Номер провадження: 11-кп/813/2207/25
Справа № 522/13915/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
31.07.2025 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 30 червня 2025 року про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою в кримінальному провадженні №12023163520000211 від 06.04.2023 року,
встановив:
Оскарженою ухвалою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченій ОСОБА_3 подовжений строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 29 серпня 2025 року, з визначенням розміру застави.
Не погодившись рішенням суду обвинувачена подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.396 КПК України та дотримання строків її подачі, передбачених п. 1-1 ч.2 ст.395 КПК України, суддя-доповідач дійшов висновку про таке.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до положень п.1-1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 4 ст.394 КПК України передбачено, що ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_3 вказує, що оскаржує ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 14 липня 2025 року.
Натомість матеріали судового провадження, які надійшли на запит апеляційного суду, містять ухвалу Приморського районного суду про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, яка датована 30 червня 2025 року.
Згідно відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень в рамках кримінального провадження №12023163520000211 Приморським районним судом м.Одеси 14 липня 2025 року будь-яка ухвала про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 строку тримання під вартою постановлена не була.
Разом з тим, в ЄРСР міститься ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 30 червня 2025 року.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що обвинувачена фактично оскаржує ухвалу місцевого суду від 30 червня 2025 року, проте у вступній частині своєї апеляційної скарги помилково вказала іншу дату постановлення ухвали - 14 липня 2025 року.
Таким чином, оскільки оскаржена ухвала місцевого суду постановлена 30 червня 2025 року, то останній день для подачі апеляційної скарги на ухвалу суду припадав на 07 липня 2025 року, оскільки 05 та 06 липня 2025 року були вихідними днями (суботою та неділею відповідно).
Апеляційна скарга обвинуваченої датована 21 липня 2025 року та була подана до спецчастини ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у цей же день.
Таким чином, слід констатувати, що скарга подана обвинуваченою з пропуском 5-ти денного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
За таких обставин суддя-доповідач вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_3 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Разом з тим суддя-доповідач вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє її права повторно звернутися до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченим цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись 394, 395, 396, 398, п.4 ч.3 ст.399, 418, 419 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 30 червня 2025 року про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою в кримінальному провадженні №12023163520000211 від 06.04.2023 року - повернути особі, що її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою надіслати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для вручення обвинуваченій ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а особою яка тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2