Справа№751/7068/24
Провадження №3/751/117/25
30 липня 2025 року місто Чернігів
Яременко І.В.
розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернігівській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженого, військовослужбовця, учасника бойових дій, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 02.08.2024 о 22 год 54 хв у м. Чернігові по вул. Жабинського, 13, керував транспортним засобом «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу газоаналізатору Драгер № ARHK-0087 на місці зупинки, проба позитивна - 0,49‰, з результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 107009 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, відносно якої складений протокол ОСОБА_1 вину визнав, з обставинами зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення згоден, заперечень не має. Також ОСОБА_1 вказав, що про вчинене дуже шкодує та щиро кається, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами та не вилучати водійське посвідчення, оскільки це вкрай необхідно для проходження військової служби, про що просив долучити відповідне клопотання командира в/ч НОМЕР_2 . Пояснив, що він є військовослужбовцем, на службі в ЗСУ з 2022 року, має військове звання старший сержант та є учасником бойових дій, займає посаду штаб-сержант 3 категорії адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, на службі позитивно характеризується, неодноразово отримував подяки, нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України медаллю «Золотий тризуб» та відзнакою Міністра оборони України «Хрест Сухопутних військ», на підтвердження чого надав копії відзнак та копію витягу із подання про нагородження, службову характеристику, копію посвідчення учасника бойових дій.
Крім того, просив врахувати, що його службова діяльність пов'язана із систематичними відрядженнями, в тому числі і у зону активних бойових дій. Вважає, що позбавлення права керування транспортними засобами, позбавить його можливості належним чином виконувати покладені на нього обов'язки пов'язані із обороною держави.
Також зазначив, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, сина ОСОБА_2 , 2021 року народження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння регламентовано ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція).
Згідно п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (Порядок), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунутом 3 Порядку встановлено: огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується дослідженими доказами у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.08.2024 серії ЕПР1 № 107009; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння - 0,49‰ (проміле), в акті ОСОБА_1 про згоду з результатом поставив підпис; чеком тестування на алкоголь приладу «Драгер» № ARHK-0087 до протоколу ЕПР1 №107009, проведеного 02.08.2024 о 23 год. 03 хв., результат тестування ОСОБА_1 - 0,49‰, з яким останній погодився, про що поставив свій підпис; відеозаписом до протоколу.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення також підтверджується відеозаписом обставин вчинення правопорушення до протоколу ЕПР1 №107009, яким зафіксовано, як поліцейські пропонують водію транспортного засобу Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погоджується та добровільно здійснює тестування, результат показав 0,49‰, з яким ОСОБА_1 також погоджується, внаслідок чого на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.3).
Враховуючи наведені обставини справи та досліджені у справі докази, суд доходить висновку, що огляд на стан алкогольного ОСОБА_1 було проведено та зафіксовано у відповідності з вимогами встановленими ст. 266 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, що підлягає застосуванню до правопорушника суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Чинний КУпАП не передбачає призначення більш м'якого стягнення чи звільнення від стягнення, яке визначене в санкції статті як обов'язкове основне чи додаткове.
У п. 2.2 Рішення від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022, Конституційний Суд України, розглядаючи питання притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зазначив, що:
- «адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні» (перше речення абз. 1 п.п. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010);
- «суспільна користь адмінстягнень за адмінправопорушення полягає не в поповненні державного бюджету, а в забезпеченні конституційного правопорядку, безпеки суспільства та прав і свобод кожної особи» (перше речення абз. 1 п. п. 2.5 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 21.07.2021 р. № 3-р(II)/2021).
У п. 3 цього Рішення, Конституційний Суд України вказав, що за ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Конституційний Суд України в Рішенні від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності в контексті вирішення питання конституційності ст. 69 КК України у справі про призначення судом більш м'якого покарання, зазначив таке:
- «Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Про це свідчить п. 3 ч. 1ст. 65 КК України, відповідно до якого суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину» (абз. 7 та 8 п. п. 4.2 п. 4 мотивувальної частини);
- «встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності» (абз. 6 п. 5 мотивувальної частини).
