкою українською мовою, однак все наповнення цього журналу здійснено російською мовою, чим споживача введено в оману (а.с. 49-54).
З метою з'ясування усіх обставин справи, Секретаріат листом від 17 березня 2025 року за вих. №1455/2.2, звернувся до керівника ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ» з вимогою надати пояснення та відповідні матеріали щодо порушеного питання.
У вказаному листі також зазначено, що 27 березня 2025 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Секретаріату представником Уповноваженого із захисту державної мови будуть розглядатись відповідні матеріали з метою встановлення наявності у діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 188-52 КУпАП. Вказаний лист вручено за довіренністю 20 березня 2025 року, що підтверджується роздруківкою з онлайн-сервісу трекінгу АТ «Укрпошта» про відстеження поштових повідомлень (а.с. 48).
21 березня 2025 року до Секретаріату надійшла відповідь від редактора ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ» Олега Скліпі, де зазначено, що, відповідно до даних ідентифікатора медіа R30-03557, видання «Філворди» публікується двома мовами - українською та російською. До пояснень редактор додав примірник ідентичного видання українською мовою під № 3 (137). Водночас, паралельно було видано ідентичний примірник російською мовою під номером № 3 (127).
27 березня 2025 року на підставі Наказу Уповноваженого від 11 березня 2025 року за № 162-ДК, представником Уповноваженого із захисту державної мови Чуприною О.О. було здійснено державний контроль за застосуванням державної мови та складено Акт про результати здійснення такого контролю (а.с.15-17). Представник Уповноваженого у висновку до Акту виявив порушення, зокрема, у розбіжності порядкової нумерації випусків та невідповідність оформлення обкладинки російськомовного видання вимогам щодо використання державної мови, які потребують усунення.
Також Актом встановлено, що 12 листопада 2024 року Уповноваженим із захисту державної мови винесено постанову № 247, якою керівника ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 188-52 КУпАП, за недотримання вимог щодо застосування державної мови у сфері друкованих медіа, встановлений статтею 25 Закону № 2704-VIII України і застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.
Вказане свідчить про систематичність невиконання вимог законодавства у сфері застосування державної мови протягом року.
Згідно з Актом, друковане видання «Філворди» видало російськомовний та україномовний випуски із різними номерами - 3 (127) та 3 (137) відповідно.
З огляду на виявлені порушення у розбіжностях порядкової нумерації випусків та невідповідності оформлення обкладинки російськомовної версії видання представником Уповноваженого із захисту державної мови Чуприною О.О. складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 188-52 КУпАП (а.с. 13-14,15-17).
31 березня 2025 року уповноважена особа Секретаріату направила на адресу позивача рекомендоване повідомлення № 0505281256585, в якому містились Акт про результати здійснення контролю, протокол про адміністративне правопорушення від 27 березня 2025 року, повідомлення про дату та час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Уповноваженим із захисту державної мови Кремінем Т.Д. (а.с.20).
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті АТ «Укрпошта», лист надійшов на адресу відділення 1 квітня 2025 року, який позивач отримав 7 квітня 2025 року (а.с. 21 зворотній бік та а.с. 55).
9 квітня 2025 року Уповноважений із захисту державної мови розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення та постановою №148 визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 188-52 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн (а.с.28-32).
Згідно з вказаною постановою, друковане видання «Філворди» ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ», керівником видавництва якого є ОСОБА_1 , одночасно здійснює випуск українськомовної та російськомовної версій, що загалом відповідає вимогам щодо забезпечення функціонування державної мови. Проте, встановленого, що українськомовний номер видання має № 3 (137), в той час як російськомовний примірник - № 3 (127). Крім того, обкладинки обох версій виконані українською мовою, що не відповідає вмісту російськомовного видання та вводить споживача в оману. Усе зазначене суперечить вимогам статті 25 Закону № 2704-VIII.
IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідальність за порушення вимог щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації передбачена Законом № 2704-VIII та КУпАП.
Відповідно до статті 25 Закону № 2704-VIII, друковані медіа в Україні видаються державною мовою. Друковані медіа можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 49 Закону № 2704-VIII, основними завданнями Уповноваженого із захисту державної мови є захист української мови як державної, а також забезпечення реалізації права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою у сферах суспільного життя на всій території України. Крім того, Уповноважений вживає заходів щодо усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.
Частино 1 статті 52 Закону № 2704-VIII передбачено, що для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат. Секретаріат Уповноваженого здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Уповноваженого.
Частиною 1 статті 54 Закону № 2704-VIII передбачено, що кожна особа має право звернутися до Уповноваженого, інших органів, уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови, зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Частина 1 статті 56 Закону № 2704-VIII передбачає, що Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку, визначеному частиною третьою статті 55 цього Закону, а також за власною ініціативою.
Предметом здійснення державного контролю за застосуванням державної мови є дотримання визначених цим Законом вимог застосування державної мови.
Частинами 4 і 6 статті 56 Закону № 2704-VIII визначено, що Уповноважений, його представник за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови.
У разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією, іншим суб'єктом господарювання незалежно від форми власності, а також громадським об'єднанням, політичною партією вимог щодо обов'язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого акта протокол.
Статтею 57 Закону № 2704-VIII передбачений порядок накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Так, відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 2704-VIII у разі порушення суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови. Такий акт повинен відповідати вимогам, встановленим частиною 5 статті 56 цього Закону. Копія акта надається відповідному суб'єкту господарювання. У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає протокол.
Частина 6 статті 57 Закону № 2704-VIII передбачає, що постанова про накладення штрафів виноситься Уповноваженим, якщо за наслідками розгляду справи встановлені порушення норм цього Закону. Форма постанови про накладення штрафів затверджується Уповноваженим.
