Справа №155/1207/25
Провадження №3/155/619/25
05.08.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Горохівського районного суду Волинської області 23 липня 2025 року з відділення поліції №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 395163 від 18 липня 2025 року вбачається, що 17 липня 2025 року о 10:53 в місті Горохів по вулиці Луцька ОСОБА_1 залишив місце пригоди до якої був причетний.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за п.2.10.а ПДР за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що після дорожньо-транспортної пригоди був у шоковому стані і відразу поїхав додому до дочки для отримання медичної допомоги, оскільки вона є медичним працівником. Вказував, що умисного наміру залишати місце ДТП у нього не було, лише хотів отримати медичну допомогу, оскільки була травмована голова.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Так, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. При цьому, такі дії мають вчинятися свідомо з метою залишення місця ДТП. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо). Відповідно до ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами надається: мототранспортними засобами і мотоколясками - з шістнадцятирічного віку; автомобілями всіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення більше восьми пасажирів), трамваями і тролейбусами - з вісімнадцятирічного віку; автобусами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більше восьми пасажирів, - з дев'ятнадцятирічного віку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й формі необережності.
Диспозиція ст.122-4 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Згідно п.2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно 1.10. ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; велосипедист - особа, яка керує велосипедом.
Між тим, в матеріалах справи відсутні дані про наявність у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП, а також, що він є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, будь-які докази цього до матеріалів справи не долучені.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У відповідності до положень ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного проступку, передбачено ст.122-4 КУпАП та що в нього був наявний умисел у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, зокрема, що він мав намір залишити місце дорожньо-транспортної пригоди з метою приховання факту пригоди через нехтування правилами безпеки дорожнього руху, в той же час встановлено, що він перебував в шоковому стані та в неповній мірі усвідомлював подію, яка виникла та звернувся за медичною допомогою.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній, як умисел, так і мотив нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху, тобто суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, він не є суб'єктом даного правопорушення, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 34, 122-4, п.1 ст.247, 251, 252, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана