Єдиний унікальний номер 722/1288/25
Номер провадження 2-а/722/53/25
06 серпня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Унгуряна С.В.
секретаря Ткач Н.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищевказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №754 від 14.03.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25.06.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
07.07.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та з викладених у ньому підстав просив у задоволенні позову відмовити.
15.07.2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, згідно яких позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та незаконною, оскільки відповідачем не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлялося.
У зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №289 від 14.03.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений законом 60-денний строк з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, не уточнив свої персональні дані, а саме дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти (за наявності), чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно абз.2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абз.6 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються - за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Як встановлено із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13.02.2001 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та станом на час винесення оскаржуваної постанови місце реєстрації не змінював.
Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 15.05.2002 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 04.03.2022 року по 25.10.2022 року перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації.
Крім цього, як вбачається із копії вищевказаного військового квитка та витягу Резерв+, з 25.10.2022 року ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, зазначеними доказами доведено, що станом на час винесення оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 в повній мірі володів актуальними персональними даними позивача ОСОБА_1 як військовозобов'язаного.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно ч.3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС).
Згідно ч.6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Разом з тим, відповідачем не доведено, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Відповідачем також не надано доказів, що ним вживалися заходи для отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у оскаржуваній постанові, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на викладені вимоги закону, суд вважає, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 139, 229, 241-246, 250, 255, 271-272, 286, 292-293, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову за справою про адміністративне правопорушення №754 від 14.03.2025 року, винесену т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Кузнєцовим Русланом Валерійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя с. Михалкове Дністровського району Чернівецької області (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя С.В.Унгурян