За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо, незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи, але не пізніше ніж за три дні до початку розгляду справи, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 10 статті 57 Закону № 2704-VIII, постанову про накладення штрафу за порушення закону у сфері застосування державної мови може бути оскаржено суб'єктом господарювання до суду.
Частиною 3 статті 188-52 КУпАП визначено, що порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
Відповідно до частини 5 статті 188-52 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення передбаченого частиною цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту статті 255 КУпАП вбачається, що протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-52 КУпАП мають право складати представники Уповноваженого із захисту державної мови.
Згідно зі статтею 244-24 КУпАП Уповноважений із захисту державної мови розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови.
Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, оцінюючи докази, які містяться у матеріалах справи, вважає доведеним факт порушення керівником ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «КУЗЯ» ОСОБА_1 вимог статті 25 Закону № 2704-VIII, оскільки друковані медіа хоч і можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами, однак за обов'язкової умови, що усі мовні версії видаватимуться під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
Згідно з тлумачним словником української мови прикметник «однаковий» - означає такий самий, який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь.
Надані суду докази, що містяться у матеріалах справи підтверджують наявність розбіжностей в українськомовному та російськомовному примірниках видання «Філворди» ідентифікатора медіа R30-03557, а саме: випуск російською мовою видано під № 3 (127), в той час як україномовний під № 3 (137).
Доводи позивача про відмінність поточної нумерації від валової нумерації, тобто тієї, що містить у душках із посиланням на «Стандарти в поліграфії та видавничій справі», виданої у м. Львові Українською академією друкарства у 2011 році, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються вказаним вище тлумаченням диспозиції статті 25 Закону № 2704-VIII щодо визначення «однакової нумерації».
Так, у відповідності до пункту 6.2.1.4.2 вказаних Стандартів нумерацію видання зазначають від дня його заснування (валова нумерація). Номер випуску наводять під назвою видання та підзаголовковими даними на титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки. Номери проставляють арабськими цифрами.
Таким чином, посилання на вказані Стандарти є нерелевантними в аспекті складу адміністративного правопорушення, який міститься у оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Інші доводи про однаковий порядковий номер видань - № 3, суд відхиляє, оскільки відмінність нумерації україномовного та російськомовного випусків є очевидною.
Водночас, суд вважає переконливими і приймає до уваги доводи відповідача про те, що російськомовна версія журналу під № 3 (127), яка має україномовну обкладинку і всередині російськомовне наповнення, дійсно вводить споживача в оману, що у даному випадку призвело до подання відповідної скарги з подальшим притягненням до адміністративної відповідальності видавця.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що обкладинка російськомовного видання виконана із дотриманням вимог статті 30 Закону № 2704-VIII, як інформація про товар, оскільки таке твердження не відповідає змісту вимог цього ж Закону і не є інформацією про товар, а є складовою такого товару у вигляді друкованого видання.
У цьому аспекті суд погоджується з доводами відповідача про те, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, питання захисту української мови, як єдиної державної, є одним з найважливіших аспектів державотворення та захисту національний інтересів.
Крім того, позивач, як видавець, має з особливою увагою ставитись до друкованих видань мовою країни-агресора та неухильно дотримуватися вимог Закону № 2704-VIII.
При цьому, суд зауважує, що недотримання вимог цього Закону № 2704-VIII при здійсненні видавничої діяльності передбачає відповідальність за статтею 188-52 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується, зокрема: відомостями, що містяться у акті перервірки та протоколі про адміністративне правопорушення, а також постановою Уповноваженого.
Крім того, суд відхиляє доводи позивача щодо наявності процесуальних порушень у протоколі, складеному представником Уповноваженого, оскільки такі недоліки мають формальний характер і не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення.
Щодо доводів позивача у частині неналежного повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.
Із матеріалів справи вбачається, що лист представника Уповноваженого № 0601124399576 із вимогою надати пояснення щодо обставин встановлених, вказаним Актом вручено за довіреністю 20 березня 2025 року, а лист № 0505281256585 з повідомленням про дату та час розгляду адміністративної справи Уповноваженим направлено 31 березня 2025 року, який надійшов до відділення АТ «Укрпошта» 1 квітня 2025 року, однак позивач не скористався своїм правом на ознайомлення із поштовою кореспонденцією та отримав поштове відправлення лише 7 квітня 2025 року, що підтверджується поштовим трекінгом.
При цьому, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово виснував, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи.
Також, суд враховує, що повідомлення про розгляд справи, згідно з частиною 6 статті 57 Закону №2704-VIII має бути направлено за три дні до розгляду.
Водночас, з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п'ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні (пункти 40, 41 мотивувальної частини постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року справа № 520/1951/2020, адміністративне провадження № К/9901/18757/21).
Таким чином, оскільки відповідач направив вказане повідомлення завчасно, однак позивач отримав його лише 7 квітня 2025 року, тобто за два дні до розгляду, він не був позбавлений можливості скористатися усіма процесуальними правами щодо участі у справі та/або іншими процесуальними можливостями щодо відкладення такого розгляду.
З огляду на зазначене, саме лише повідомлення не за три, а за два дні до розгляду не може бути виключною умовою для скасування постанови Уповноваженого про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Закону № 2704-VIII щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації.
За таких обставин, керуючись внутрішнім переконанням, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення, оскільки позивачем не спростовано факт вчинення адміністративного правопорушення, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5, 9, 19, 72-79, 286 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича про визнання протиправною і скасування постанови, визнання протиправними дій та закриття провадження у адміністративній справі.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА