Справа № 752/11506/25
Провадження № 2-др/752/153/25
Іменем України
25 липня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду м.Києва, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторінзаяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшла зазначена заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/11506/25, стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Заявник посилається на те, що 03 липня 2025 року Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено рішення суду, яким частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ. ЕН. ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, судом не вирішено питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Так, вивчивши подану заяву, приходжу до наступного висновку.
Заперечень щодо неспівмірності або зменшення витрат на професійну правничу допомогу, станом на 25 липня 2025 року, від відповідача не надходило.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Дослідивши матеріали справи та заяв про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд дійшов висновків про часткове задоволення заяви представника позивача, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ. ЕН. ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ. ЕН. ГРУП» заборгованість за договором №102300040 від 13 лютого 2024 року в розмірі 11 895,59 грн, яка складається з: 6 331,00 грн - заборгованість за кредитом; 5 565,59 грн - заборгованість за нарахованими процентами; заборгованість за договором №5738900 від 20 лютого 2024 року у розмірі 9 451,41 грн, яка складається з: 3 710,00 грн - заборгованість за кредитом; 5 741,41 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а всього стягнуто 21 348 (двадцять одну тисячу триста сорок вісім) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ. ЕН. ГРУП» судовий збір у розмірі 1611 (одну тисячу шістсот одинадцять) гривень 38 коп.
Питання стягнення вартості витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи 15 листопада 2024 року між адвокатом Боденко Алевтиною Анатоліївною та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" було укладено договір про надання правової допомоги №2.
Відповідно до Акта приймання-передачі наданої правової допомоги, адвокат надав позивачу наступну правову допомогу: підготовка позовної заяви, вартістю - 7000 грн, витрачений час 4 год. Клієнт зобов'язаний оплатити адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, з огляду на часткове задоволення позовних вимог (на 66,52 %), оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, конкретні обставини справи, з огляду на відсутність заперечень сторони відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог представника позивача шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 4656,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 133-134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 752/11506/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ.ЕН.ГРУП» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4656, 40 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЛ. ЕН. ГРУП», код ЄДРПОУ 41240530, вул. М.Грушевського, буд.10, м.Київ,01001.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя А.В. Слободянюк