Справа № 288/683/25
Провадження № 2/288/396/25
06 серпня 2025 року. селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 01 червня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем укладено кредитний договір № 142244 за умовами якого було надано відповідачу кошти в розмірі 14474.00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість в загальному розмірі 24576.82 гривень.
10 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу № 10102024 за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 142244 від 01 червня 2024 року.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 142244 від 01 червня 2024 року в розмірі 24576.82 гривень.
Ухвалою від 13 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судові засідання 05 червня 2025 року, 15 липня 2025 року та 06 серпня 2025 року не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до Судового виклику № 288/683/25/11571/25 вих. від 16 липня 2025 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач - ОСОБА_1 була повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 06 серпня 2025 року о 11.00 годині.
Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 01 червня 2024 року між кредитодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позичальником - ОСОБА_1 було укладено договір № 142244 (індивідуальна частина) за умовами якого: - кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором /п.2.1./; - кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит /2.2./: - сума (загальний розмір) кредиту становить 14474.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 8725.43 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №135955 від 02.04.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 2274.81 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3473.76 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини /п. 2.2.1./; - проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний /п.2.3./; - знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. /п.2.4/; - комісія за надання кредиту складає 3 473,76 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 24,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено /п.2.5./; - загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 01 червня 2024 року (дата надання кредиту) по 05 жовтня 2024 року; - строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів /2.6.1./; - загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 13029.58 гривень /п.2.7/; - денна процентна ставка складає: 13029.58 грн. (тринадцять тисяч двадцять дев'ять грн. п'ятдесят вісім коп.) / 14474.00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 00 коп.) / 126 днів * 100% = 0,7144%/день /п.2.7.1./; - орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 9 904,34% річних /п.2.8./; - орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 27503.58 гривень /п.2.9.1./. /а.с.22-25/
Пунктами 5.1., 5.3. Договору визначено, що: - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua.; - приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що: - він до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомився з Публічною частиною, Правилами, паспортом споживчого кредиту графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись їх умов.
Договір підписано позичальником ОСОБА_1 ідентифікатором fa85961с та нею зазначено № рахунку/картки НОМЕР_1 .
В Графіку платежів за кредитним договором, який є додатком до договору про споживчий кредит № 142244 від 01 червня 2024 року зазначено: - дати платежу з 01 червня 2024 року по 05 жовтня 2024 року; - кількість днів у розрахунковому періоді - 126; - чиста сума кредиту - 24029.82 гривень; - сума кредиту за договором - 14474.00 гривень; - проценти за користування кредитом - 9546.82 гривень; - комісія за надання кредиту - 3473.76 гривень; - за обслуговування кредиту - 9.00 гривень; - реальна річна процентна ставка - 9904.34 %; - загальна вартість кредиту - 27503.58 гривень. /а.с.25/
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Креді плюс» в Договорі про споживчий кредит (публічна частина) визначено, що Договір про споживчий кредит (далі - Кредитний договір або Договір) складається з цієї публічної частини договору про споживчий кредит (далі - публічна частина), яка є загальною для всіх Позичальників та персональних для кожного Позичальника індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі - індивідуальна частина) та графіку(ів) платежів. Позичальник укладає Договір та приймає умови публічної частини, як невід'ємної його частини, шляхом підписання індивідуальної частини. Правовідносини за цим Договором також регулюється Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Креді плюс», надалі за текстом «Правила», а також чинним законодавством /п.1.1./. /а.с.26-31/
Розділом ІІ Договору про споживчий кредит (публічна частина) встановлено, що: - Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі), що визначена індивідуальною частиною, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію за управління та обслуговування кредиту Кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених в індивідуальній частині /п.2.1./; - Кредит надається в порядку передбаченому індивідуальною частиною /п.2.1.1./; - Кредит надається на умовах строковості, повернення та платності /п.2.1.2./; - Кредит повертається, а проценти та комісія сплачуються Позичальником шляхом періодичних виплат, яка визначається індивідуальною частиною та/або графіком платежів /2.1.3./; - Днем надання кредиту вважається день перерахування (відправлення) Кредитодавцем грошових коштів Позичальнику та/або погашення заборгованості/частини заборгованості Позичальника перед Кредитодавцем за кредитним договором та/або кредитом /п.2.2./.