У ч. 2 п. 3.2. Рішення Конституційний Суд України зазначив, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адмінвідповідальності на підставі ст. 485 Митного кодексу України має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
В ч. 4 п. 4.2 Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що посутній аналіз наведених норм МК України і КУпАП, що регулюють відносини з притягнення особи до адмінвідповідальності за порушення митних правил, свідчить про те, що загалом ці норми мають розвивати, конкретизувати та деталізувати принципи Основного Закону України, зокрема принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, визначений ч. 2 ст. 61 Конституції України.
У ч. 2 та 3 п. 4.3 Рішення Конституційний Суд України вкотре наголосив, що в законодавчому в нормуванні відносин із притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності обов'язково має бути дотриманий конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності.
Таким чином, установлення в актах публічного законодавства абсолютно визначених та (або) безальтернативних санкцій має збалансовано поєднуватись із наданням суб'єкту накладення адмінстягнення або кримінального покарання дискреції в питанні визначення виду та розміру стягнення або покарання з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
В п. 4.5 Рішення Конституційний Суд України визначив, що позбавлення оспорюваним приписом ст. 485 МК України суб'єкта накладення адмінстягнення (митного органу) можливості індивідуалізації адмінстягнення з урахуванням усієї сукупності обставин справи, на думку Конституційного Суду України, унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час притягнення особи до адмінвідповідальності на підставі ст. 485 МК України та не створює належного законодавчого підґрунтя для застосування домірних заходів до порушника митних правил.
З огляду на наведені у рішенні Конституційного Суду України висновки, суд вважає доречним ґрунтовно розглянути доводи про врахування принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Як неодноразово наголошував ЄСПЛ, «Кодекс України про адміністративні правопорушення» має карний кримінально-правовий характер, що визнав Уряд» (п. 21 рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України», заява № 7460/03), а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України, якими визначені підстави призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України через акт відкритої агресії з боку російської федерації, який неодноразово продовжувався та котрий триває і до теперішнього часу.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує вік та особу правопорушника; його майновий стан; до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с.2); обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника, судом визнається його щире каяття, та проходження ним військової служби з метою протидії України військовій агресії Російської Федерації; обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
З матеріалів справи, що характеризують особу ОСОБА_1 , судом встановлено, що він відповідно до наданих копії військового квитка (а.с.25), довідки виданої командиром в/ч НОМЕР_2 (а.с.26) та службової характеристики, старший сержант ОСОБА_1 , дійсно проходить військову службу на посаді «штаб-сержант 3 категорії адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України», за місцем служби характеризується позитивно, до адміністративних стягнень за вчинення корупційного або військового адміністративного правопорушення не притягався (а.с.50); нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України медаллю «Золотий тризуб» (а.с. 48, 49) та відзнакою Міністра оборони України «Хрест Сухопутних військ» (а.с.47); є учасником бойових дій (а.с.46). Військова служба ОСОБА_1 пов'язана із систематичними відрядженнями, в тому числі і у зону активних бойових дій, що підтверджується витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_2 № 200 від 07.06.2025 (а.с.27), № 231 від 03.07.2025 (а.с.33 зворот), № 252 від 21.07.2025 (а.с.39).
Згідно клопотання командира військової частини НОМЕР_2 , командування вказаної військової частини звертається до суду з проханням врахувати обставини військової служби ОСОБА_1 та не застосовувати до нього захід у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, вказують, що водійське посвідчення для ОСОБА_1 є необхідним інструментом для виконання службових завдань, зокрема перевезення технічного обладнання, особового складу, логістичного забезпечення підрозділу, а також швидкого пересування між підрозділами у зоні проведення активних бойових дій (а.с.45).
За встановлених обставин справи, з урахуванням особи правопорушника, його сімейного стану, позитивної характеристики за місцем військової служби, наявності кількох обставин, що пом'якшують стягнення, а також того, що раніше до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не притягувався, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, зважаючи на ту обставину, що таке право необхідне ОСОБА_1 для проходження військової служби в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно зі ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 40-1 підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 266, 283, 284, 294 КУпАП, 69 КК України, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп (сімнадцять тисяч гривень) (призначення платежу: *;21081300; отримувач: ГУК у Чернігівській області/21081300; код ЄДРПОУ 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA528999980313070149000025001) без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Новозаводський районний суд м.Чернігова.
Суддя: І. В. Яременко