Романівський районний суд Житомирської області
282/1009/25
селище Романів 06 серпня 2025 року
Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в ході підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286-1 КК України,
встановив:
04 серпня 2025 року до Романівського районного суду Житомирської області з Житомирського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286-1 КК України.
Справа підсудна Романівському районному суду, обвинувальний акт відповідає вимогам закону. Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) немає. Учасники провадження не заперечували щодо призначення справи до розгляду.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
За змістом частини 5 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо підготовки досудової доповіді.
Окрім того, в ході судового провадження прокурором, в порядку статті 331 КПК України заявлено клопотання про продовження, обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Зокрема, даний запобіжний захід прокурор вважає за необхідне продовжити з метою запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, спробам останнього переховуватися від суду та впливати на свідків і потерпілих.
Захисниками обвинуваченого та самим обвинуваченим заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, оскільки на даний час відсутні передбачені статтею 177 КПК України ризики і відпала необхідність у застосуванні до нього такого виняткового запобіжного заходу.
Обвинувачений вказав, що повність визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, щиро кається, має постійне місце проживання, будь якого впливу на потерпілих та свідків не чинив і чинити не буде.
Суд, заслухавши думки сторін щодо клопотання про продовження запобіжного заходу та клопотання про зміну запобіжного заходу вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ухвал Любарського районного суду Житомирської області від 13 травня 2025 року та 07 липня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано та відповідно продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії такого запобіжного заходу закінчується 07 серпня 2025 року включно.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в розпорядженні суду матеріалах, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про його причетність до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин з огляду на те, що обвинувальний акт щодо нього направлено до суду.
ОСОБА_4 раніше не судимий, не має постійного джерела доходів та місця роботи, має сталі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину.
Існування ризиків вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень та переховування від суду підтверджується тією обставиною, що стороною обвинувачення останній обвинувачується у вчиненні тяжкого необережного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Разом з тим, існування ризику впливу з боку обвинуваченого на потерпілого та свідків не знайшло свого підтвердження, в ході досудового розслідування такі факти не допускалися обвинуваченим.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до переконання про можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який запобіжний захід, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
З рішень ЄСПЛ слідує, що зі спливом певного часу саме тільки подальше існування обґрунтованої підозри не може виправдовувати позбавлення волі (справи "Яблонський проти Польщі", від 21.12.2000 року та "L.A. проти Франції"). Підстави для продовження строку тримання під вартою мають бути чітко сформовані в рішеннях національних судів (справа "Іловецький проти Польщі" від 04.10.2001 року).
Судом враховується, що самого по собі тяжкого обвинувачення не достатньо для продовження тримання під вартою особи, а ризики, які були вагомими на час обрання запобіжного заходу і при його продовженні на даний час безперечно зменшилися. Зокрема не підтверджується можливість впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого.
Також враховується те, що кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , з урахуванням положень статей 12, 23, 25 КК України відноситься до категорії необережних тяжких злочинів. Завдана правопорушенням шкода відшкодована повністю, про що свідчить заява потерпілого.
За таких обставин суд вважає, що продовження тримання під вартою обвинуваченого буде занадто суворим запобіжним заходом, а тому такий захід може бути змінено на більш м'який у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить нівелювання ризиків.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність зміни обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов'язків, визначених частиною 5 статті 194 КПК України, що в свою чергу забезпечить належну поведінку обвинуваченого на час розгляду справи в суді.
З змістом частини 5 статті 202 КПК України, у разі постановлення судом ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись статтями 7, 9, 177, 178, 181, 194, 314, 315-316, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні 12 серпня 2025 року о 13 год. 20 хв. в залі судових засідань в приміщенні Романівського районного суду Житомирської області за адресою смт. Романів Житомирської області, вул. Небесної Сотні 86/10.
Доручити Житомирському РС № 7 філії Державної установи «Центр пробації» в Житомирській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задовольнити.
Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання строком на 60 діб, тобто до 05 жовтня 2025 включно, та покласти на нього наступні обов'язки: цілодобово не залишати місце постійного проживання - за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду; прибувати за кожним викликом суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно.
Ухвалу про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт направити до Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області для виконання вимог частини 4 статті 181 КПК України та до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань № 8» для відома.
Головуючий ОСОБА_1