Справа № 752/25274/24
Провадження № 2/752/2981/25
06 серпня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 820, 00 грн.
Посилається в позові на те, що 18 листопада 2023 року між ТОВ « Стар Файненс Груп» та відповідачем був укладений кредитний договір №09919-11/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер телефона позичальника, про що свідчить п.8 кредитного договору.
Відповідно до п.а.2.3 п.2 кредитного договору його невід'ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту,які розміщені на сайті товариства.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами Правил надання коштів у позику та зобов'язався їх виконувати.
Ці Правила є публічною офертою в розумінні вимог ст. ст. 641, 644 ЦК України.
29 квітня 2024 року між ТОВ « Стар Файненс Груп» та ТОВ» «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу № 29042024-1, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1 договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта( ціна продажу ) за плату, а клієнт відступити факторові право вимоги, строк зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили перехід до клієнта права вимоги до боржників у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2.
Відповідно до Реєстру боржників від 29 квітня 2024 року до Договору факторингу ТОВ'Фінансова компанія »Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача в сумі 41 820, 00 грн, з яких:
- 8 200, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;
- 33 620, 00 грн заборгованості за процентами.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, жодного платежу в погашення кредиту не вніс.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 27 листопада 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Направлені судом документи повернулися до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду в п.п.78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ст.ст.130, 131 ЦПК України, які регулюють порядок вручення судових повісток.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Виходячи з цього, суд вважає відповідача обізнаними про наявність спору в провадженні суду та його предмет.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 18 листопада 2023 року між ТОВ « Стар Файненс Груп» та відповідачем був укладений кредитний договір №09919-11/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер телефона позичальника, про що свідчить п.8 кредитного договору.
29 квітня 2024 року між ТОВ « Стар Файненс Груп» та ТОВ» «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу № 29042024-1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 29 квітня 2024 року до Договору факторингу ТОВ'Фінансова компанія »Європейська агенція з повернення боргів» позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 41 820, 00 грн, з яких:
- 8 200, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;
- 33 620, 00 грн заборгованості за процентами.
( а.с. 4 - 18 )
Відповідно до п.3.1 кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів мала здійснюватися згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до Графіку платежів щомісячна плата мала становити 5 125, 00 грн процентів, а тіло кредиту мало бути погашене відповідно до умов договору.
( а.с. 10 )
Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення договору факторингу відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов укладеного кредитного договору не вчиняв, проценти не сплачував, заборгованість не погасив.
Відповідач, не подавши до суду відзив, вимог позивача не спростував, доказів виконання грошового зобов'язання за умовами укладеного договору не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в них закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця та позикодавця виконані, грошові кошти відповідачу надані.
В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів та договору позики, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до матеріалів справи приведена позивачем сума заборгованості є сумою на момент укладення договору факторингу.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що сума кредиту за умовами кредитного договору становить 8 200, 00 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 2, 50% у день, що становить 912, 50 % річних.
На момент набуття позивачем права вимоги до відповідача строк дії кредитного договору не закінчився, тобто проценти нараховані в період строку його дії.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні, до стягнення з відповідача належить сума не виконаного зобов'язання за умовами договору в приведеній позивачем сумі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 610, 611, 626- 629, ч.1 ст.634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 8 200, 00 грн заборгованості за кредитним договором, 33 620, 00 грн процентів та 3 028, 00 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: К.В.Машкевич