Справа № 755/20474/24
Провадження № 2/752/4539/25
06 серпня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідачки 54 775, 50 грн заборгованості за кредитним договором.
Посилається в позові на те, що 24 грудня 2021 року між ТОВ» Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений Кредитний договір №612020872.
Договір був вчинений у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною договору.
Після виконання Алгоритму дій споживача в телекомунікаційній системі товариства, відповідачкою був підписаний договір за допомогою одноразового паролю-ідетифікатора MNV96XP6.
Одноразовий пароль-ідетифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунакаційній системі товариства 24 грудня 2021 року, після чого відповідачка натиснула кнопку »Так», що є підтвердженням підписання договору.
Після вчинення цих дій товариством було перераховано грошові кошти в сумі 19 500, 00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачці.
28 листопада 2018 року між перісним кредитором та ТОВ» «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, до якого сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди в частині строку його дії.
За умовами п.1.3 договору до нового кредитопа ререїодять правав вимоги до боржників по сплаті сум за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
За даним договором до ТОВ» «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 37 923, 60 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ'Таліон Плюс» та ТОВ'Фінансова компанія'Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу № 05/0820-01, до якого сторонами також неодноразово укладалися додаткові угоди в частині строку його дії.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу до ТОВ'Фіннсова компанія'Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 54 775, 50 грн.
30 вересня 2024 року між ТОВ'Фіннсова компанія'Онлайн Фінанс'та ТОА'Юніт Капітал» був укладений Договір факторингу № 3009/24.
Відповідно до Реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до ТОВ'Юніт Капітал» перейшло право вимоги на суму 54 775, 50 грн.
Станом на час звернення до суду заборгованість за договором відповідачкою не погашена.
Загальна сума заборгованості на момент звернення до суду становить 54 775, 50 грн, з яких:
-19 500, 00 грн- заборгованість по кредиту;
-35 275, 50 грн - заборгованість за відсотками.
Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов кредитного договору, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 21 лютого 2025 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 13 березня 2025 року після усунення позивачем недоліків позовної заяви в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачці копію позовної заяви з додатками.
Конверт з документами, які направлялися на зазначену відповідачкою адресу при укладенні договору, повернувся до суду в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду в п.п.78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ст.ст.130, 131 ЦПК України, які регулюють порядок вручення судових повісток.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Виходячи з цього, суд вважає відповідачку поавідомлною про наявність спору в провадженні суду.
Відповідачці був наданий строк для надання відзиву.
Відповідачка своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 24 грудня 2021 року між ТОВ» Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений Кредитний договір №612020872.
Відповідно до п.5.1 Кредитного договору його невід'ємною частиною є Правила надання грошових коштів у позику та Паспорт споживчого кредиту.
Пунктом 5.4 договору сторони дійшли згоди про використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України « Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.1 та 1.7 договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 19 500, 00 грн строком на 1 рік.
Згідно з п.1.8 договору сторони погодили, що встановлений п.1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кр едитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати свіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кр едитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Кількість продовжень строку дисконтного періоду не обмежена.
Сторони погодили, що кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 дням.
Пунктом 1.9.1 договору сторони узгодили процентну ставку в розмірі 2,10% від суми кредиту за кожен день користування ним.
Договір був вчинений у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною договору.
Після виконання Алгоритму дій споживача в телекомунікаційній системі товариства, відповідачкою був підписаний договір за допомогою одноразового паролю-ідетифікатора MNV96XP6.
Одноразовий пароль-ідетифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунакаційній системі товариства 24 грудня 2021 року, після чого відповідачка натиснула кнопку »Так», що є підтвердженням підписання договору.
Після вчинення цих дій товариством було перераховано грошові кошти в сумі 19 500, 00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачці.
Це підтверджується платіжним дорученням від 24 грудня 2021 року та довідкою АТ'Таскомбанк» про належність картки, на яку перераховані кошти, відпровідачці.
( а.с. 18 - 33 )
28 листопада 2018 року між ТОВ'Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ» «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01 строком до 28 лисопада 2019 року.
В подальшому до вказаного договору сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди в частині строку його дії, останній 31 грудня 2023 року, яким продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2.1 розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в відповідних Реєстрах прав вимоги.
За умовами п.1.3 договору до нового кредитопа переходять права вимоги до боржників по сплаті сум за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
За даним договором відповідно до Реєстру прав вимоги №170 від 25 січня 2022 року до ТОВ» «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 37 923, 60 грн.
( а.с.65 - 98 )
05 серпня 2020 року між ТОВ'Таліон Плюс» та ТОВ'Фінансова компанія'Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу № 05/0820-01, до якого сторонами також неодноразово укладалися додаткові угоди в частині строку його дії.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу до ТОВ'Фіннсова компанія'Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 54 775, 50 грн.
( а.с.99 - 110 )
30 вересня 2024 року між ТОВ'Фіннсова компанія'Онлайн Фінанс'та ТОА'Юніт Капітал» був укладений Договір факторингу № 3009/24.
Відповідно до Реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до ТОВ'Юніт Капітал» перейшло право вимоги на суму 54 775, 50 грн.
Відповідно до Розрахунку сума заборгованості розрахована станом на квітень 2022 року, тобто в період строку дії кредитного договору.
( а.с. 114 - 127 )
Станом на час звернення до суду заборгованість за договором відповідачкою не погашена.
Загальна сума заборгованості на момент звернення до суду становить 54 775, 50 грн, з яких:
-19 500, 00 грн- заборгованість по кредиту;
-35 275, 50 грн - заборгованість за відсотками.
( а.с. 69 - 70 )
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що після укладення договорів факторингу відповідачка будь-яких дій, направлених на виконання умов укладеного кредитного договору, не вчинила, заборгованість не погасила.
Відповідачка, не подавши до суду відзив, вказаних обставин не спростувала, доказів виконання грошового зобов'язання за умовами укладеного договору не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідачка, як позичальник, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачкою кредитний договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачці надані.
В свою чергу, відповідачка умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладються на відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Звертаючись до суду, позивач надав Договір про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року, укладений з Адвокатським бюро'Тараненко та партнери», та Додаткову угоду до нього №2 до нього.
Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2024 року позивачу було надано правових послуг на 6 000, 00 грн.
( а.с.128 - 138 )
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Не подавши відзив, відповідачка про неспівмірність витрат на правничу допомогу, понесену позивачем, не заявила.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 11,15, 16, 205, 207,512, 513, 514, 517,525-526, 536, 610, 611, 626- 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України « Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал» 54 775, 50 грн заборгованості, 6 000, 00 грн витрат на правничу допомогу та 2 422, 40 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал», адреса: 01024 м. Київ вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: К.В.Машкевич