Номер провадження: 22-ц/813/3891/25
Справа № 523/14444/24
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
06.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач),
- суддів: - Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,
учасники справи:
- позивач - Акціонерне товариства «Універсал Банк»,
- відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2024 року, у складі судді Малиновського О.М.,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.09.2020 у розмірі заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 37 165,84грн.
Позов мотивований тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов і правил обслуговування фізичних мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги смартфон за допомогою мобільного додатку. Згідно із п.2.1. Розділу 2 «Основні положення» Умов і правил обслуговування фізичних осіб, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи МаsterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Згідно із п. 2.2. Розділу 2 «Основні положення» Умов і правил обслуговування фізичних осіб, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
11.09.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положенням Анкети-заяви, проставлянням власноруч свого підпису під цією Анкетою-заявою, Клієнт погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір, укладання якого Клієнт підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору Клієнт підтвердив, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав примірники у мобільному додатку, що вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Втім, отримавши кредитні грошові кошти відповідач неналежним чином виконав умови договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі вище зазначеної суми. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Позиція відповідача в суді першої інстанції
ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву заперечував проти її задоволення. Вказував, що він не заперечує проти того, що він звертався до позивача за отриманням банківської картки та підписував заяву-анкету від 11.09.2020. Водночас, ОСОБА_1 наголошує, що він не підписував та взагалі не отримував для ознайомлення будь-які договори. При заповненні анкети йому не повідомляли про надання йому кредиту у розмірі 50000,00грн., а також його не повідомляли про розмір процентної ставки за користування кредитом, дізнавшись про розмір якої, він би не укладав кредитний договір. Він не отримував кредитної картки з відповідним кредитним лімітом та матеріали справи не місять такого. З ним не були погоджені умови процентної ставки та він не був ознайомлений з витягом з тарифів. З цього приводу відповідач просить врахувати правову позицію ВП ВС у справах № 342/180/17 та № 697/302/20.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2024 року позовні вимоги банку задоволено.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 37165,84грн., судовий збір в розмірі 3028,00грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обставини справи підтверджують факт звернення ОСОБА_1 до позивача 11.09.2020 та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем було обґрунтовано позовні вимоги та надано Умови та правила від 27.11.2021, тобто після підписання анкети-заяви від 11.09.2020. Вказані умови та правила не містять підпису відповідача та не містять посилання на кредитний договір, до якого вони входять, таким чином відповідачем не погоджувались. Помилковими є висновки суду про підписання та заповнення ОСОБА_1 анкети-заяви. Судом було прийнято до уваги відповідь на відзив, який надійшов до суду не підписаним, та додатки до нього не оформлені належним чином. Розрахунок заборгованості поданий позивачем не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві.
Апеляційним судом неодноразово надсилалась на адресу АТ «Універсал банк» копія ухвали про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги, з пропозицією надати відзив на апеляційну скаргу.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від АТ «Універсал банк» не надходив, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1, 5 цієї частини.
Дана справа за ціною позову (37165,84 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику його учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк» заповнив, особисто підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, зазначивши у заяві, що він виконав ідентифікацію та верифікацію, як клієнт.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 .
У анкеті-заяві ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
У анкеті-заяві міститься згода, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору.
У п.6 анкети-заяви ОСОБА_1 вказав, що просить вважати наведений у анкеті-заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги, а також електронний цифровий підпис, обов'язковими. У цьому ж п.6 анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору. Відповідач підтвердив в анкеті-заяві, що усі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, відповідач у період з 14.09.2020 активно використовував кредитні кошти, сплачував відсотки за наданим кредитом, втім, станом на 26.03.2024 допустив заборгованість по кредитному договору у вигляді боргу за тілом по кредиту у розмірі 37165,84 грн.
При цьому, згідно представленої позивачем інформації, станом на 11.09.2020 первісний встановлений кредитний ліміт відповідачу складав 10000,00грн. та 13.01.2021 був збільшений до 20000,00грн., 09.02.2021 до 45000,00грн., 26.02.2021 до 50000,00грн., 09.06.2021 до 26600,00грн.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4 - 5, 12 - 13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію N 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону N 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ Універсал Банк запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "Monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Із матеріалів справи вбачається, що 11.09.2020 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с 8), в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням цього договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, також про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.
Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства «Універсал Банк» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що спірний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору, а відтак спростовуються доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, що надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» та Тарифи, в яких відсутній підпис боржника, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, оскільки відповідачем в анкеті-заяві підтверджено ознайомлення з (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк».
Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11.09.2020. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, що складають договір та зобов'язувався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в розмірі 10000,00 грн., який в подальшому збільшувався, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, довідкою про наявність рахунку та випискою про рух коштів по картці.
Щодо доведеності банком отримання та користування позичальником кредитними коштами.
