Справа № 752/1829/25
Провадження № 2/752/3754/25
Іменем України
06 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олента» про визначення діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2024 року через систему «Електронний суд» позивачка ОСОБА_1 , через адвоката Васюка М.М. (ордер, свідоцтво - а.с.9,10), звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Олента», в якому просить визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Олента» щодо ненадання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії; зобов'язати надати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 02 вересня 1996 по 30 червня 2000 року у ТОВ «Олента» згідно додатку № 5 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області), що підтверджується листом від 03 червня 2024 року № 1000-0202-8/93266.
Відповідно до запису у трудовій книжці позивачка прийнята за переводом на посаду чоловічим майстром-перукарем до ТОВ «Олента», наказ № 2від 02 вересня 1996 року, та звільнена 23 липня 2013 року за власним бажанням за наказом № 20С від 23 липня 2013 року.
Із розрахунку заробітку для обчислення пенсії (розрахунок міститься у пенсійній справі) вбачається те, що для обчислення розміру пенсії було взято заробітну плату лише починаючи з 01 липня 2000 року, а відтак заробітна плата до 01 липня 2000 року не була взята до уваги при призначенні пенсії.
За запитами адвоката, листом від 02 вересня 2024 року ГУ ПФУ у Київській області повідомило про відсутність інформації про заробітну плату застрахованої особи до 01 січня 1998 року; листом від 30 серпня 2024 року ГУ ДПС у Київській області повідомило про відсутність у податкових органах України інформації про доходи позивачки за період з 01 червня 1992 року по 31 грудня 1997 року.
Зазначається, що запит адвоката, який направлявся на адресу відповідача ТОВ «Олента» щодо отримання інформації про заробітну плату позивачки у товаристві, повернувся за зворотною адресою із вказівкою про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Вважає, що позивачкою вчинено усі можливі дії для захисту свого порушеного права, посилаючись на норми Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення», просить позов задовольнити. Зазначається, про очікуваний (орієнтовний) розмір витрати на правову допомогу, пов'язану з розглядом справи у суді у розмірі 10 000,00 грн на підставі ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального Кодексу (далі - ЦПК) України.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 52,53).
Ухвалою Голосіївського суду міста Києва від 13 лютого 2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив (а.с.61,62).
Суд на адресу реєстрації відповідача направляв поштовим зв'язком копії ухвали суду про відкриття провадження, однак на адресу суду повернулись поштові відправлення з відміткою «За закінченням терміну зберігання» та «Повернення. Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.65,67).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного Процесуального Кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з трудової книжки, позивачка ОСОБА_1 прийнята за переводом чоловічим майстром-перукарем до Орендного підприємства «Олента» з 01 червня 1992 року за наказом № 1, звільнена за переводом до ТОВ «Олента» з 31 серпня 1996 року за наказом № 64 від 30 серпня 1996 року, за переводом з 02 вересня 1996 рок прийнята чоловічим майстром-перукарем до ТОВ «Олента» за наказом № 2 від 09 вересня 1996 року та наказом № 20С від 23 липня 2013 року звільнена за власним бажанням відповідно до ст. 38 п.2 КЗпП України (записи № 20-23 - а.с.29 зв.-32).
Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, позивачка (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) 25 вересня 1981 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , шлюб з яким 11 жовтня 1988 року було розірвано. 19 червня 1993 року позивачка (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , шлюб з яким 13 січня 1998 року було розірвано (а.с.13,14).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданим повторно, позивачка (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , актовий запис № 709 від 19 серпня 2006 року відділу реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві (а.с.33).
Як вбачається з витягу з пенсійної справи Київ-Святошинського об'єднання управління Пенсійного Фонду України, позивачці ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 24 грудня 2022 року по 25 січня 2023 року, з 26 січня 2023 року - довічно (а.с. 21,22).
Листом від 02 вересня 2024 року № 2600-0202-8/169801 Головне управління Пенсійного Фонду України ПФУ в м.Києві повідомило адвоката М.Васюка про неможливість надати інформацію щодо нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 до впровадження персоніфікованого обліку з вересня 1996 року по грудень 1997 року у зв'язку з її відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб (а.с.41,42).
Листом від 03 червня 2024 № 1000-0202-8/93266 Головне управління Пенсійного Фонду України ПФУ у Київській області повідомило адвоката М.Васюка про формування пенсійної справи ОСОБА_1 в електронному вид, а також те, що пенсію позивачу призначено з 24 грудня 2022 року (а.с.12).
Листом від 30 серпня 2024 № 37885/6/10-36-12-03-05 Головне управління Державної податкової служби у Київській області повідомило адвоката М.Васюка про відсутність в податкових органах України інформації про доходи ОСОБА_1 за період з 01 червня 1992 року по 31 грудня 1997 року. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого податку та військового збору з ОСОБА_1 розпочато за період з 01 січня 1998 року по 30 вересня 2013 року (а.с.43).
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).
Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені у ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного страхового стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.п. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» (далі - Порядок № 22-1), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з п. 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до ст. 49 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 у справі № 233/2084/17.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За матеріалами справи представник позивачки - адвокат Васюк М.М. звертався до відповідача ТОВ «Олента» листом № 916 від 26 серпня 2024 з проханням надати довідку про заробітку плату ОСОБА_1 за період роботи з 01 червня 1992 року по 31 серпня 1996 року в Орендному підприємстві «Олента» та з 02 вересня 1996 року по 23 липня 2013 року у ТОВ «Олента», оформлену відповідно до Порядку подання тат оформлення документів для призначення (перерахування) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» (а.с.35, 36).
Направлення відповідачу даного листа підтверджується копією опису вкладення до цінного листа від 27 серпня 2024 року (а.с.44), який відповідно до трекінгу поштового відправлення повернувся відправнику із зазначенням причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».
За таких обставин, виходячи із того, що відповідач ТОВ «Олента» фактично не отримував адвокатський запит представника позивача із проханням надати довідку про заробітну плату, суд не вбачає підстав визнавати протиправною бездіяльність відповідача.
Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати довідку про розмір заробітної плати для обчислення пенсії у період роботи у ТОВ «Олента» підлягають задоволенню, оскільки позивач довів, що вжив всіх заходів щодо отримання необхідної інформації для призначення пенсії, які з незалежних від нього причин виявились неефективними, у зв'язку із чим не може підтвердити в органах пенсійного забезпечення фактичний трудовий стаж для перерахунку пенсії.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року).
Таким чином, розглянувши подані позивачем докази, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до положення ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 937,92 грн (а.с.60). Враховуючи принцип пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ТОВ «Олента» слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (1 937,92 грн : 2).
Керуючись ст.ст. 12,13 76,81,89 141, 263-265, 268, 272, 279 354,355 ЦПК України, суд ,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олента» про визначення діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Олента» надати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 02 вересня 1996 року по 30 червня 2000 року.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олента» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олента», код ЄДРПОУ 19131331, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.30.
Повний текст судового рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя А.В.Слободянюк