Провадження № 11-сс/4823/377/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06 серпня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові у письмовому провадженні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.09.2025 до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що з урахуванням особи підозрюваного, свідчить, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, будучи військовослужбовцем, маючи дружні відносини з побратимами зможе шляхом підкупу, психологічного впливу, погроз та в інший спосіб вплинути на свідків, або іншим чином чинити перешкоди кримінальному провадженню, створити штучні докази чи підбурити інших осіб, які не були свідками, до надання завідомо неправдивих свідчень, а також може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки його діяльність мала систематичний характер.
Не погодившись із рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і постановити нову, якою обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування вимог указує на необґрунтованість рішення слідчого судді, оскільки поза увагою залишились обставини, які мають суттєве значення, зокрема те, що ОСОБА_6 , будучи мобілізованим у 2023 році не проходив належним чином ВЛК, а в подальшому не було взагалі медичних обстежень, попри його повідомлення, що з дитинства у нього є психічні розлади, незважаючи на що його визнали придатним, що в подальшому і стало причиною самовільного залишення військової частини. Вважає ризики, наведені прокурором, недоведеними, оскільки ОСОБА_6 не збирається переховуватися від суду та впливати на свідків, а у подальшому збирається повернутися до військової частини, але після проходження лікування. Тому вважає, що обраний запобіжний захід до ОСОБА_6 , який має контузії та психічні розлади, занадто суворий.
Від прокурора та захисника надійшли заяви про судовий розгляд у їх відсутність, питання про доставку підозрюваного також не ставилося в апеляційної скарзі, тому колегія суддів приходить висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за їх відсутності у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150002018 від 09.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.07.2025 ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану, а також у нез'явленні військовослужбовця на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Слідчий, повідомивши ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які у своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, особу підозрюваного, наявність обґрунтованих ризиків, на які посилався слідчий, визнавши їх доведеними прокурором із посиланням на докази, вагомість яких є достатньою на даній стадії кримінального провадження для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому враховується, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні у майбутньому.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні. При цьому була розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів, але аналіз наданих матеріалів не забезпечив такої можливості.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , при цьому слідчим суддею враховані всі обставини, з яким закон пов'язує вирішення питання про обрання запобіжного заходу, а тому обґрунтовано задоволено клопотання слідчого, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу.
Усі докази, які стосуються вирішення питання про запобіжний захід, слідчим суддею досліджені та знайшли свою оцінку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є непереконливими. Жодних медичних документів про неможливість утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, суду не надано.
При цьому колегією суддів враховуються положення ч. 8 ст. 176 КПК України, які містять імперативну вимогу про застосування під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі - Браво проти Італії» вказала, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме: встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягнення цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 406, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.09.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4