Справа № 947/9830/25
Провадження № 1-кс/947/11438/25
05.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт, накладений 18.04.2025 року, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, справа № 947/9830/25, шляхом заборони права використання, розпорядження та володіння, на майно, яке було вилучено 03.04.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог клопотання вказує на те, що в рамках кримінального провадження № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.04.2025 року було накладено арешт на майно яке було виявлено та вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Адвокат стверджує, що арештовані мобільні телефони не є речами, що вилучені з цивільного обороту, а тому вважає, що ОСОБА_4 повинен мати можливість безперешкодно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Також повідомив, що на даний час по вищевказаному кримінальному провадженні проведені усі необхідні слідчі дії та експертизи, а тому на його думку, подальший їхній арешт є безпідставним, оскільки зібрано усю необхідну слідові інформацію.
Адвокат вважає, що накладений арешт на мобільні телефони ОСОБА_4 є незаконним та порушує його конституційне право власності на майно, а саме вільне володіння, користування та розпорядження ним, у зв'язку з чим звернувся з даним клопотанням.
У судове засідання заявник - адвокат ОСОБА_3 та власник майна ОСОБА_4 не з'явились, про час, дату та місце розгляду сповіщались належним чином. У своєму клопотанні адвокат просить розгляд клопотання проводити у його відсутність та відсутність власника.
Також до канцелярії суду надійшла заява від прокурора ОСОБА_5 , в якій просить розглянути клопотання без її участі, проти скасування арешту заперечує мотивуючи тим, що вони вилучене в рамках кримінального провадження майно визнано речовим доказом, досудове розслідування триває, зокрема призначено компютерно-технічну експертизу.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного м. Одеси від 18.04.2025 року накладено арешт, шляхом заборони права використання, розпорядження та володіння, на майно, яке було вилучено 03.04.2025, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
- мобільний телефон марки “Nokia» моделі «BL-5CB»
- мобільний телефон марки «Meizu» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ: НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон схожий на телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_8 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_11 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_12 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_13 ;
-мобільний телефон схожий на телефон марки «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_14 ;
- мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_15 ;
- мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_16 ;
- мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_17 ;
-мобільний телефон «Xiaomi» ІМЕІ: НОМЕР_18 ; ІМЕІ: НОМЕР_19
- мобільний телефон «Sonok» ІМЕІ: НОМЕР_20 ,
вищевказані мобільні телефони упаковано до сейф-пакету із індивідуальним номером RAWO 151091;
- коробки від стартового пакету ПрАТ «ВФ Україна» від номерів телефонів НОМЕР_21 ?, НОМЕР_22 ?, НОМЕР_23 ?, які упаковано до сейф-пакету із індивідуальним номером RIC2001424;??????
- мобільний телефон, який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , марки “IPhone» моделі «13 PRO» ІМЕІ: НОМЕР_24 , ІМЕІ: НОМЕР_25 , який упаковано до сейф-пакету із індивідуальним номером KIV 2115265.
Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв'язку з тим, що вищевказане майно, що було вилучено, визнано речовими доказами в означеному кримінальному провадженні, тобто відповідали критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, на таке майно було накладено арешт, про скасування якого на даний час просить представник власника майна.
Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.
Разом з тим, що стосується подальшої дії арешту, слідчий суддя при вирішені даного питання приймає до уваги процесуальну позицію прокурора, яка у своїй заяві зазначає про те, що на теперішній час потреба в арешті не відпала, вони мають відношення до обставин пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення, досудове розслідування триває, встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому, на думку слідчого судді, на даний час існує потреба в продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання про скасування арешту майна не долучені докази, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба. Посилання заявника на ту обставину, що з у кримінальному провадженні з вилученим майно проведені усі необхідні слідчі дії та експертизи нічим не підтвердженні та спростовуються твердженнями прокурора.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування триває, майно відповідає критеріям речових доказів та необхідне органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 - відмовити .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1