В паспорті споживчого кредиту продукту, Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який є додатком до договору про споживчий кредит № 142244 від 01 червня 2024 року та 01 червня 2024 року підписаний ОСОБА_1 ідентифікатором 8df9917с, товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» вказано: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; - інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; - порядок повернення кредиту; - інші важливі аспекти. /а.с.32-33/
Правилами надання коштів у кредит, товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» визначено умови та порядок укладання договорів про надання фінансових кредитів з клієнтами, порядок зберігання договорів, та інших документів, пов'язаних з наданням фінансових кредитів, порядок доступу до документів та іншої інформації, пов'язаної з наданням фінансових кредитів, та система захисту інформації, порядок проведення внутрішнього контролю щодо дотримання законодавства та внутрішніх регламентуючих документів при здійсненні операцій з надання фінансових кредитів, відповідальність посадових осіб, до посадових обов'язків яких належать безпосередня робота з клієнтами, укладання та виконання зазначених договорів, опис завдань, які підлягають виконанню кожним підрозділом фінансової установи. /а.с.34-44/
Згідно довідки № 9 товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» повідомлено про успішність наступної операції, згідно договору № 1412/22-1 від 14 грудня 2022 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім»: - № 34, ОСОБА_1 , кредитний договір № 142244 від 01 червня 2024 року, номер картки НОМЕР_1 , сума 2274.81 гривень, прийнято 01 червня 2024 року, № транзакції 1417503541, призначення платежу - видача кредиту. /а.с.45/
Відповідно до картки обліку виконання договору 142244 від 01 червня 2024 року, строк дії договору 05 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 : - тіло кредиту - 14229.00 гривень; - відсотки 9546.82 гривень; - комісія 801.00 гривень, сума 24576.82 гривень. /а.с.50-51/
10 жовтня 2024 року між клієнтом - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та фактором - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 10102024, згідно п.2.1 якого: - Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. /а.с.9, 53-55, 56-57/
Як вбачається з витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року, Реєстр прав вимог № 2 від 06 листопада 2024 року, на умовах договору, клієнт - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступає фактору - товариству з обмеженою відповідальністю «Ейс» наступні права вимоги до боржника: - № 460, ОСОБА_1 , номер кредитного договору 142244, дата договору 01 червня 2024 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 14229.00 гривень, заборгованість по відсоткам 9546.82 гривень, заборгованість по комісії 801.00 гривень, загальна заборгованість 24576.82 гривень. /а.с.58, 59-60/
Згідно Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 142244, ОСОБА_1 , заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» станом на 24 березня 2025 року (включно) складає 24576.82 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за сумою кредиту 14229.00 гривень; - прострочена заборгованість за комісією 801.00 гривень; - прострочена заборгованість за процентами 9546.82 гривень. /а.с.52/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов'язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Судом встановлено, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» було укладено договір про споживчий кредит № 142244 від 01 червня 2024 року в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та строк дії договору неодноразово подовжувався. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24576.82 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за сумою кредиту 14229.00 гривень; - прострочена заборгованість за комісією 801.00 гривень; - прострочена заборгованість за процентами 9546.82 гривень.
В подальшому, на підставі договору факторингу, право вимоги за даним договором про споживчий кредит перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», таким чином право грошової вимоги до відповідача правомірно перейшло до позивача на підставі договору факторингу, в зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Враховуючи, що відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним договором про споживчий кредит, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24576.82 гривень.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.
Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - Договір про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» /а.с.10-11/; - додаткову угоду № 23 до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року /а.с.12/; - акт прийому передачі наданих послуг від 04 лютого 2025 року, виконаних Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , а саме: - складання позовної заяви 5000.00 гривень; - вивчення матеріалів 1000.00 гривень; - підготовка адвокатського запиту 500.00 гривень; підготовка та подача клопотання - 500.00 гривень, всього 7000.00 гривень /а.с.13/; - акт прийому-передачі наданих послуг /а.с.14/.
В постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22, зроблено висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Таким чином, позивачем доведено, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу при зверненні до суду в розмірі 7000.00 гривень, при цьому відповідач не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000.00 гривень підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути вказані витрати на користь позивача.
Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422.40 гривень /а.с.77/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956, місто Київ, Харківське шосе,19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором № 142244 від 01 червня 2024 року у розмірі 24576.82 гривень, яка складається з: - 14229.00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 9546.82 гривень прострочена заборгованість за процентами; - 801.00 гривень прострочена заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956, місто Київ, Харківське шосе,19, офіс 2005) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2422.40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук