Справа № 947/23437/25
Провадження № 1-кс/947/9964/25
31.07.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164690000024 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 358 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164690000024 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 358 КК України.
У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, проведення експертних досліджень, просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно яке було вилучене 27.06.2025 у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду клопотання сповіщались належним чином, від прокурора ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Власник майна про причини неявки не повідомив.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, та зважаючи на стислі строки розгляду клопотання, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164690000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» , Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Службу безпеки України», до органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.
Стосовно осіб, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Особи, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», та зобов'язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Співробітники Служби безпеки України зобов'язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
На співробітників Служби безпеки України поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Приблизно на початку квітня 2025 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в межах м. Одеса(більш точне місце в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на службових осіб органів Служби безпеки України (які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні щодо прийняття на службу до органів Служби безпеки України (далі по тексту СБУ).
ОСОБА_6 незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.04.2025 у вечірній час (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), в ході спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по мобільному зв'язку, повідомив останнього щодо можливості здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу ОСОБА_7 до органів СБУ за надання йому неправомірної вигоди у сумі 25 000 (двадцять п'ять) доларів США.
В подальшому, ОСОБА_7 будучи переконаним, що ОСОБА_6 може здійснити вплив на службових осіб органів СБУ щодо прийняття його на службу до органів СБУ, погодився на таку пропозицію та на вимогу ОСОБА_6 надав останньому свої анкетні дані для перевірки.
Далі, 03.04.2025 точний час не встановлений, ОСОБА_6 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зателефонував ОСОБА_7 та в ході телефонної розмови висунув усну вимогу останньому щодо передачі йому частини грошових коштів від вище зазначеної суми, розмір якої повідомить пізніше, за здійснення впливу на службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу останнього до органів СБУ.
При цьому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що у разі ненадання, зазначеної частини грошових коштів, останній зазнає труднощів з прийняттям на службу доорганів СБУ.
ОСОБА_7 ,. розуміючи незаконність дій, які йому пропонує здійснити ОСОБА_6 , вирішив звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останнього та в подальшому діяти під їх контролем.
В подальшому, 12.04.2024 приблизно о 15:30 годині, ОСОБА_6 перебуваючи біля супермаркету «Сільпо» розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Перлинна, 5Б, зустрівся з ОСОБА_7 , повторно наголосивши на можливості здійснення впливу на прийняття рішення службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу останнього до СБУ у якості позаштатного працівника, яке складатиметься з двох етапів: перший етап - перевірка ОСОБА_7 і його родичів, щодо притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності та наявності боргових зобов'язань, другий етап - проходження медичного огляду, навчання, яке полягає у зборі інформації в третіх країнах та робота з секретними документами в архівах.
Крім того, в ході вищевказаної розмови, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США за здійснення впливу на невстановлених службових осіб СБУ на прийняття ними рішення стосовно проходження першого етапу прийняття на службу ОСОБА_7 .
Надалі ОСОБА_6 14.04.2025 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в салоні транспортного засобу «Хюндай Соната» сірого кольору д.н. НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, будинок 21 А, реалізовуючи свій прямий умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу до органів СБУ ОСОБА_7 , шляхом вимагання, з корисливих мотивів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 14.04.2025 становить 124 163 гривен.
21.06.2025 приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_7 і в ході телефонної розмови, висловив вимогу останньому про надання йому іншої частини грошових коштів у сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США, за здійснення впливу на службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу ОСОБА_7 до органів СБУ.
23.06.2025 приблизно о 10 год. 25 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для себе, перебуваючи в салоні транспортного засобу «Хюндай Соната» сірого кольору д.н. НОМЕР_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Перлинна, 5Б, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 23.06.2025 становить 251 001 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення ним впливу на службових осіб органів СБУ щодо приймання на службу ОСОБА_7 до органів СБУ.
Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_6 була припинена співробітниками СБУ, а грошові кошти в сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США вилучено.
За підозрою у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення 23.06.2025 затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому 24.06.2025 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час подальшого здійснення досудового розслідування, від представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) 2 управління ГУВБ СБ України надійшли матеріали виконання доручення, з яких вбачається, що до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень можливо причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 27.06.2025 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Poco M5S» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-карткою з номером НОМЕР_4 .
Вказані речі постановою слідчого визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов'язаних з вчиненням дій щодо одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на службових осіб органів Служби безпеки України) в зв'язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Слідчий суддя не виключає факту того, що вказаний телефон використовувався при спілкуванні з особами, які перевіряються на причетність щодо вчинення злочинів у даному провадженні, зокрема через нього відбувався обмін повідомленнями за допомогою месенджерів, вони можуть містити електронні файли та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження їх вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого телефону, а обов'язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вилучені речі надасть змогу органу досудового розслідування належним чином дослідити їх, провести необхідні експертні дослідження з метою підтвердження або спростування причетності до вчинення кримінальних правопорушень конкретних осіб.
За таких обставин, підставою для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є достатність підстав вважати, що вилучене майно може містити у собі інформацію щодо вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження, а тому воно необхідне органу досудового розслідування для його детального дослідження та встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
В свою чергу метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів.
Що стосується завдання арешту майна, то слідчий суддя враховує, що у сторони обвинувачення наявна процесуальна необхідність у забезпеченні дослідження інформації, яка міститься у вилученому мобільному телефоні, а відтак, в цілях запобігання знищення такої інформації, необхідним є накладення арешту на нього.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу власника майна на те, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, він в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого останній зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164690000024 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, що вилучено 27.06.2025 у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «Poco M5S» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-карткою з номером НОМЕР_4 .
Виконання ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1