Справа № 138/2016/25
Провадження №11-сс/801/605/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025020160000119 внесеного до ЄРДР 07.03.2025 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Устя Бершадського району (тепер Гайсинського району) Вінницької області, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.07.2025 року
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 06 год. 49 хв. 23.09.2025.
Визначено заставу ОСОБА_7 у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСА в Вінницькій області, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, Код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820 172).
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 на строк 60 (шістдесят) днів, обов'язки передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Підозрюваному ОСОБА_7 роз'яснено, що в разі невиконання зазначених обов'язків, які будуть покладені на нього, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуватиметься у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дія ухвали закінчується о 06 год. 49 хв. 23.09.2025.
Згідно клопотання слідчого встановлено, що ОСОБА_7 , маючи умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, порушуючи визначений порядок перетину державного кордону, встановлений Законами України «Про державний кордон України» та «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що 9 травня 2025 року Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 строк дії воєнного стану в Україні подовжено на 90 діб, у зв'язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 200 доларів США ( за кожну перевезену ним особу), домовився про сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадян України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є військовозобов'язаними, тобто особами в яких обмежено право на виїзд за межі України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод для цього.
Так, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою вчинення умисного злочину, вступив у злочину змову із невстановленою особою щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, будучи обізнаним із способами та порядком здійснення перетину державного кордону між Україною та Республікою Молдова, місцями дислокацій мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, близько 05:00 години 25.07.2025 на автомобілі марки ВАЗ 2109 державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться в його користуванні, прибув у м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, де на нього очікували ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а згодом і у с. Чечельник Гайсинського району Вінницької області, де на нього очікував ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України.
Отже, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , рухаючись зазначеним вище автомобілем прибули в селище Піщанка Тульчинського району Вінницької області, де за вказівкою ОСОБА_7 пересіли у автомобіль під керуванням ОСОБА_12 , щоб здійснити рух у напрямку с. Студене Тульчинського району Вінницької області, яке розташоване на лінії державного кордону з республікою Молдова.
Під час руху до державного кордону України 25.07.2025 о 07:22 годині, а саме по вулиці Гагаріна у селищі Піщанка Тульчинського району Вінницької області автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 з пасажирами, був виявлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , які припинили його незаконні дії.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 липня 2025 року по справі №138/2016/25 скасувати, винести рішення, яким обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_7 домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби з 18 год. до 8 год., ранку. Клопотання старшого слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 залишити без задоволення.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що стороною обвинувачення не доведено і наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає що проживання недалеко від державного кордону і сувора міра покарання є підставою переховуватись від суду та слідства, однак на переконання захисту є надумані ризики.
Оцінюючи ризики суд мав би оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів; міцність соціальних зв'язків.
Захисник вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно; згідно ст. 89 КК України раніше не судимий; відносно підозрюваного раніше запобіжні заходи не застосовувались; діями підозрюваного майнової шкоди нікому не завдано; тяжких наслідків не настало.
За таких обставин, застосування до підозрюваного запобіжного захисту у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним на нього обов»язків.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Відповідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В кримінальному провадженні № №12025020160000119 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України 25.07.2025 року.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, приймаючи рішення, врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, та дійшов вірного висновку, що, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 на недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою є безпідставними.
Сукупність встановлених слідчим суддею та перевірених під час апеляційного розгляду обставин вказує на доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 своїми діями показав свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється в умовах особливого періоду воєнного стану, проявив самовпевненість у безкараності за свій вчинок.
Крім того, встановлені дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Вказуючи про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, захисник фактично погоджується з наявністю ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення
обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя визначив розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 у розмірі 242 400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.07.2025 року про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4