Справа № 752/18636/25
Провадження № 2-о/752/426/25
Іменем України
05 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Білас С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (03022, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 92), про встановлення факту народження дитини на окупованій території, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою, поданою в їх інтересах представником - адвокатом Вуйком Віктором Анатолійовичем, в якій просять суд:
- встановити факт народження дитини, жіночої статі, ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України. Відповідно до вимог ст.126 СК України внести відомості про батька до актового запису про народження, а саме: по-батькові вказати за власним іменем батька - ОСОБА_3 , присвоїти їй прізвище матері - ОСОБА_3 , власне ім'я - ОСОБА_3 . Вказати в свідоцтві про народженя, відповідно до вимог ч.1 ст.126 СК України, що батьком дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
В обґрунтування заяви представник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину, жіночої статі - ОСОБА_3 . Народження дитини відбулось на тимчасово окупованій території України в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про встановлення батьківства, виданими окупаційною владою.
Заявник та її представник в судове засідання не з'явились. У заяві про встановлення факту про народження представник просив розглядати справу без його участі та участі заявника.
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину жіночої статі - ОСОБА_3 . Народження дитини відбулось на тимчасово окупованій території України в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виписним епікризом з акушерського стаціонару, свідоцтвом про визнання батьківства серії НОМЕР_2 , що видані окупаційною владою, а саме - Сімферепольським відділом записів актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.
Відповідно до свідоцтва про визнання батьківства серії НОМЕР_2 від 16.07.2025, виданого Відділом реєстрації народження м.Сімферополь Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнав своє батьківство відносно ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до паспорту (в формі ID) НОМЕР_3, виданого 27.01.1995, орган що видав №2116, та паспорту (в формі ID) НОМЕР_4, виданого 03.03.1988, орган що видав №6512, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України.
Судом встановлено, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтво про визнання батьківства серії НОМЕР_2 від 16.07.2025, видані Сімферепольським районним відділом записів актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, видані органами, які створені та діють у порядку, не передбаченому законом, є недійсними і не створюють правових наслідків, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та модливість реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані з її народженням.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) від 07 травня 2022 №562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 №457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі- затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.»
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.
Суд враховує, що м. Сімферополь Автономної Республіки Крим станом на час розгляду цієї справи знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій та/або перебуває в тимчасовій окупації російською федерацією, у зв'язку з чим відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» включений до відповідного переліку територіальних громад, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина виключає можливість зареєструвати факт народження у встановленому законом порядку за місцем народження дитини.
Отже, станом на час розгляду цієї справи м. Сімферополь Автономної Республіки Крим перебуває в тимчасовій окупації, та на його території органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. ст. 1; 4 ч.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Згідно з п.п.1,2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.
Таким чином, видане органами на території м. Сімферополь АР Крим, свідоцтво про народження дитини, не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та можливість реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані із народженням дитини.
Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Відповідно до статті 146 Сімейного кодексу України ім'я дитини визначається за згодою батьків. Відповідно до статті 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька.
На теперішній час заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як батьки дитини, визначили прізвище, ім'я та по-батькові своєї народженої дитини як ОСОБА_3 .
Таким чином, з огляду на те, що документи про реєстрацію дитини видані незаконними органами, на даний час у заявника відсутня можливість для реєстрації факту народження дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь АР Крим, та відповідно, отримання свідоцтва про народження дитини.
Враховуючи те, що заявник не має можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заяви щодо встановлення факту народження дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про встановлення факту народження дитини на окупованій території - задовольнити.
Встановити факт народження у батьків: громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (мати), та громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (батько), дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна.
Державну реєстрацію народження дитини провести згідно з ст. 126 Сімейного кодексу України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Слободянюк