До анкети-заяви банком також було долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції станом на 24.11.2021 (а.с. 9 - 21), паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank (а.с. 24 - 26), таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 26 зворотна сторона), розрахунок заборгованості (а.с. 6 - 7), а також виписку про рух коштів по картці від 03.10.2024 (а.с. 75 - 81); довідку про наявність рахунку у ОСОБА_1 від 03.10.2024 (а.с. 82); довідку про розмір встановленого кредитного ліміту (а.с. 84); заява Клієнта ОСОБА_2 №20.30.0002793895 від 12.03.2021 (а.с. 86); паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку» (а.с. 87 - 89), таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 90).
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого банком ОСОБА_1 має заборгованість за договором б/н від 11.09.2020, яка станом на 26.03.2024 становить за наданим кредитом (тілом кредиту) 37165,84 грн., заборгованість за відсотками - 0,00 грн, заборгованість за пенею - 0,00 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 26.03.2024 та виписка про рух коштів по картці відповідача від 03.10.2024 з якого вбачається отримання, користування кредитом Боржником, а також те, що після отримання банківської картки Боржник здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти.
Таким чином суд прийшов до висновку, що позивач виконав вимоги укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 10000,00 гривень, що не спростовано належними доказами стороною відповідача.
Також колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що поповнення, які проводив відповідач, свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що існування заборгованості за кредитом відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважав, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст. 1050 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з актуальною (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Окрім цього, ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).
Положенням п. 6 анкети-заяви визначено, що відповідач просив вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (03818d524fccac16c02552f2d5d41e52716b3cc5476873db9d4dde771a25aacccb) яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дії згідно з договором.
Підписуючи анкету-заяву, відповідач надав право та доручив АТ «Універсал банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал банк», без додаткових розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ «Універсал банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (пункт 10 анкети-заяви).
Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами підписано паспорт споживчого чорної картки Monobank, який є додатком до анкети-заяви, відповідно до якої: типу кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума ліміту від 0 до 500 000 грн; пільгова процентна ставка 0,00001 %; базова процентна ставка 3,1 % в місяць (37,2% річних); тип процентної ставки - фіксована; комісія за зняття готівки на суму що перевищує залишок власних коштів 4% від суми зняття; загальні витрати за кредитом 36668,07 грн, які розраховані, виходячи з суми кредитного ліміту 100 000 грн, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 136 668,07 грн., які розраховані, виходячи з суми кредитного ліміту 100 000 грн, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26 %.
Дата надання вказаної інформації є датою підписання договору кваліфікованим електронним підписом кредитодавця. Паспорт споживчого кредиту містить відомості про те, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023.
Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
Колегія суддів звертає увагу на те, що 11.09.2020 відповідач власноруч підписав у паперовій формі анкету-заяву, що не спростовано останнім, за умовами якої, просив відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт відповідно до умов договору. Також відповідач погодився, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого останній підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписуючись особисто у графі «клієнт ОСОБА_1 », останній погодився, що підписанням цієї анкети-заяви підтверджується факт передачі йому другого примірника анкети-заяви, платіжної картки Monobank та тарифів.
Таким чином, спростовуються доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів підписання договору та не ознайомлення її зі змістом Умов та правил, які діяли в банку на момент підписання договору та які є його невід'ємною частиною, оскільки зі змісту самої заяви-анкети, згідно з яким ОСОБА_1 був повністю ознайомлений з умовами та правилами та додатками до нього, паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення вартості кредиту, погодилась з ними і вказані додатки містяться в мобільному додатку. Наведене підтверджується її особистим підписом у заяві-анкеті б/н від 11.09.2020.
Крім того, погодження та ознайомлення з умовами та правилами та додатками до нього, паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення вартості кредиту, підтверджується підписаними заявою Клієнта ОСОБА_1 №20.30.0002793895 від 12.03.2021 (а.с. 86).
Отже, останній був ознайомлений з Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», які долучені банком до позовної заяви.
За таких обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору.
Крім того, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 11.09.2020 між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 11.09.2020, укладений між Універсал банк та ОСОБА_1 станом на 26.03.2024, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 37165,84 грн.
Вказаний розрахунок містить відомості, що відповідачем на погашення заборгованості вносились кошти.
Крім того, позивачем в суді першої інстанції було надано виписку по рахунку на ім'я відповідача за період з 11.09.2020 по 26.03.2024 (інформація по картці НОМЕР_2 ), кредитний ліміт станом на 26.03.2024 - 26 600 грн, по якій витрати за період становлять 182 403,01 грн., зарахування за період 145 237,17 грн (а.с. 75 - 81).
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на наступні положення.
Умовами п.п. 2.1. п. 2 Розділу І визначено, що Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної системи Master Card/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно правових актів Національного Банку України.
Згідно із п. 2.3. Розділу І Умов, відповідно до статті 628 ЦК України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якого містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка, договору про споживчий кредит.
Відповідно до пп. 5.3., 5.8.1. п. 5 Розділу І Умов - Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
П.п. 2.1., 2.3., 2.4., 2.5. п. 2 Розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Картка передається Клієнту у віртуальному вигляді у Мобільному додатку, або особисто уповноваженим співробітником, або доставляється рекомендованою поштою, кур'єрською службою за адресою, вказаною Клієнтом в Анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що Платіжна Картка була отримана Клієнтом. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або при активації Клієнтом віртуальної картки в Мобільному додатку. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено п. 5 Розділу II Умов, якими встановлено:
У пп. 5.1. п. 5 Розділу ІІ Умов визначено, що Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього.
Підпунктом 5.2. п. 5 Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.
Підпунктом 5.3. Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку.
Підпунктом 5.4. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.
Підпунктом 5.5. Форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Підпунктом 5.6. Клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів.
Підпунктом 5.7. Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної карти до її активації за допомогою Мобільного додатку та / або контактного центру Банку.
Підпунктом 5.8. Банк надає Клієнту Кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених Клієнтом з використанням Платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати Клієнтом Комісій і Плат, передбачених Договором.
Підпунктом 5.9. На суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця.
Підпунктом 5.10. Сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати відсотків. Погашення кредиту та відсотків здійснюється Клієнтом щомісяця (після завершення Пільгового періоду) в такому порядку:
П.п. 5.10.1. Розрахунковим періодом для погашення відсотків за Кредитом вважається календарний місяць, наступний за звітним місяцем. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності - за рахунок Кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим Договором, з 1 числа до останнього календарного місяця, наступного за звітним (після завершення Пільгового періоду). Списання процентів за рахунок Кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного Кредитного ліміту (здійснювати договірне списання). При цьому Сторони, на підставі ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок Кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором. В разі, якщо у Клієнта повністю використаний Кредитний ліміт доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується. В разі якщо доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується, Клієнт зобов'язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23:55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним.
Пп. 5.10.2. крім погашення відсотків в порядку та на умовах, визначених у п. 5.10.1., погашення Кредиту та відсотків здійснюється шляхом внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Щомісячного мінімального платежу. Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем.
Підпунктом 5.11. Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.
Підпунктом 5.12. При здійсненні прибуткової операції Банк направляє суму такої операції в погашення Заборгованості за Договором або враховує, як переплату.
Підпунктом 5.13. Погашення заборгованості Клієнта за Договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок Клієнта у наступному порядку:
? у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені відсотки проценти за користування кредитом;
? у другу чергу сплачуються сума кредиту та відсотки за користування кредитом;
? у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені Договором. У випадку, якщо Клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного Щомісячного мінімального платежу (тобто, по сплаті відсотків та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими Щомісячними мінімальними платежами відбувається згідно строків виникнення заборгованості Клієнта, починаючи з найдавнішого (за строком виникнення) щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного мінімального платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого Щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань Клієнта за Договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Підпунктом 5.15. За порушення строків сплати Щомісячного мінімального платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому Клієнт своєчасно не вніс Щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії Пільгового періоду за карткою.
При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.
У разі усунення Клієнтом вищезазначених порушень процентна ставка за користування Кредитом встановлюється у розмірі базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах.
Окрім того, у пункті п.5.22 п.5 Розділу II Умов сторони досягли домовленості про те, що Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.
Підпунктом 5.30. Погашення Заборгованості вважається таким, що вчинено в строк у разі якщо Клієнтом було здійснено платіж до 23:55 останнього дня строку.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди, що у разі якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості, Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці.
За таких обставин, істотні умови кредитного договору, які були погоджені сторонами, вважаються такими, що погоджені у встановленому законом порядку відповідно до якої банк мав право збільшувати кредит на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення.
Як убачається з матеріалів справи нарахування відсотків за користування кредитними коштами банком здійснювалося саме за пільговою ставкою у розмірі 3,1% на місяць (37,2 % річних), яка відповідає тій, що була погоджена сторонами у момент укладення кредитного договору.
Відтак є правомірним нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами. За таких обставин, починаючи з 11.09.2020 до 26.03.2024, банк обґрунтовано нараховував відповідачу проценти за користування кредитними коштами, та відповідно до п. 5.23 п. 5 розділу ІІ Умов, збільшувалось тіло кредиту.
Вказане у своїй сукупності доводить як розмір заборгованості, так і кредитний ліміт, проти чого заперечує відповідач, а також спростовує його твердження про те, що Банком не було надано доказів для підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором.
Отже, скаржник, підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, відповідно до статей 3,627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги про неправомірне врахування судом першої інстанції відповіді на відзив, яка була подана до суду не підписаною, не спростовує по суті висновків суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки відповідачем не було спростовано вимоги позовної заяви, та не надано доказів на спростування вказаних висновків.
Крім того, вказана відповідь на відзив надійшла до суду через електрону пошту суду із застосуванням кваліфікаційного підпису заявника, який прирівнюється до власноруч підписаного підпису.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя: Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.С. Комлева